КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2017 р. Справа№ 910/2767/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі судового засідання: Цукарєвій Г.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явились;
від відповідача 1: Бондаренко О.Ю. за довіреністю від 01.11.2016;
від відповідача 2: Мельник О.І. за довіреністю від 03.04.2017;
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Торжок"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017
у справі № 910/2767/17 (суддя К.І. Головіна)
за позовом Дочірнього підприємства "Торжок"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-кондитер",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінмарк"
про визнання договорів недійсними
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі №910/2767/17 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Дочірне підприємство "Торжок" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі №910/2767/17 та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Торжок" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2017 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Торжок" прийнято до провадження та її розгляд призначено на 19.07.2017.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника Дочірнього підприємства "Торжок".
З такими доводами, колегія суддів погодитись не може, оскільки згідно зі статтею 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю.
Слід зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа, а стаття 77 ГПК України надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
У судове засідання 19.07.2017 з'явились представники відповідача 1,2. Представники позивача у судове засіданні не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Представники відповідача 1,2 в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній сказі, просили залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники позивача не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача.
Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
19.05.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", (кредитодавець) та Дочірнім підприємством "Торжок" ТОВ "КИТ-Кэпитал", правонаступником якого є Дочірнє підприємство "Торжок", (позичальник) був укладений кредитний договір № 19/К-К (далі - кредитний договір), відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути кредитору кредит у сумі 4 000 000,00 доларів США згідно графіка погашення кредиту, вказаного у п. 2.3 кредитного договору, в строк не пізніше 16.05.2011 р., а також щомісяця починаючи з травня 2006 р., сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у розмірі 12 % річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У забезпечення вказаного кредитного договору, між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", (іпотекодержатель) та Дочірнім підприємством "Торжок" ТОВ "КИТ-Кэпитал", правонаступником якого є Дочірнє підприємство "Торжок", (іпотекодавець) були укладені договір іпотеки від 19.05.2006 р. (далі - договір іпотеки-1) та договір іпотеки від 08.09.2008 р. (далі - договір іпотеки-2).
Предметом іпотеки договору іпотеки - 1 є нежитловий об'єкт, розташований у місті Миколаєві по вулиці Малій Морській, буд 108, що складається із залізобетонної адміністративної будівлі за літ. А-8, загальною площею 5 003,00 кв.м., торгівельного центру залізобетонного за літ. А1-6, загальною площею 21 029,1 кв.м., вхід у підвал залізобетонний за літ. М-1, воріт-4, огорожі-5, покриття-1, навіс без обшивки А3-1. Нерухоме майно передається у іпотеку разом з усіма його приналежностями.
Предметом договору іпотеки-2 є нежитловий об'єкт, розташований у місті Миколаєві по вулиці Малій Морській, буд 108/5, що складається із залізобетонної нежитлової будівлі торгівельного центру за літ. А-6, загальною площею 21 029,1 кв.м. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.
Відповідно до п. 6.1 договорів іпотеки-1, 2 право іпотеки виникає у іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки відносно вимог інших осіб виникає з моменту державної реєстрації обтяження предмета іпотеки в Державному реєстрі іпотек в порядку, передбаченному чинним законодавством України.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що заборона на відчуження предмету іпотеки за договором іпотеки-1 зараєстрована за № 46 від 19.05.2006 р., а за договором іпотеки-2 - за № 4518/130 від 08.09.2008 р.
Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до п. 1 ч. 3 п. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Пунктом 7.1 договорів іпотеки-1, 2 сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання по кредитному договору в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання або неналежне виконання іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, в цілому або і тій чи іншій частині, іпотекодержатель має право вимгати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням ДП "Торжок" умов кредитного договору, банк набув прав іпотекодержателя, зокрема, право на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 19/К-К від 19.05.2016.
Також судом встановлено, що 13.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінмарк" (новий іпотекодержатель) були укладені договори відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 19.05.2006 р. та від 08.09.2008 (далі - договори відступлення права вимоги-1, 2), відповідно до яких банк відступає новому іпотекодержателю належні банку права вимоги до іпотекодавця - ДП "Торжок" ТОВ "КИТ-Кэпитал", включаючи права вимоги до правонаступників, іпотекодавця, спадкоємців іпотекодавця або інших осіб, до яких перейшли обов'язки іпотекодавця за іпотечним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього (п. 1 договорів відступлення права вимоги-1, 2).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаних договорів відступлення права вимоги за договорами іпотеки-1, 2 ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" передало, а ТОВ "Фінансова компанія "Фінмарк" отримало право вимоги до іпотекодавця - ДП "Торжок" ТОВ "КИТ-Кэпитал", правонаступником якого є ДП "Торжок", а, отже, відповідач-1 (ТОВ "Фінансова компанія "Фінмарк") замінив банк в якості іпотекодержателя, внаслідок чого стороною іпотечного договору з усіма правами та обов'язками іпотекодержателя став новий іпотекодержатель - ТОВ "Фінансова компанія "Фінмарк".
Також встановлено, що 13.12.2016 між ТОВ "Фінансова компанія "Фінмарк" (первісний кредитор) та ТОВ "Первомайськ-кондитер" (новий кредитор) був укладений договір № 071/11-16К про відступлення права вимоги первісним кредитором новому кредитору до позичальника за кредитним договором № 19/К-К від 19.05.2006 (далі - договір відступлення права вимоги за кредитним договором).
Згідно з п. 1.1 договору відступлення права вимоги за кредитним договором загальна сума права вимоги за основним договором (заборгованість за основним боргом, процентами, пенями, штрафами) станом на дату уклалання цього договору складає в гривневому еквіваленті 52 669 355,42 грн.
Пунктом 1.2 договору відступлення права вимоги за кредитним договором передбачено, що внаслідок укладання цього договору новий кредитор набуває всіх прав кредитодавця, зокрема, за договорами іпотеки-1, 2.
Сторони домовились, що відступлення первісним кредитором новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржника за основним договором та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремими договорами, які підлягають ностаріальному посвідченню (п. 1.3 договору відступлення права вимоги за кредитним договором).
На виконання вказаного пункту договору відступлення права вимоги за кредитним договором (п. 1.3), між ТОВ "Фінансова компанія "Фінмарк" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Первомайськ-кондитер" (новий іпотекодержатель) були укладені договори відступлення права вимоги від 13.12.2016 р. (далі - спірні договори), відповідно до яких первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю належні первісному іпотекодержателю права вимоги до іпотекодавця - ДП "Торжок" ТОВ "КИТ-Кэпитал" за іпотечними договорами-1, 2.
Укладені договори відступлення права вимоги набувають чинності з дати їх підписання сторонами, скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення (п. 12).
З матеріалів справи вбачається, що сторони спірних договорів відступлення права вимоги свої зобов'язання виконали належним чином, зокрема, ТОВ "Фінансова компанія "Фінмарк" передало, а ТОВ "Первомайськ-кондитер" отримало оригінали кредитного договору № 19/К-К від 19.05.2006 р., договорів іпотеки-1, 2 із доданими до них всіма документами, а також оригінали договорів відступлення права вимоги-1, 2, укладені між ПАТ "ВіЕйБі банк" та ТОВ "ФК "Фінмарк", що підтверджується актами прийому-передачі документів від 13.12.2016.
За таких обставин відповідач-2 - ТОВ "Первомайськ-кондитер" набув прав нового кредитора, а саме - прав іпотекодержателя за договорами іпотеки-1, 2, включаючи права вимоги до правонаступників, іпотекодавця, спадкоємців іпотекодавця або інших осіб, до яких перейшли обов'язки іпотекодавця за іпотечним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього.
Згідно з п. 4 спірних договорів відступлення права вимоги первісний іпотекодержатель та новий іпотекодержатель зобов'язані повідомити іпотекодавця про відступлення права вимоги за іпотечними договорами-1, 2 протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Приписами ст. 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Як встановлено судом, на підставі укладених ПАТ "ВіЕйБі банк" з ТОВ "ФК "Фінмарк", та останнім - з ТОВ "Первомайськ-кондитер" договорів відступлення права вимоги та прав іпотекодержателя відбулася заміна особи у зобов'язанні, яке виникло з кредитного договору та договорів іпотеки.
ДП "Торжок" вважає, що спірні договори про відступлення права вимоги суперечать вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України, оскільки позивач не надавав згоди на зміну кредитора у зобов'язанні, обов'язковість якого була передбачена договором у визначеному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Указаній нормі кореспондується ст. 24 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням (ч. 1 ст. 24).
Як вбачається з п. 4 спірних договорів відступлення права вимоги, первісний іпотекодержатель та новий іпотекодержатель зобов'язані повідомити іпотекодавця про відступлення права вимоги за іпотечними договорами-1, 2 протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Також пунктами 5.1.11 іпотечних договорів-1,2 передбачено, що іпотекодержатель має право здійснювати уступку права вимоги за цим договором третім особам без отримання згоди іпотекодавця. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово попередити іпотекодавця протягом 5 банківських днів про відступлення права вимоги за договором іпотеки і права вимоги за кредитним договором.
Отже, з указаних приписів закону та умов укладених між сторонами правочинів можна зробити висновок, що ними передбачено не обов'язок нового кредитора отримати згоду боржника, а обов'язок повідомити останнього про це відступлення.
З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2016 ТОВ "ФК "Фінмарк" листом № 15/12У/1, а також ТОВ "Первомайськ-кондитер" - листом № 4 від 16.12.2016 р. направили повідомлення на адресу ДП "Торжок" про укладення спірних договорів та відступлення за ними права вимоги. При цьому судом встановлено, що повідомлення № 4 від 16.12.2016 за договорами, які оспорюються, було отримано представником ДП "Торжок" 16.12.2016 р., про що свідчить відповідна відмітка у поштовому відправленні.
Таким чином, відступлення ТОВ "ФК "Фінмарк" прав іпотекодержателя до ТОВ "Первомайськ-кондитер" за договорами відступлення права вимоги відбулось з дотримання приписів ч. 1 ст. 516, ст. 24 Закону України "Про іпотеку", оскільки вимагалась не згода іпотекодавця на відступлення права вимоги, а вчинення дій щодо його повідомлення про таке відступлення.
Окрім того, суд враховує, що виходячи зі змісту ст.ст. 203, 215 ЦК України, підставою визнання договору недійсним є недодержання вимог закону саме в момент його укладення. А позивач вважає, що протягом 5 днів з моменту набрання чинності (укладення) спірних договорів відбулось порушення закону, що свідчить про те, що момент укладення спірних правочинів не збігається з моментом вчиненням дій, про які вказує ДП "Торжок". Отже, навіть якщо б умовами договору передбачалось отримання згоди боржника в 5-денний термін, відсутність такої згоди не свідчила б про їх недійсність в момент укладення договорів.
Посилання позивача про те, що відповідач-2 не передав відповідачу-1 усіх документів, що засвідчують права вимоги, суд також відхиляє, оскільки у матеріалах справи містяться завірені належним чином копії актів приймання-передачі від 13.12.2016 р., якими підтверджується факт передачі ТОВ "ФК "Фінмарк" до ТОВ "Первомайськ-кондитер" документів за кредитним договором та договорами іпотеки-1, 2, з яких виникли права іпотекодержателя.
При цьому пунктами 5, 7 спірних договорів відступлення права вимоги передбачено, що новий іпотекодержатель підтверджує, що в момент укладення договорів відступлення права вимоги отримав від банку оригінали іпотечних договорів-1, 2 з усіма додатками до них та усі наявні в банку документи, що підтверджують право вимоги до іпотекодавця. Після набуття чинності цим договором, іпотечний договір є таким, в якому здійснена заміна сторони іпотекодержателя, внаслідок чого стороною іпотечного договору з усіма правами та обов'язками іпотекодержателя стає новий іпотекодержатель.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі №910/2767/17.
Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Торжок" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі №910/2767/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі №910/2767/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/2767/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Л.Г. Смірнова
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко