ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Рішення № 66048501

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

13.04.2017

Справа № 910/29456/15

За заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі № 910/29456/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»

треті особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар», ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком»

про визнання недійсним одностороннього правочину

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Карпінський С.В. (представник за довіреністю);

від відповідача 1 - Мостепанюк В.І. (представник за довіреністю);

від відповідача 2 - Кулак І.О. (представник за довіреністю);

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - не з'явився;

від третьої особи 3 - ОСОБА_5 (представник за довіреністю);

від третьої особи 4 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс», треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар», ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком» про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог, здійснених на підставі одностороннього правочину, а саме на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Траст» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.02.2015, а саме вимог АТ «Дельта Банк» до ТОВ «Танк Траст» щодо сплати суми заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 у розмірі 193864169,96 грн., та вимог ТОВ «Танк Транс» до АТ «Дельта Банк» щодо сплати заборгованості за договором банківського рахунку №18 від 13.12.2012 на суму 286246,63 Євро та договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 на суму 7400076, 71 доларів США.

Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що вказаний залік було проведено з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України, оскільки у ТОВ «Танк Транс» та ПАТ «Дельта Банк», станом на момент проведення такого заліку, були відсутні зустрічні однорідні вимоги.

В обґрунтування зазначеного, позивач послався на такі обставини: ТОВ «Танк Транс» отримало право вимоги до ПАТ «Дельта Банк» за договором №26/21746-168 банківського рахунку від 04.09.2009 на підставі укладеного з ТОВ «Інвестком» договору відступлення права вимоги б/н від 11.02.2015, за договорами банківського рахунку №10 від 11.12.2012 та №18 від 13.12.2012 на підставі договору відступлення права вимоги від 11.02.2015, укладеного з ОСОБА_1; до повідомлення про відступлення прав вимоги, яке було адресоване ПАТ «Дельта Банк», не було надано самих договорів про відступлення прав вимоги, а тому ПАТ «Дельта Банк» відповідно до частини 2 статті 517 ЦК України мав право не виконувати свого обов'язку перед ТОВ «Танк Транс» (новому кредитору).

Порушення своїх прав вказаним заліком позивач обґрунтовував тим, що він з 25.02.2015 набув право вимоги до ТОВ «Танк Транс» за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014, на підставі укладених між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Дельта Банк» договору застави майнових прав №293.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів та не надав суду належних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення спірного одностороннього правочину не були додержані вимоги, які встановлені статтею 203 ЦК України, і що були порушені вимоги статті 601 ЦК України та частини 3 статті 203 ГК України, а тому не довів наявності підстав, у силу яких даний правочин має бути визнаний недійсним, крім того, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача слугувало підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 по справі №910/29456/15 рішення господарського суду міста Києва було залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2016 по справі №910/29456/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016 були залишені без змін.

У лютому 2017 року відповідач-1 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами. В якості нововиявленої обставини заявник вказує на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2016 по справі №910/1017/16, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 визнано недійсність нікчемного Договору застави майнових прав №293 укладеного між ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Дельта Банк».

На підставі викладеного, оскільки судами встановлено факт недійсності Договору застави заявник просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016, відмовивши Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» у задоволенні позову з інших підстав, зокрема з підстав відсутності у останнього будь-яких порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

В судовому засіданні представник відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» підтримав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просив задовольнити вказану заяву та змінити рішення суду.

Представник позивача проти задоволення вказаної заяви заперечував, вказуючи на те, що відповідач-1, як на нововиявлену обставину посилається на рішення суду, яке набрало законної сили майже через рік після ухвалення судом рішення по розглядуваній справі, а відтак, існування такого рішення суду не може вважатись нововиявленою обставиною в силу положень ст.112 ГПК України.

Крім того, позивач зазначає, що визнання судом недійсним Договору застави №293 не є нововиявленою обставиною для справи №910/29456/15, оскільки обставини на які наразі посилається заявник, останній наводив в ході розгляду даної справи, які також були предметом дослідження розглядуваної справи та їм надавалась відповідна оцінка.

Разом з тим зазначив, що наразі рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2016 по справі №910/10917/16 на яке посилається позивач як на нововиявлену обставину скасоване постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2017, а справу №910/10917/16 було направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Представники відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» та третіх осіб - ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» також заперечили проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з тих же підстав, що і позивач.

Представники третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» в судове засідання не з'явились, жодних пояснень з приводу поданої заяви не надали, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2015 у справі №910/29456/15 за нововиявленими обставинами, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з п.п.1 - 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Згідно з абз.2-4 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Заявник у своїй заяві посилається як на нововиявлену обставину на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2016 по справі №910/1017/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017, яким було визнано недійсність Договору застави майнових прав №293 укладеного між ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Дельта Банк».

В той же час, пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» зазначено, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Пунктом 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 визначено, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається з п. 8.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17, законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі; отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Крім того, істотність нововиявлених обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) є обов'язковою умовою.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, на час розгляду судом заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі 910/29456/15, рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2016 по справі №910/10917/16, на яке посилається позивач як на нововиявлену обставину, скасоване постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2017, а справу №910/10917/16 було направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва, внаслідок чого суд приходить до висновку про відсутність фактів на які посилається заявник як на нововиявлені обставини, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд за новивиявленими обставинами рішення від 01.02.2016.

Керуючись ст.ст. 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі №910/29456/15 за нововиявленими обставинами.

Рішення господарського суду міста Києва у справі №910/29456/15 від 01.02.2016 залишити без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Я.В.Маринченко