**ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ**
**УХВАЛА**
**05 квітня 2017 року **
**Справа № 910/20166/16 **
** Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: **
** головуючого - судді Малетича М.М.,**
** суддів: Самусенко С.С., **
** Плюшка І.А.,**
 
** **розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 р. у справі № 910/20166/16 господарського суду міста Києва за позовом Державної іпотечної установи до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестком", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання недійсним договору та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестком" про визнання недійсним договору-
**В с т а н о в и в:**
 
Подана Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В. (далі - ПАТ "Дельта Банк", Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з наступних підстав.
  Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
  Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), було встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати) та 1 розмір мінімальної заробітної плати позовної заяви немайнового характеру.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в чинній редакції) визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду - у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п. 2.13, 2.10, 2.11, 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями) Судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).
Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Згідно ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за первісним позовом у даній справі є вимоги про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 11.02.2015 р., за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ "Дельта Банк" є визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за Договором банківського рахунку між ТОВ "Яблуневий Дар" як новим кредитором та ТОВ "Інвестком" як первісного кредитора від 11.02.2015 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.2017 року у задоволенні первісного позову та позову третьої особи з самостійними вимогами відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року, рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2017 року - залишено без змін.
При цьому, Заявник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року у повному обсязі.
  Водночас, в якості доказу сплати судового збору Заявником надано платіжне доручення № 1530378 (№1521399101) від 03 березня 2017 року про сплату 1653,60 грн. судового збору, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір", оскільки Заявником сплачено судовий збір за касаційне оскарження судового рішення лише в частині одного позову. Оскарження ж рішення в частині іншого позову судовим збором не оплачено.
 
Крім того, згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до п. 3 ст. 1312 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
При чому, згідно пп. 11 п. 161 Розділу XV Перехідних положень Закону України № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 та ст. 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню".
Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини шостої статті 124 Конституції України в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Водночас, офіційне опублікування Закону України № 1401-VІІІ мало місце 29.06.2016 року, тобто даний Закон набрав чинності 30.09.2016 року.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Відповідно до ст. 28 цього ж Кодексу, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Як видно з матеріалів справи № 910/20166/16, провадження у цій справі було порушено господарським судом міста Києва 04.11.2016 року, тобто - після набрання чинності Закону України № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", а тому, відповідно, при оскарженні судових рішень у даній справі в касаційному порядку, сторони повинні були врахувати вказані приписи Конституції України щодо представництва у Верховному Суді та судах касаційної інстанції виключно прокурорами або адвокатами.
Проте, як видно з касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В., така скарга була підписана його представником ОСОБА\_4, на підтвердження повноважень якого була надана копія довіреності № б/н від 08.02.2017 року, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", які набрали чинності 30.09.2016 року.
  Згідно п. 1, 4 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст. 86, п.п. 1, 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
** **
** У Х В А Л И В : **
  Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 р. у справі № 910/20166/16 господарського суду міста Києва повернути без розгляду.
 ** **
** Головуючий - суддя Малетич М.М. **
** **
**Судді Самусенко С.С.**
** **
 **Плюшко І.А. **