Апеляційний суд міста Києва
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання голови Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_8 щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження №12017100030000185 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, з одного суду до іншого,
в с т а н о в и л а :
24 травня 2017 року до Апеляційного суду м. Києва надійшло зазначене подання голови місцевого суду, для вирішення питання про направлення кримінального провадження №12017100030000185 по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,з одного суду до іншого.
Подання мотивоване неможливістю утворення складу суду для розгляду кримінального провадження №12017100030000185 з тих підстав, що усі судді Деснянського районного суду міста Києва брали участь у вказаному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування як слідчі судді, у зв`язку з чим є необхідність вирішення питання щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити подання голови районного суду та одночасно заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисні злочини, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. У даний час заявлені ризики при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме необхідність запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів до судового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб, а також вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшились, так як ОСОБА_6 будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 289 КК України та перебуваючи під запобіжним заходом у вигляді застави, повторно вчинив нове аналогічне кримінальне правопорушення, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, також оскільки обвинувачений знає, що вчинив особливо тяжкі злочини, а без продовження обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може переховуватися від прокурора та суду, чинити незаконний вплив на потерпілих, свідків, шляхом підкупу, залякування чи в інший спосіб.
Також, на переконання прокурора, необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлена тим, що обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи обставини, які характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що він не має постійного джерела доходу, не працює, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, вчинення нового кримінального правопорушення, а також те, що він може переховуватися від суду, оскільки останній усвідомлює, що покарання, яке йому загрожує, може бути у вигляді позбавленні волі на певний строк, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебуваючи на волі та без належного процесуального контролю з боку правоохоронного органу за його поведінкою, обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання вищевказаних ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, посилаючись на те, що прокурором не спростовано доводів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам. Обвинувачений не заперечував проти задоволення подання голови районного суду про направлення кримінального провадження на розгляд до іншого суду.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого, посилаючись на відсутність правових підстав для продовження запобіжного заходу та відсутність на даний час ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Захисник не заперечував проти задоволення подання голови районного суду про направлення кримінального провадження на розгляд до іншого суду.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду подання були повідомлені належним чином, проте їх неприбуття у відповідності до ч. 4 ст. 34 КПК України не перешкоджає розгляду питання.
Вислухавши пояснення присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що подання голови районного суду є передчасним та задоволенню не підлягає, а обраний обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід, підстав для зміни якого на більш м`який колегія суддів не убачає, підлягає продовженню строком на 30 днів, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 18 закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 р. (опублікований у Голосі України від 16 липня 2016 р. №132-133), суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 р. до ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії ухвали до 04 год. 00 хв. 30 травня 2017 р.
Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов`язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 128 000 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави обов`язки прибувати до слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві із встановленою періодичністю; не відлучатись із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого проживання.
Роз`яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який на підтвердження внесення на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого ОСОБА_18 , прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 та слідчого суддю Деснянського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеного у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Зі змісту подання голови районного суду убачається, що 24 травня 2017 р. до Деснянського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100030000185 від 05 січня 2017 р., відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 289 КК України та ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 289 КК України.
24 травня 2017 р. призначення судді у вказаному кримінальному провадженні автоматизованою системою документообігу суду не відбулося у зв`язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Всі п`ять суддів ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_8 за спеціалізацією по розгляду кримінальних проваджень розглядали як слідчі судді клопотання слідчих під час досудового розслідування кримінального провадження, що підтверджується протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями та звіт про неможливість розподілу справи між суддями. Станом на 24 травня 2017 р. у Деснянському районному суді м. Києва з 31 судді згідно штатного розпису правосуддя здійснюють лише 13 суддів.
Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 2 статті 32 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.10, 2.3.20 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України №25 від 02 квітня 2015 р. та погодженого наказом Державної судової адміністрації України №45 від 02 квітня 2015 р., розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.
Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.
Автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. За допомогою автоматизованого розподілу визначається також запасний суддя та слідчий суддя.
Згідно п. 2.3.31 Положення передбачено, що результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою.
Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів автоматизованої системи щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями не може бути обмежений.
Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
Звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.
Звертаючись із зазначеним поданням, голова районного суду не долучив до матеріалів кримінального провадження копій відповідних рішень зборів суддів про визначення спеціалізації суддів та штатного розпису, що унеможливлює перевірити викладені у поданні обставини та вирішити питання про направлення кримінального провадження на розгляд іншого суду.
Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що подання голови районного суду є передчасним та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, вік та стан його здоров`я, особу обвинуваченого, який не одружений, має постійне місце проживання та місце реєстрації, міцність його соціальних зв`язків, відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи, його репутацію та майновий стан, а також приймаючи до уваги обставини, які були підставою для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які на даний час не змінилися, колегія суддів дійшла до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.
Підстав для зміни обраного обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, враховуючи, що обраний ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року строк тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується 30 травня 2017 р., термін дії обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на 30 днів, тобто з 29 травня 2017 року 15 год. 10 хв. до 27 червня 2017 року 15 год. 10 хв. включно.
Керуючись ст.ст. 32, 34, 177, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Подання голови Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Кримінальне провадження №12017100030000185 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, повернути на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 30 днів, тобто з 15 год. 10 хв. 29 травня 2017 року до 15 год. 10 хв. 27 червня 2017 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3