ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 65775895

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 136/284/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Шевчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Липовецької державної нотаріальної контори, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1, а також земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,14 га на якій розташоване домоволодіння.

Для оформлення спадщини на земельну ділянку позивач звернувсь до нотаріуса, який відмовив у видачі нотаріального акту мотивувавши своє рішення відсутністю правовстановлюючого документа, який підтверджу право власності спадкодавця на земельну ділянку. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання за ним права власності на вищевказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В ході судового розгляду позивач зменшив розмір заявлених вимог, у зв'язку з чим просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1050 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Позивач та його представник в судовому засіданні просили суд позов задовольнити.

Голова Липовецької міської ради подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника органу місцевого самоврядування в якій також вказав на необґрунтованість заявлених вимог, оскільки окрім ОСОБА_1 спадщину прийняв і ОСОБА_2, який має право на відповідну частку в спадковому майні, в тому числі і земельну ділянку, яка є предметом спору.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив вказавши на необґрунтованість заявлених вимог, оскільки спадкодавець заповіла усе своє майно йому, в тому числі земельну ділянку, яку вона набула у власність до шлюбу з ОСОБА_1

Будучи повідомленим у встановленому порядку про час і місце розгляду справи, в судове засідання представник Липовецької державної нотаріальної контори не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи судом.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 4), яка на випадок своєї смерті 15.07.2008 року склала на ім'я ОСОБА_2 особисте розпорядження (заповіт, а.с. 52), яким заповіла усе своє майно.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 29.06.2011 року (а.с. 42-44) вищевказаний заповіт в частині ? визнаний недійсним, а за ОСОБА_1 визнано право власності на ? частку будинку по АДРЕСА_1 як на частку у спільній сумісній власності.

До складу спадщини увійшла ? частки домоволодіння АДРЕСА_1, а також земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,14 га на якій розташоване домоволодіння, що підтверджується даними вказаними у витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №31141933 від 31.08.2011 року (а.с. 46) та Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 06.01.1995 року (а.с. 5).

З матеріалів Спадкової справи № 565/2009 слідує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину за законом як спадкоємець першої черги прийняв позивач (а.с. 19, 25), який згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) як непрацездатний вдівець за віком (а.с. 26) має право на обов'язкову частку у спадщині. Спадщину за заповітом в строк додатково визначений рішенням суду (а.с. 20, 35) також прийняв ОСОБА_2 Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, судом не встановлено.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 1241, 1261 ЦК позивач набув право на спадкування обов'язкової частки як спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_3, а ОСОБА_2 набув право на спадкування за заповітом.

06.09.2011 року позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 (а.с. 51) - ? частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.

21.01.2012 року ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частки зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 (а.с. 54) - ? частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З зазначеного слідує, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємці набули право на спадкування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку пропорційно до розміру успадкованої у домоволодінні частки.

Для оформлення спадщини на земельну ділянку позивач звернувсь до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який постановою від 16.09.2016 року (вих. № 02-31/703, а.с. 3) відмовив у видачі нотаріального акту, мотивувавши своє рішення відсутністю правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності спадкодавця на земельну ділянку.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування").

Судом встановлено, що на підставі рішення 1 сесії 22 скликання Липовецької селищної Ради народних депутатів від 15.07.1994 року на ім'я ОСОБА_3 06.01.1995 року було видано Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,14 гектарів, що розташована на території АДРЕСА_1 який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 17 (а.с. 5 на звороті). В позивача оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності спадкодавця на земельну ділянку відсутній, що позбавляє його можливості оформити вказане спадкове майно.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, визнавши за позивачем право власності на 1/8 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,14 гектарів, що розташована по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3. В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки ? частку земельної ділянки позивач набув у власність в момент реєстрації права власності на частку будинку як спільну сумісну власність згідно рішення апеляційного суду Вінницької області 29.06.2011 року, а інша частка земельної ділянки належить ОСОБА_2 пропорційно до розміру частки в домоволодінні.

Оскільки належним відповідачем у справі є ОСОБА_2, який є інвалідом ІІ групи (а.с. 29), судові витрати у вигляді судового збору слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Липовецької державної нотаріальної контори, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на 1/8 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,14 гектарів, що розташована по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

В решті позову відмовити.

Право власності на вищевказане нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.І. Стадник