донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.03.2017 справа №908/253/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:
ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від скаржника: від боржника: від кредиторів: від ліквідатора:
ОСОБА_5 – довір. ОСОБА_6 – договір про надання юридичної допомоги №366 не прибули не прибув
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ
на ухвалу господарського суду
Запорізької області
від
30.01.2017
у справі
№ 908/253/14 (суддя Кричмаржевський В.А.)
кредитори
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ОСОБА_3 та партнери", м. Запоріжжя 2.Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі 3.Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ
боржник ліквідатор
Товариство з додатковою відповідальністю "Гвідон", м. Запоріжжя ОСОБА_7, м. Запоріжжя
про
банкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14:
- відхилено клопотання кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" від 25.01.2017р. (вх. № 08-06/3092 від 26.01.2017р.) та від 25 січня 2017р. (вх. № 08-06/3301 від 30.01.2017р.) про зупинення провадження у справі і надсилання справи до органу досудового розслідування;
- відхилено клопотання кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" від 30 січня 2017р. (вх. № 08-06/3309) про зобов’язання ліквідатора скликати збори кредиторів;
- залишено без задоволення скаргу кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" від 30 січня 2017р. на дії ліквідатора;
- залишено без задоволення заяву представника кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" від 30 січня 2017р. про спростування майнових дій боржника;
- затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута;
- банкрута – Товариство з додатковою відповідальністю "Гвідон", код з ЄДР – 05789274, м.Запоріжжя, вважати таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність;
- припинено провадження у справі;
- визнано такими, що не підлягають виконанню вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14 та винести нову ухвалу, якою спростувати майнові дії ТДВ «Гвідон» по укладенню договору безповоротної фінансової допомоги №1/ФД/17/01/17 від 17.01.2017р. та отриманню в дарунок 1 557 770, 53 грн. та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Запорізької області.
Скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 30.01.2017р. по справі №908/253/14 є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає що у суду не було законних підстав для вирішення всіх питань однією ухвалою, оскільки в ст.ст. 114, 20, 83 «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» щодо розгляду скарг на дії ліквідатора, розгляду заяви про спростування майнових дій боржника, припинення провадження у справі передбачено винесення окремих ухвал господарським судом. Зазначив, що судом першої інстанції було проігноровано, що постановою ВГСУ від 15.09.2015р. встановлювалися факти неналежного виконання ліквідатором своїх обов’язків. Вважає, що клопотання кредитора про зупинення провадження по справі фактично взагалі не було розглянуто судом по суті, а рішення про його відхилення прийняте безпідставно. Крім того, зазначив, що у суду першої інстанції не було права припиняти провадження по справі про банкрутство з підстав виконання боржником всіх зобов’язань перед кредиторами. Також, суд не надав необхідної оцінки доводам кредитора про нікчемність договору безповоротної фінансової допомоги від 17.01.2017р.
Скаржник в судовому засіданні 06.03.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Боржник в судовому засіданні 06.03.2017р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та такою, що підлягає залишенню без змін.
Залишкові кредитори в судове засідання 06.03.2017р. не прибули, причини неявки не повідомили.
Ліквідатор в судове засідання 06.03.2017р. не прибув, причини неявки не повідомив.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 10 лютого 2014р. в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою боржника порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон", код з ЄДР – 05789274, м.Запоріжжя.
Згідно постанови господарського суду Запорізької області від 17 лютого 2014р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_7 - голова ліквідаційної комісії.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 18.02.2014р. за № 1038 розміщено повідомлення про визнання боржника – Товариство з додатковою відповідальністю "Гвідон", м.Запоріжжя, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Кредиторами у справі є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ОСОБА_3 та партнери" з сумою основного боргу - 70 000грн. з шостою чергою задоволення та штрафних санкцій у розмірі – 2 585,78грн.; Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі з кредиторськими вимогами у розмірі - 483 628,10грн. з другою чергою задоволення; Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя з кредиторськими вимогами на суму - 7 292,75грн. з третьою чергою задоволення; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ, з кредиторськими вимогами у розмірі - 991 584,30грн. з четвертою чергою задоволення та 2 679,60грн. - з першою чергою задоволення.
Провадження у цій справі порушене господарським судом за заявою боржника у справі - Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон", код з ЄДР – 05789274, м.Запоріжжя, в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, тобто, провадження здійснюється за спрощеною процедурою, створення комітету кредиторів в таких випадках закон не передбачає.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно ч.5 вказаної статті, якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання таких органів та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) до їх призначення у встановленому порядку.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що на час завершення ліквідаційної процедури Товариства з додатковою відповідальністю «Гвідон» до реєстру вимог кредиторів включені наступні грошові вимоги:
- вимоги ТОВ "Адвокатська компанія "ОСОБА_3 та партнери" на загальну суму 72 585грн.78 коп.;
- вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжя на загальну суму - 483 628грн. 10 коп.;
- вимоги управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на загальну суму - 4 968грн. 61 коп.;
- вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" на загальну суму 991 584грн. 30коп.
Таким чином, загальна сума заявлених кредиторських вимог на час завершення ліквідаційної процедури складає - 1 557 770 грн. 53 коп.
В процесі розгляду судом першої інстанції справи про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Гвідон» ліквідатором було подано на затвердження суду звіт ліквідатора в порядку ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З доданих до звіту ліквідатора документів, вбачається, що один з учасників боржника – Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" - ОСОБА_8, з метою відновлення платоспроможності і збереження підприємства як господарюючого суб’єкта, виявив бажання надати матеріальну допомогу для погашення всієї наявної заборгованості боржником - Товариством з додатковою відповідальністю "Гвідон" перед вищезгаданими кредиторами.
Так, 17 січня 2017р. між ТДВ "Гвідон" і його учасником (засновником) – ОСОБА_8 укладено договір безповоротної фінансової допомоги за №1-ФД/17/01/17 на загальну суму 1 557 770грн. 53 коп., та відкрито рахунок у ПАТ "Банк "Кредит Дніпро" № 2600431256401 для проведення розрахунків з кредиторами.
Із матеріалів справи вбачається, що кредиторські вимоги до ТДВ "Гвідон" були одночасно погашені 19 січня 2017р. шляхом перерахування коштів на банківські рахунки кредиторів наступним чином:
№ п/п
Кредитор
Сума вимог (грн.)
№ платіжного доручення
1.
ТОВ "Адвокатська компанія "ОСОБА_3 та партнери" (69035 м.Запоріжжя вул. Волгоградська, 26 офіс 1)
72 585,78 - основний борг: 70 000 - штрафні санкції: 2 585,78
№ 1 від 19.01.2017р. платник-ТДВ "Гвідон"
2.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжя (69001 м. Запоріжжя бульвар Шевченка, 23)
483 628,10
№ 2 від 19.01.2017р. платник-ТДВ "Гвідон"
3.
УПФУ у Вознесенівському (Орджонікідзевському) районі м.Запоріжжя (69057 м. Запоріжжя вул. Гагаріна, 2-б)
7 292,75
№ 3 від 19.01.2017р. платник-ТДВ "Гвідон"
4.
ТОВ "Ріелті Сіті" (04107 м.Київ вул. Богговутівська, 17-21)
994 263,90 основний борг: 991 584,30 судовий збір: 2 679,60
№5 від 19.01.2017 р. № 4 від 19.01.2017р. платник-ТДВ "Гвідон"
Разом:
1 557 770,53грн.
За таких обставин, весь розмір заборгованості боржника – Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" було погашено перед всіма кредиторами, про що свідчать вищевказані платіжні доручення.
Дослідивши складений ліквідатором ліквідаційний баланс банкрута за результатами ліквідаційної процедури, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що він є таким, що відповідає вимогам Закону про банкрутство та підлягає затвердженню.
Враховуючи наведене, задовольнивши вимоги кредиторів у повному обсязі, боржник вважається вільним від боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність, що свідчить про відсутність підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство у відповідності до положень ч.5 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до п.6 та п.7. ч.1 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо затвердження звіту ліквідатора, визнання боржника таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність та припинення провадження у справі про банкрутство.
Посилання апелянта, що боржником не виконано грошового зобов’язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи, враховуючи наявність в матеріалах справи відповідних платіжних доручень №5 від 19.01.2017 р. на суму 991584,30 грн., № 4 від 19.01.2017р. на суму 2679,60 грн.
Що стосується посилань апелянта на неотримання від боржника грошових коштів, з огляду на перерахування зазначених коштів на депозитний рахунок суду, то вказана обставина лише свідчить про здійснення ТОВ "Ріелті Сіті" розпорядження вказаним майном (грошовими коштами) в порядку ст. 317 Цивільного кодексу України.
Також, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо залишення без задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" про зобов’язання ліквідатора скликати збори кредиторів для вирішення питань, передбачених в статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи наступне.
Відповідно до ч.3 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.
За таких обставин, безпосереднє звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" до суду із вищевказаним клопотанням без надання доказів звернення згідно з визначеним законом порядком безпосередньо до ліквідатора з вимогою про скликання зборів кредиторів, свідчить про передчасність такого звернення.
Що стосується скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" на дії ліквідатора, в якій останнє просило вирішити питання про усунення ОСОБА_7 від виконання обов’язків ліквідатора ТДВ "Гвідон", визначити кандидатуру ліквідатора за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
В обґрунтування вищевказаної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" посилається на постанову Вищого господарського суду України від 15.09.2015р. по справі №908/253/14, де суд зазначив про те, що відомості у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі про кредиторську заборгованість боржника не відповідають в повній мірі всім фактичним обставинам справи, також заявник зазначив, що ліквідатор не з’явилась в судове засідання, яке відбулося 12.11.2015р, а голову ліквідаційної комісії безпідставно було призначено ліквідатором.
Апеляційний господарський суд зазначає, що недоліки у діях ліквідатора, які були встановлені судом у 2015 році, не можуть бути підставою для його усунення судом в 2017 році, оскільки пройшов значний час, і у той період часу дії (бездіяльність) ліквідатора ніким з кредиторів не оскаржувались. Крім того, встановлені судом недоліки в роботі ліквідатора в 2015 році є незначними, а тому це не може бути приводом для усунення ліквідатора.
Що стосується призначення господарським судом голови ліквідаційної комісії ліквідатором у цій справі, то вказана обставина не суперечить вимогам Закону, так відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прямо зазначено, що обов’язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.
За таких обставин, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" на дії ліквідатора не підлягає задоволенню, про що було вірно зазначено місцевим господарським судом.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо залишення без задоволення клопотання про зупинення провадження у цій справі та направлення матеріалів справи до органу досудового розслідування, враховуючи недопустимість затягування провадження у справі про банкрутство та відсутність підстав для зупинення провадження у справі. Крім того, зупинення провадження у справі у зв’язку направленням матеріалів справи до органу досудового розслідування є правом суду, а не його обов’язком.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" щодо нікчемності договору безповоротної фінансової допомоги за №1-ФД/17/01/17 від 17.01.2017р. не приймається колегією суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне:
- вищевказаний договір було виконано сторонами в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями;
- фізична особа ОСОБА_8, як одна із сторін договору безповоротної фінансової допомоги за №1-ФД/17/01/17 від 17.01.2017р. не є учасником (стороною) у справі про банкрутство;
- ймовірне визнання нікчемним договору безповоротної фінансової допомоги за №1-ФД/17/01/17 від 17.01.2017р. не впливає на законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки не має визначального значення, так як в визначальним у цій справі є факт погашення боргу перед всіма кредиторами в повному обсязі.
Також, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу апелянта що діючим законодавством України не заборонено розгляд скарги на дії ліквідатора, заяви про спростування майнових дій боржника, а також припинення провадження у справі однією ухвалою господарського суду та, як наслідок, це не є безумовною підставою для скасування такої ухвали.
Доводи скаржника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-1, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14 – залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14 – залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Е.В. Сгара
Судді: С.А. Малашкевич
ОСОБА_2
Постанова № 50907982
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2015 року
Справа № 908/253/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Панової І.Ю.,
суддів:
Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу)
у справі
№ 908/253/14 господарського суду Запорізької області
за заявою боржника
Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон"
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін: від Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" - Севастьянов Р.Ю., ліквідатор Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" - Коргіна В.М., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" - Спасибко А. В.
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 908/253/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" (далі по тексту - ТДВ "Гвідон") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014 у справі № 908/253/14 ТДВ "Гвідон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Коргіну В.М.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - ТДВ "Гвідон", банкрута - ТДВ "Гвідон" ліквідовано, провадження у справі припинено.
Суд першої інстанції, розглядаючи звіт ліквідатора встановив, що за період ліквідаційної процедури до суду з грошовими вимогами до банкрута заявились наступні кредитори: 1) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі на суму 483 628,10 грн.; 2) Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на суму 7 292,75 грн. Вказані грошові вимоги кредиторів розглянуті та визнані в повному обсязі.
ТОВ "Адвокатська компанія "Севастьянов та партнери" не заявляло свої вимоги до господарського суду, а тому не є конкурсними, а їх вимоги у сумі 72 585,78 грн. погашаються у шосту чергу.
Ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було включено грошові вимоги вказаних вище кредиторів на загальну суму 563 506,63 грн.
Господарський суд зазначив, що вимоги кредиторів залишились не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства-банкрута.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вважав за необхідне звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затвердити, а оскільки згідно ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності, господарський суд дійшов висновку про ліквідацію ТДВ "Гвідон" та припинення провадження у справі.
Не погодившись із винесеною судом першої інстанції ухвалою від 12.05.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" (далі по тексту - ТОВ "Ріелті Сіті") звернулось із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 апеляційну скаргу ТОВ "Ріелті Сіті" задоволено частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасовано, а справу № 908/253/14 направлено до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду в іншому складі суду.
Постанова суду апеляційної інстанції від 09.06.2015 мотивована тим, що до господарського суду Запорізької області надходила заява від ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в сумі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів, за результатом розгляду якої господарським судом Запорізької області винесено ухвалу від 12.05.2014, якою в задоволенні заяви ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредитором на суму 2 547 750,00 грн. - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 вищезазначену ухвалу суду першої інстанції від 12.05.2014 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким заяву ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в сумі 2 547 750,00 грн. - задоволено частково; визнано вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника - ТДВ "Гвідон" в сумі 430 024,55 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; в решті в задоволенні заяви відмовлено.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що наявний в матеріалах справи звіт ліквідатора та складений реєстр вимог кредиторів не містить повної та об'єктивної інформації щодо заявлених та визнаних судом кредиторських вимог ТОВ "Ріелті Сіті" до ТДВ "Гвідон", а тому наявний у справі ліквідаційний баланс містить недостовірні відомості щодо пасиву банкрута.
У зв'язку з необхідністю внесення відповідних відомостей про кредиторські вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до реєстру вимог кредиторів на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2015, яка у відповідності до приписів частини 3 статті 105 ГПК України набрала законної сили з дня її прийняття, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є передчасним.
Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ТДВ "Гвідон" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 в повному обсязі та залишити в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТДВ "Гвідон", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною другою статті 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення у справі про банкрутство, що є актом правосуддя, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 45 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Згідно ч. 2 ст. 46 вказаного Закону, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 08.05.2014 ліквідатором ТДВ "Гвідон" надав господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується в даному випадку із висновком суду апеляційної інстанції, що затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута є передчасним, оскільки, поданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс фактично не відповідають обставинам справи про банкрутство.
Адже, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 08.04.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла заява від ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви господарським судом Запорізької області винесено ухвалу від 12.05.2014, якою в задоволенні заяви ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредитором на суму 2 547 750,00 грн. - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 вищезазначену ухвалу суду першої інстанції від 12.05.2014 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким заяву ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в сумі 2 547 750,00 грн. - задоволено частково; визнано вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника - ТДВ "Гвідон" в сумі 430 024,55 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; в решті в задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 у справі № 908/253/14 касаційну скаргу ТДВ "Гвідон" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасовано, а справу № 908/253/14 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.
Дана постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції розглядаючи заяву ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог до боржника, в порушення вимог ст.ст. 43,84 ГПК України, неповно з'ясували обставини, що мають значення для справи.
Враховуючи зазначене, відомості про кредиторську заборгованість банкрута, що містяться в поданому ліквідатором 08.05.2014 до господарського суду звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі боржника не відповідають в повній мірі всім фактичним обставинам справи та не можуть вважатися такими, що встановлені господарським судом у повному обсязі.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи вимоги ст.ст. 41, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.
Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості.
В даному випадку, суд першої інстанції в ухвалі від 12.05.2014, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - ТДВ "Гвідон", в порушення вимог ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 43 ГПК України, не перевірив відповідність поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу вимогам Закону, не надав належної правової оцінки поданому звіту та ліквідаційному балансу банкрута, а також не перевірив повноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, виходячи з вимог ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції, в даному випадку, правомірно скасував ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, а справу № 908/253/14 направив до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду в іншому складі суду, тому правові підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 відсутні.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 залишити без змін.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді О.В. Білошкап
В.Я. Погребняк