[image: ]
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
"13" червня 2017 р.
Справа № 916/916/17
За позовом: Дочірнього підприємства „135 Домобудівельний комбінат” ТОВ „Реноме”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дозамех Україна”
про стягнення 49120грн.
Суддя Малярчук І.А.
Представники сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ: про стягнення з ТОВ „Дозамех Україна” на користь ДП „135 Домобудівельний комбінат” ТОВ „Реноме” 49120грн. безпідставно отриманих коштів.
Ухвалою суду від 20.04.2017р. порушено провадження по справі №916/916/17 за позовом ДП „135 Домобудівельний комбінат” ТОВ „Реноме” до ТОВ „Дозамех Україна” про стягнення 49120грн.
Так, позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що за результатами телефонних перемовин 05.09.2014р. відповідач виставив йому для оплати рахунок №579 від 05.09.2014р. на суму 98240грн. (з ПДВ) за товар- котел АКО-99 з приставкою АПП2 вартістю 53066,67грн. (без ПДВ) та АКО-50 К з приставкою вартістю 28800грн. (без ПДВ). 10.09.2014р. позивач перерахував за вказаним рахунком грошові кошти в сумі 49120грн. в якості 50% передоплати вартості за котел АКО-99 з приставкою АПП2. Таким чином, з посиланням на ч.1 ст.181, ч.1 ст.207 ГК України, позивач вважає, що між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб. Так як, відповідачем не було поставлено товар позивач звернувся до відповідача з листом від 31.08.2016р. з вимогою повернути суму передоплати або здійснити поставку товару у місячний термін, які з боку відповідача виконано не було, з огляду на що позивач вважає наявним у себе право на стягнення з відповідача 49120грн. як безпідставно отримані кошти.
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення даного господарського спору, ухвалами від 20.04.2017р., від 23.05.2017р. суд зобов’язав позивача надати: оригінали доданих до позову документів; обґрунтування, докази безпідставності отримання відповідачем спірних коштів.
23.05.2017р. за вх.№11336/17 від відповідача надійшло клопотання щодо відкладення розгляду справи з огляду на проведення між сторонами переговорів по мирному врегулюванню спору.
Згідно ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми передбачено, що господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, на підставі поданих доказів.
Правила щодо належності і допустимості доказів встановлені ст.34 ГПК України, згідно ч.2 якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
У позові позивач послався на встановлення рішенням Господарського суду Одеської області від 07.02.2016р. по справі №916/3417/16 преюдиційних фактів стосовно безпідставності отримання ТОВ „Дозамех Україна” коштів в сумі 49120грн.
Натомість, згідно тексту рішення Господарського суду Одеської області від 07.02.2016р. по справі №916/3417/16 суд зазначив про наступне: „...З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем невірно обрано такий спосіб захисту порушеного права як повернення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу котлів АКО-99 з приставкою АПП2 та АКО-50 К з приставкою, укладеним між ТОВ "Дозамех Україна" та ДП „135 Домобудівельний комбінат” ТОВ „РЕНОМЕ” 05.09.2014р. Адже у даному випадку, перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 49120 грн. не можна вважати попередньою оплатою за договором купівлі-продажу, так як такий договір не укладався, і рахунок №579 від 05.09.2014р. був виписаний невідомій особі , а не позивачу. Саме ж по собі здійснення проплати у сумі 49120 грн. із зазначенням у якості підстави „передплата 50% вартості згідно рахунку №579 від 05.09.2014р. з ПДВ” не може бути належним та допустимим доказом виконання свого обов’язку щодо проведення такої передплати, за відсутності відповідного документу, що передбачає виникнення такого зобов’язання. Адже, у такому випадку мова може йти про безпідставне отримання відповідачем зазначених грошових коштів...”. Тобто, як вбачається із процитованого тексту судового рішення суд не встановлював факту безпідставності отримання товариством спірних коштів, а лише зробив припущення щодо можливості визначення способу захисту прав як особи, що сплатила кошти без належної правової підстави.
Таким чином, так як у суду відсутні підстави для визнання преюдиційності рішення Господарського суду Одеської області від 07.02.2016р. по справі №916/3417/16 щодо визначення спірних коштів як безпідставно отриманих для розгляду справи №916/916/17, позивач має довести власну правову позицію належними та допустимими доказами, які і було витребувано у нього ухвалами від 20.04.2017р., від 23.05.2017р.
Дослідивши матеріали справи, суд змушений констатувати, що позивач не виконав вимоги ухвал суду від 20.04.2017р., від 23.05.2017р. та не надав оригінали доданих до позову документів; обґрунтування, докази безпідставності отримання відповідачем спірних коштів.
Суду для повного всебічного розгляду справи був потрібний оригінал рахунку №579 від 05.09.2014р., так як із поданої копія не можливо встановити організацію, яка проставила свою печатку на ньому.
За таких умов, суд взагалі позбавлений можливості розглянути спір в порядку ст.75 ГПК України. Звідси, дані обставини свідчать про незацікавленість позивача у всебічному та повному розгляді господарського спору із дослідженням всіх доказів, що відповідно перешкоджає розгляду даної справи, з врахуванням чого суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
При цьому, суд враховує те, що положення ГПК України не надають суду право самостійно збирати докази на підтвердження позиції тієї чи іншої сторони спору, що порушуватиме принцип об’єктивності судового розгляду господарської справи. Одночасно, прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав невірного обрання способу їх захисту чи недоведеності, позбавить позивача можливості в подальшому захистити свої права та інтереси в спірних правовідносинах, а залишення позову без розгляду, як процесуальна можливість виправити недоліки позову та звернутись до суду із даним позовом повторно, забезпечуватиме збалансованість прав та інтересів усіх сторін спору, а також відповідатиме п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., яка передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Так, п.п.4.8, 4.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв’язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст.81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто, за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку ст.38 ГПК України, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об’єктивних, тобто, не залежних від позивача обставин, унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому, береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов’язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.41 ГПК України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними доказами.
З огляду на вищевикладене, в процесі розгляду даного спору мали місце умови, зазначені в п.п.4.8, 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, так як документи, витребувані ухвалами суду від 20.04.2017р., від 23.05.2017р., були необхідні для вирішення спору по суті, існування поважних причин, які спричинили не подання позивачем витребуваних документів, нез’явлення представника позивача у судові засідання 23.05.2017р., 13.06.2017р., суду не доведено, у зв’язку з чим суд залишає заявлений ДП „135 Домобудівельний комбінат” ТОВ „РЕНОМЕ” позов без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.
Сплачений позивачем судовий збір у відповідності до п.4 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір”, за умови повторної неявки представника позивача у судові засідання 23.05.2017р. та 13.06.2017р., не підлягає поверненню платнику з державного бюджету.
Керуючись п.5 ст. 81, ст.86 ГПК України, -
УХВАЛИВ:
1. Залишити позов ДП „135 Домобудівельний комбінат” ТОВ „РЕНОМЕ” без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Суддя І.А. Малярчук