ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2017 року
Справа № 803/667/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці ДФС від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/000005/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/00012.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач придбала в Польщі у компанії “Grupa Open S.A.” легковий автомобіль, що був у вжитку Ford Tourneo Connekt 1,5 TDCI, за ціною 79658,54 злотих. З метою митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України), із заявленою митною вартістю за ціною договору. Проте, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/00012, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/000005/1.
Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). При цьому, відповідач визначив митну вартість товару на рівні 105331,64 злотих за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в каталозі “Schwacke 2017 PKW-D 2/2017”, акта митного огляду від 22.04.2017 року та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів. На думку позивача, він підтвердив заявлену митну вартість товару, а надані ним документи не містять розбіжностей.
На підставі наведеного позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці ДФС від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/000005/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/00012.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову (а.с.43-47) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що у зв’язку невиконанням у повному обсязі законних вимог митниці про надання додаткових документів, митну вартість товару правомірно було визначено за резервним методом.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просила відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 26.04.2017 для митного оформлення товару - легкового автомобіля, б/в, для перевезення пасажирів марки Ford, модель Tourneo Connect, номер кузова НОМЕР_1 представником позивача було подано МД №UA205040/2017/004654 від 26.04.2017 року (а.с.54) та комплект документів. Вказаний товар був придбаний позивачем у компанії «Grupa Open S.A.» згідно фактури VAT IN-04.12 від 21.04.2017 року за ціною 79658,54 злотих (а.с.26). При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної МД №UA205040/2017/004654, вказаний товар був задекларований за першим методом, тобто за ціною контракту.
У зв’язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, декларанту було запропоновано надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інші додаткові наявні у декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Декларантом було надано «підтвердження переказу валюти» від 20.04.2017 року на суму 79658,54 злотих (а.с.25), а також висновок експертного автотоварознавчого дослідження №553 від 27 квітня 2017 року, з якого слідує, що вартість задекларованого товару становить на момент огляду 19834 євро, або 81644,57 злотих (а.с.15-19). В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205040/2017/000005/1 від 28.04.2017 року вказано, що дані, наведені у експертному висновку прийняті до уваги митницею, виключно, як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер, та не можуть бути використані для підтвердження вартості на вказаний товар. У поданому декларантом висновку №553 від 27.04.2017 року експертом розраховано середню вартість автомобіля з відкритої мережі інтернет, а саме сайту www.mobile.de в сумі 20034 євро. Посилаючись на табл. 4 висновку, де зазначено виявлені пошкодження: забруднення, потертості салону, що відповідно до табл. 4.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів №142/5/2092 від 24.11.2003 року становить 1% додаткового зменшення вартості. У зв’язку з ненаданням позивачем інших підтверджуючих документів про заявлену митну вартість товару Волинська митниця ДФС винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/000005/1 та прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/00012 (а.с.13-14). Як зазначено у вказаній картці відмови, відповідач повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації з таких причин: у зв’язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-3 ст.53 Митного кодексу України (далі – МК України). У цій же картці відмови митний орган роз’яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості у відповідності до рішення про визначення митної вартості №UA205040/2017/000005/1 від 28.04.2017 року.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/000005/1, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару вищезгаданого автомобіля за ціною 105331,63 злотих (замість 79658,54 злотих, що була заявлена декларантом). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана, у зв’язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в каталозі “Schwacke 2017 PKW-D 2/2017” (стор. 412), акта митного огляду від 22.04.2017 року та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159. Рівень митної вартості становить 24917 євро.
Судом встановлено, що 03.05.2017 року за МД №UA205040/2017/004654 вказаний товар був випущений у вільний обіг в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.28), інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного вище товару декларант на митницю не подавав.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі рішення та картки відмови, з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару “автомобіль легковий, б/в, для перевезення пасажирів: марка Ford, модель Tourneo Connect, номер кузова WF0UXXWPGUHU48675… ” за основним методом (за ціною договору), що складає 79658,5400 злотих та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації наявної в каталозі “Schwacke 2017 PKW-D 2/2017”, стор. 412 та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159), на рівні 24917,00 євро.
Статтею 49 МК України від 13.03.2012 №4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою – третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою – третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою – третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п’ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою – другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.
На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2 - 4, 16, 18, 22 розділу “Висновки” Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13.03.2012) – додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року” № 2 від 13.03.2017 року.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205040/2017/000005/1 від 28.04.2017 року слідує, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв’язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, суд враховує, що декларант виконав вимоги митниці в частині подання документів щодо оплати товару, а саме надав довідку банку про підтвердження переказу коштів від 20.04.2017 року в сумі 79658,54 злотих (а.с.25). В зазначеній довідці вказаний номер рахунку отримувача коштів, який співпадає з номером, вказаним в рахунку-фактурі VAT IN-04.12 від 21.04.2017 року компанії «Grupa Open S.A.» (а.с.26). Інші платіжні документи не були подані декларантом у зв’язку з їх відсутністю. Їх неподання декларантом з об’єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови. Відсутність таких додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Крім того, позивачем було подано висновок експертного автотоварознавчого дослідження №553 від 27 квітня 2017 року про вартість товару, з якого слідує, що вартість автомобіля марка Ford, модель Tourneo Connect, номер кузова НОМЕР_1, 2017 року виготовлення, що ввозиться на митну територію України на момент огляду складає 19834 євро. Також на підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано відповідачу європейську митну декларацію країни відправлення від 22.04.2017 року №17PL302040E0032966, в якій зазначено назву товару та його вартість.
Суд звертає увагу на приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
На думку суду, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов’язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що відповідачем безпідставно не взято до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 27.04.2017 року №553 (а.с.15-19), яким визначено вартість спірного автомобіля у розмірі 19834 євро. Відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з каталогу “Schwacke 2017 PKW-D 4/2017”, використавши Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159), та не врахував наявні пошкодження автомобіля, що впливають на митну вартість вказаного товару.
На думку суду, подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару “автомобіль легковий, б/в, для перевезення пасажирів: марка Ford, модель Tourneo Connect, номер кузова WF0UXXWPGUHU48675…” за МД №UA205040/2017/004244 від 26.04.2017 року у розмірі 79658,5400 злотих, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості, відтак, оскаржувані рішення та картка відмови Волинської митниці ДФС підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги – до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1280,00 грн., сплачений квитанцією № 0.0.780935090.1 від 08.06.2017 року (а.с.36).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці ДФС від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/000005/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 квітня 2017 року №UA205040/2017/00012.
Присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у розмірі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі 05 липня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук