Справа № 2-а/331/112/2017
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2017 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Скользнєва Н.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2017 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому просить суд: визнати протиправними дії Центрального об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014,2015, 2016 роки; зобов’язати Центральне об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити пенсію за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2014-2016 роки) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 21.03.2017 року; стягнути з Центрального об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя судові витрати, а саме: судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 640,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 200,00 грн.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Смолка І.О. від 13 квітня 2017 року відкрито скорочене провадження по справі.
Згідно п.2 ч.1 ст. 183-2 КАС України, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним особам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, застосовується скорочене провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач надав письмові заперечення обґрунтовані наступним, застосувати показника середньої заробітної плати по Україні за календарний рік, що передує року звернення з заявою при перерахунку пенсії неможливо, оскільки норми ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV передбачає, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тоб то за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Просить відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.
Згідно розпорядження керівника апарату суду № 197 від 01.06.2017 р. , у зв’язку із звільненням судді Смолка І.О., проведено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної цивільної справи.
За результатами такого розподілу 01 червня 2017 року справу передано в провадження судді Скользнєвої Н.Г.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Скользнєвої Н.Г. від 02 червня 2017 року прийнято до провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.
Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Центральному об’єднанні управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (правонаступник Управління пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя) та отримує пенсію з 24 лютого 2011 року у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 (а.с. 7, 11).
Після призначення пенсії позивач продовжував працювати (а.с. 12-14).
21.03.2017 року, у зв’язку з досягненням пенсійного віку, позивач звернувся до відповідача з заявою встановленого зразка про перехід з пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2), на пенсію за віком на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (а.с. 8).
28.03.2017 року Управління Пенсійного фонду в Олександрівському районі м. Запоріжжя надало ОСОБА_1 відповідь № 58/Х-9 про відмову в призначенні пенсії за віком за нормами Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі того, що йому вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком 2 (а.с. 7).
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне страхування» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок Державного бюджету.
Проте, на момент призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, позивач не мав права на жодний інший вид пенсійного забезпечення.
Станом на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач повністю відповідав вимогам, встановленим ст. 26 Закону № 1058.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Посилання відповідача на вказану норму суд до уваги не приймає, оскільки, застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік суперечить вказаній нормі, так як в ній йдеться про переведення з одного виду на інший вид, у разі застосування показника середньої заробітної плати при нарахуванні попередньої пенсії. Іншими словами вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які регулюються саме Законом № 1058.
Проаналізувавши викладені норми законодавства, суд встановив, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, показник середньої заробітної плати по галузях економіки не застосовувався.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що реалізація права позивача на пенсію на підставі Закону № 1058 проводиться вперше.
Подібна правова позиція була також висловлена Вищим Адміністративним судом України в ухвалах від 26 травня 2015 року № К/800/2756/14, від 03 червня 2015 року № К/800/15619/15 та Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, яка, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.
Враховуючи, що Законом № 1058 не передбачена пенсія на пільгових умовах, відмова у переведенні з пенсії на пільгових умовах на пенсію за віком є протиправними, оскільки в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Що стосується п. 2 Розділу ХV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачається лише тимчасова виплата даним категоріям громадян. Крім того, кошти УПФУ за виплату та доставку пенсій повертаються підприємствами, на яких працювали особи, зазначені в абз. 1 даного пункту.
Тобто, даний вид пенсії виплачується не Пенсійним фондом, а підприємством, на якому позивач працював, не за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, як встановлено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (пенсії за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника), а за рахунок підприємства.
Крім того, після отримання права на пенсію на пільгових умовах, ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Таким чином, при призначенні позивачеві пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 має бути розраховано пенсію з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 даного Закону, із застосуванням показника середньої зарплати з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 роки).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на зміст та обсяг заявлених вимог, які стосуються зобов’язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії, то такий перерахунок має бути здійснений з 21 березня 2017 року, тобто з дати звернення із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
Статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Відповідно до квитанції, яка міститься в матеріалах справи, позивачем сплачено 640,00 грн. судового збору на рахунок Державного бюджету Олександрівського району м. Запоріжжя, в особі Управління ДКСУ в Олександрівському районі міста Запоріжжі Запорізької області. Тож, ця сума підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
Також, згідно наданих суду копій договору про надання правової допомоги, акта прийняття грошових коштів, квитанцій та розрахунку витрат на правову допомогу, позивачем дійсно витрачено на правову допомогу сума в розмірі 2200 грн. (а.с. 15-18).
Керуючись ст.ст. 8-11, 158-161 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Центрального об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014,2015, 2016 роки.
Зобов’язати Центральне об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити з 21 березня 2017 року ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2014-2016 роки) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, суму судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя: Н.Г.Скользнєва
07.06.2017 .