КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"12" квітня 2017 р. Справа №925/1165/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Зубець Л.П.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 - особисто,
ОСОБА_3 - дов. б/н від 02.06.2015 року,
від відповідача - Тоцький Б.А. - дов. б/н від 03.11.2016 року,
перевіривши матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
«Черкаситехномаш»
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 07.12.2016 року
у справі № 925/1165/14 (головуючий суддя Потапенко В.В.,
судді: Єфіменко В.В., Скиба Г.М.)
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Черкаситехномаш»
про стягнення 2 085 800,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.12.2016 року по справі № 925/1165/14 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» на користь ОСОБА_2 2 085 800,00 грн. вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» та 34 000,00 грн. судових витрат за оплату проведення судової експертизи.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» 31 287,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2016 року по справі № 925/1165/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Зубець Л.П. та призначено до розгляду на 22.03.2017 року.
22.03.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні 22.03.2017 року було оголошено перерву в розгляді справи до 05.04.2017 року.
У судовому засіданні 05.04.2017 року було оголошено перерву в розгляді справи до 12.04.2017 року
05.04.2017 року, 22.03.2017 року від представника ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить врахувати правові позиції з аналогічних справ.
12.04.2017 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» надійшло клопотання про призначення повторної судової експертизи.
12.04.2017 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
В судовому засіданні 12.04.2017 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» підтримав клопотання про призначення повторної судової експертизи та просив суд його задовольнити. Клопотання обґрунтоване тим, що повторна судова експертиза, яка призначалася судом першої інстанції та не була проведена у зв'язку з відсутністю затребуваних експертом документів, має суттєве значення для встановлення розміру реальної вартості майна ТОВ «Черкаситехномаш». Крім того, заявником ставиться під сумнів результат первісної експертизи, в частині вартості деяких об'єктів дослідження, що є підставою для призначення повторної судової експертизи.
Представники ОСОБА_2 заперечили щодо призначення повторної судової експертизи, оскільки остання не була проведена, у зв'язку з тим, що відповідачем на вимогу експерта не було надано необхідних документів, які й на даний момент не містяться у справі, а ті, що наявні не є достатніми та достовірними.
Положеннями ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Згідно з п. 15.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 року № 4 повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
За змістом статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку (абз. 2 п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання про призначення повторної судової експертизи, вивчивши матеріали справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору, необхідно провести повторну судову експертизу, з метою встановлення реальної вартості об'єктів дослідження.
Проведення повторної судової експертизи суд вважає за необхідне доручити Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження по справі у випадках призначення господарським судом судової експертизи.
Керуючись ст. ст. 38, 41, 79, 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судову експертизу», Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Призначити по справі № 925/1165/14 повторну судову експертизу, проведення якої доручити Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
2. Винести повторно на розгляд експертів наступні питання:
- зазначені в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 31.07.2014 року по справі № 925/1165/14:
- Яка дійсна (ринкова) вартість основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів ТОВ «Черкаситехномаш» була станом на 01.07.2013 року?
- Яка вартість частини майна ТОВ «Черкаситехномаш» була станом на 01.07.2013 року з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів товариства, а також частка прибутку ТОВ «Черкаситехномаш», одержана протягом січня - червня 2013 року включно, належать до сплати ОСОБА_2 у зв'язку з його виходом з товариства?
- Яка реальна вартість активів ТОВ «Черкаситехномаш» станом на момент виходу ОСОБА_2 з товариства?
- Яка реальна вартість зобов'язань ТОВ «Черкаситехномаш» станом на момент виходу ОСОБА_2 з товариства?
- Який розмір частки активів ТОВ «Черкаситехномаш» (за їх наявності) станом на момент виходу ОСОБА_2 з товариства?
- зазначені в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 28.03.2016 року по справі № 925/1165/14:
- Яка дійсна (ринкова) вартість основних засобів (обладнання та товари народного споживання) ТОВ «Черкаситехномаш» станом на 01.07.2013 року?
- Яка дійсна (ринкова) вартість незавершених капітальних інвестицій ТОВ «Черкаситехномаш» станом на 01.07.2013 року?
- Який розмір частки активів ТОВ "Черкаситехномаш" (за їх наявності) станом на момент виходу ОСОБА_2 з товариства?
3. У розпорядження експертів надіслати справу № 925/1165/14.
4. Попередити експертів, які будуть здійснювати експертизу про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Зобов'язати сторін, на вимогу експерта (тів), надати витребувані матеріали (документацію) та будь-яку іншу інформацію, необхідну для проведення судової експертизи.
6. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду справи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш».
7. По закінченню експертизи, висновки, матеріали справи № 925/1165/14, пов'язані з проведенням експертизи, надати Київському апеляційному господарському суду.
8. Зупинити апеляційне провадження по справі № 925/1165/14 до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.
9. Копію ухвали апеляційного господарського суду надіслати сторонам та Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.О. Зеленін
Л.П. Зубець
Ухвала № 123724858
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 грудня 2024 р. Справа № 120/16298/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, із матеріалів позову встановлено, що спірні правовідносини виникли у січні 2024 року - у місяці коли відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача шляхом переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (17.01.2024).
Суд звертає увагу, що за своєю суттю пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Тому про порушення своїх прав позивач могла дізнатися отримавши пенсійні виплати за січень 2024 року.
Водночас, із цим позовом позивач звернулась до суду лише 03.12.2024, тобто з пропуском строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 06.09.2024 вона звернулась до відповідача із заявою в якій просила здійснити перерахунок її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки. Однак листом від 27.09.2024 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Втім з цього приводу суд зауважує, що звернення до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії та отримання відповіді на неї листом від 27.09.2024 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, право на яке позивач реалізувала лише у грудні 2024 року.
Суд вкотре наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Водночас варто наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом, однак не додала до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин його пропуску або ж уточити позовні вимоги з урахуванням 6-ти місячного строку звернення до суду (тобто ставити питання щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, з 03 червня 2024 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна