ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Рішення № 66518539

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 641/76/17 Головуючий суддя І інстанції Григор'єв Б. П.

Провадження № 22-ц/790/3121/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із трудових правовідносин

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Колтунової А.І. Кругової С.С.,

за участю секретаря - Радченко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 березня 2017 року по цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідачці була надана субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг за період з 01.11.2007 року по 30.06.2012 року. В результаті проведеної позивачем перевірки даних, наданих заявником встановлено, що відповідачкою надана не повна інформація про майновий стан, при зверненнях не декларувала власність на друге житлове приміщення, двокімнатну квартиру, загальною площею 62,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, отриману від своєї доньки ОСОБА_2 згідно договору дарування квартири від 14.06.2007 року, що призвело до надмірної виплати їм бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії на суму 7761,80 грн. У зв'язку з цим, просить стягнути з відповідачки суму надміру виплаченої субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово -комунальних послуг у сумі 7761,80 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 березня 2017 року позов задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради з подальшим перерахуванням в Державний бюджет України борг в розмірі 7761 (сім тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 80 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує на те, що судом не було враховано заяву про застосування трирічного строку позовної давності. Також зазначає, що рішення є передчасним, оскільки питання про поворот виконання рішення по адміністративній справі № 2020/8189/2012, згідно якого з неї вже було стягнуто 6397 грн. 70 коп. ще не вирішено.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, який прервався зверненням до адміністративного суду та його вимоги є обґрунтованими.

Судова колегія в повній мірі не може погодитися з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради ОСОБА_2, на підставі її заяв від 05.12.2007 року, 22.05.2008 року, 03.11.2008 року, 04.06.2009 року, 26.11.2009 року, 21.05.2010 року, 22.11.2010 року, 25.05.2011 року, 28.12.2011 року, 16.05.2012 року призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг за період з 01.11.2007 року до 30.06.2012 року.

Згідно листа КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за № 5882 від 13.07.2012 року на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано право власності на: квартиру АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі -продажу, посвідченого п/н ХМНО Ченцовою Н.А. від 25.04.2001 року № 1463; 36/100 частин квартири АДРЕСА_3, згідно свідоцтва про право власності, виданого Московською райрадою м. Харкова від 05.04.2000 року; квартиру АДРЕСА_1, на підставі договору дарування, посвідченого 7-ою ХДНК від 14.06.2007 року НОМЕР_1.

Відповідно до декларацій наданих для отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг, ОСОБА_2 не декларована власність на друге житлове приміщення, двохкімнатну квартиру, загальною площею 62,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.12 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.1995р. №848 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі Положення), субсидія призначається на основі середньомісячного (за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за призначенням субсидії) сукупного доходу осіб зареєстрованих у житловому приміщенні, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

Згідно п.13 Положення, для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає до управління праці та соціального захисту населення заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами, довідки про доходи кожної особи, зареєстрованої у житловому приміщенні, відомості про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами. Громадянин несе відповідальність за надані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Відповідно до п.20 Положення, сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку повернення коштів надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.1997 року №39/283/90/5, повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться у випадках, зокрема, виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан усіх зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів. В разі виявлення при перевірках подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, органи соціального захисту населення вживають таких заходів: припиняють надання субсидії; повідомляють рекомендованим листом отримувачів житлової субсидії про припинення надання житлової субсидії, необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів; подають позовні заяви до суду про стягнення надміру виплачених коштів (при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни); повідомляють надавачів послуг про припинення надання субсидії. Терміни повернення надміру виплачених коштів встановлюються органом соціального захисту населення в кожному конкретному випадку з урахуванням матеріального стану отримувача субсидії, але не менше місяця з дня отримання повідомлення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 була надмірно виплачена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово -комунальних послуг у сумі 7761,80 грн. за період з 2007 рік по 2012 рік, що підтверджується відповідним розрахунком.

Між тим, колегія суддів вважає, що надмірно виплачена субсидія за період з 01.11.2007 року по 23.08.2009 року не підлягає стягненню, оскільки такі вимоги пред*явлені з пропуском позовної давності.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За приписами ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем подана заява про застосування позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради 23.08.2012 року зверталося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надмірно виплаченої субсидії за період з 01.11.2007 року по 30.06.2012 року.

Згідно правової позиції, викладеній у постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року № 6-895цс15, за змістом статті 257, частини другої статті 264, частин четвертої, п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України, частини першої статті 118, частини першої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ЦПК України. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності.

Таким чином, оскільки позов був пред*явлений позивачем до неналежного суду, неможна вважати строк позовної давності перерваним.

Між тим, колегія суддів вважає, що позовна давність щодо вимог про стягнення надмірно виплаченої субсидії за період з 23.08.2009 року по 30.06.2012 року пропущена з поважних причин.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року адміністративний позов УП та СЗН Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми, що пред*явлений до суду 23.08.2012 року, був задоволений в повному обсязі, на користь Управління стягнені кошти по надмірно виплаченій субсидії в сумі 7761,80 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2016 року постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року скасовано. Провадження у справі закрито. Позивачу роз*яснено право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає, що сума, про стягнення якої в межах позовної давності, тобто за період з 23.08.2009 року по 30.06.2012 року, позивалося Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, підлягає стягненню з відповідача, оскільки позовна давність щодо суми за цей період пропущена з поважних причин, оскільки ця сума була фактично стягнута на користь позивача і у останнього були відсутні підстави вважати, що його право залишається порушеним.

Відповідач звертає увагу, що виконавчою службою Комінтернівського ВДВС м. Харкова ХМУЮ були проведені виконавчі дії по виконанню постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року по справі № 2020/8189/2012 та стягнуто з ОСОБА_1 6397,70 грн., тому така сума стягненню не підлягає.

Між тим, зазначені обставини не впливають на розгляд даної цивільної справи. Крім того встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про поворот виконання рішення суду.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню надмірно виплачена субсидія за період з 23.08.2009 року по 30.06.2012 року в сумі 5 460 грн. 29 коп. За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині суми стягнення.

Рішення суду в частині стягнення судового збору залишається без змін.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право змінити рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п.п. 2, 4, ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 березня 2017 року змінити в частині суми стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради з подальшим перерахуванням в Державний бюджет України борг в розмірі 5 460 грн. 29 коп.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Н.П.Пилипчук

Судді - А.І. Колтунова

С.С. Кругова