ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 66597385

Озвучення тимчасово недоступне

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 травня 2017 року м. Київ К/800/15772/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову про визнання незаконними дій Харківського міського центру зайнятості щодо внесення в акт від 29.06.2016 р. "неправдивих відомостей, що: "на прийомі безробітний ОСОБА_1 веде себе зухвало..." та, що він не знає чого хоче в дійсності і ким працювати він не знає; зобов'язання Харківського міського центру зайнятості письмово спростувати неправдиві відомості, що: "На прийомі безробітний ОСОБА_1 веде себе зухвало...", внесеними відповідачем в акт від 29.06.2016 р.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 має диплом спеціаліста ХНУ ім. В.Н. Каразіна зі спеціальності "Соціологія" та здобув кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін, а також диплом бакалавра ХНУВС за напрямом підготовки "Право".

ОСОБА_1 зареєстрований Харківським міським центром зайнятості як такий, що шукає роботу та відповідно до наказу від 25.11.2014 р. № НТ 141125 йому поновлено статус безробітного.

Відповідно до довідки КЗОЗ Харківська міська поліклініка № 20 від 30.01.2015 р. № 256 вбачається, що за висновком ВКК по роду хвороби ОСОБА_1, йому не рекомендується праця, пов'язана з підійманням вантажу більш ніж 5 кг, тривалим перебуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційним навантаженням.

Під час прийому ОСОБА_1 29.06.2016 р. провідним фахівцем Харківського міського центру зайнятості було опрацьовано актуальні вакансії у місті Харкові. Вакансії за професією "соціолог", "викладач соціологічних дисциплін" були відсутні, однак при відвідуванні центру зайнятості ОСОБА_1 зацікавився вакансією на посаду "столяр" на підприємстві Регіональна філія "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Фахівцем центру зайнятості здійснено телефонний дзвінок до роботодавця, проте останній не відповів. Позивачу видано направлення на працевлаштування до Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" та позивач відмовився від підпису про отримання в додатку до ПК №1.

У зв'язку з зазначеними обставинами, фахівцями з питань зайнятості Харківського міського центру зайнятості складено акт від 29.06.2016 р., у якому, зокрема, вказано, що ОСОБА_1 на прийомі поводив себе зухвало, чого він хоче в дійсності і ким працювати не знає.

Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що дії фахівців Харківського міського центру зайнятості, що полягали у внесені в акт від 29.06.2016 р. відповідних відомостей, зокрема, відображено поведінку позивача під час прийому у Харківському міському центрі зайнятості, який долучений до особової справи позивача та нікуди не направлявся. У зазначеному акті фахівці центру зайнятості висловили свій погляд на обставини, що відбувалися в кабінеті Харківського міського центру зайнятості, в якому здійснюється прийом громадян усіма фахівцями з питань зайнятості, що є оціночним судженням, тому вказана інформація не може вважатися такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Так, при прийнятті рішення про визнання оприлюдненої інформації недостовірною, слід визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Водночас, вказаний акт - це службовий документ, який є носієм доказової інформації про певні події, факти або виявлені порушення, він не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи. Такий акт є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не є актом застосування норм права та не встановлюють конкретні приписи до позивача.

Таким чином, акт, складений фахівцями Харківського міського центру зайнятості 29.06.2016 р. не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, оскільки не несе обов'язкового характеру для позивача, не встановлює, припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб та не породжує правових наслідків.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що дії відповідача щодо внесення у акт неправдивих і образливих відомостей є незаконними

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень, в яких надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак