[image: ]
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
09.03.2017
Справа № 910/2767/17
Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали
заяви
Дочірнього підприємства “Торжок”
про
забезпечення позову
у справі
за позовом
Дочірнього підприємства “Торжок”
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Первомайськ-кондитер”
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова
компанія “Фінмарк”
про визнання договорів недійсними
ВСТАНОВИВ:
20.02.2017 р. Дочірнє підприємство “Торжок” звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Первомайськ-кондитер” (далі - ТОВ “Первомайськ-кондитер”, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінмарк” (далі – ТОВ “Фінансова компанія “Фінмарк”, відповідач-2) про визнання договорів недійсними.
У позові вказує, що 19.05.2006 р. та 08.09.2008 р. між ПАТ «ВіЕйБі банк» та ДП “Торжок” були укладені договори іпотеки. У подальшому, 13.12.2016 р., ПАТ «ВіЕйБі банк» відступив право вимоги за вказаними договорами іпотеки на користь ТОВ «ФК «Фінмарк», яке у свою чергу, 13.12.2016 р. уклало із ТОВ “Первомайськ-кондитер” договори про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 19.05.2006 р. та від 08.09.2008 р. (спірні договори).
ДП “Торжок” вважає договори про відступлення права вимоги, укладені 13.12.2016 р. між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ТОВ “Первомайськ-кондитер”, недійсними, оскільки позивач, як іпотекодавець, не надавав згоду на укладення спірних договорів та передачу права вимоги за договорами іпотеки ні ТОВ «ФК «Фінмарк», ні ТОВ “Первомайськ-кондитер”.
Разом із позовом ДП “Торжок” подало заяву про забезпечення позову (з урахуванням доповнення від 03.03.2017 р.) шляхом:
- заборони органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та з державною реєстрацією обтяжень речових прав на нежитлову будівлю, загальною площею 21 347,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Мала Морська, будинок 108/5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 163721048101 та нежитлову будівлю, загальною площею 5 023.7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Мала Морська, будинок 108, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16359744810;
- заборони ТОВ «Нікінвест2017» та іншим особам, яким на праві власності належить нежитлова будівля, загальною площею 21 347.4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Мала Морська, будинок 108/5 та нежитлова будівля, загальною площею 5 023.7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Мала Морська, будинок 108, розпоряджатися таким майном або вчиняти дії (у тому числі, але не виключно: надавати документи до державного реєстратора, отримувати документи від державного реєстратора, надавати документи і т.д.), які призводять або можуть призвести до зміни власника нерухомого майна, чи направлені на його відчуження, поділ, зміну цільового призначення, передачу у заставу, іпотеку та інше);
- накладення арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 21347.4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Мала Морська, будинок 108/5, та нежитлову будівля, загальною площею 5023.7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Мала Морська, будинок 108.
Подана заява обґрунтована тим, що існує ризик того, що процес зміни власників об'єктів нерухомого майна, які є предметом іпотеки, не тільки не припиниться, а й буде продовжуватись у подальшому з боку заінтересованих осіб шляхом перереєстрації права власності на майно на афілійовані компанії, чи у інший спосіб, внаслідок чого є ризик втрати майна, а тому виконання рішення по справі буде неможливим.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи в цій частині, вирішив відмовити у її задоволенні з наступних підстав.
Як встановлено ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 названої постанови пленуму).
У даному випадку заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що нерухоме майно (нежитлові будівлі), що є предметом іпотеки, без згоди іпотекодержателя (позивача), перейшло за спірними договорами спочатку до ТОВ “Первомайськ-кондитер”, а потім відступлено на користь ТОВ «Нікінвест2017».
У той же час, предметом спору в даній справі є не повернення нерухомого майна переданого третім особам, чи звернення на нього стягнення (майнова вимога), а визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за договорами іпотеки (немайнова вимога). Тому у разі задоволення позову та визнання договорів відступлення права вимоги недійсними буде вирішено питання про дійсність права вимоги відповідачів, а не витребування у них нерухомого майна. За таких обставин виконання судового рішення по справі про недійсність договору не може бути утруднене і ця обставина не робить неможливим його виконання.
Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд прийшов до висновку, що заява ДП “Торжок” про забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нежитлові будівлі, заборони ТОВ «Нікінвест2017» розпоряджатись таким майном, а також шляхом накладення арешту на нерухоме майно, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки заборону вчинення дій, так само і накладення арешту на майно, можливо здійснити тільки стосовно тих дій чи майна, що є предметом спору. У даному випадку предметом спору є немайнова вимога про визнання недійсними договорів, а тому арешт нерухомого майна та заборона його реєстрації не забезпечує недійсність договору про відступлення права вимоги на майнові права.
Таким чином, суд вважає, що заходи, про застосування яких просить позивач, не є співвідносними заявленим позовним вимогам.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ДП “Торжок.
Керуючись ст. ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Дочірнього підприємства “Торжок” про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її отримання.
Суддя Головіна К.І.