RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 65086386

Lecture à voix haute momentanément indisponible

[image: ]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

01.03.2017

Справа № 910/23892/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" про ухвалення додаткового рішення, у справі

за первісним позовом Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік"

Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про

розірвання контракту суборенди майна від 01.06.2015 № 181-з/ар/пв, стягнення 2 719 450 російських рублів заборгованості за контрактом суборенди майна від 01.06.2015 № 181-з/ар/пв та про зобов’язання вчинити дії

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік"

до

Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик"

Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про

зобов’язання вчинити дії

Представники:

не викликалися,

Встановив:

26.12.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання контракту суборенди майна від 01.06.2015 № 181-з/ар/пв, про стягнення 17 244 000 російських рублів заборгованості за контрактом суборенди майна від 01.06.2015 № 181-з/ар/пв та про зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2016 порушено провадження у справі № 910/23892/16 та справу призначено до розгляду.

11.01.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява у справі № 910/23892/16 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" з вимогами до Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов’язання вчинити дії, а саме: про зобов’язання Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" передати за контрактом суборенди майна від 01.06.2015 № 181-з/ар/пв та додатковою угодою № 35 від 27.07.2016 напіввагони у кількості 1827 одиниць, та про зобов’язання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" внести Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" до автоматизованої бази даних вантажних вагонів компаній-операторів оператором напіввагонів у кількості 1827 одиниць згідно переліку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 порушено провадження у справі та прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" з вимогами до Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов’язання вчинити дії для спільного розгляду з первісним позовом Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання контракту суборенди майна від 01.06.2015 № 181-з/ар/пв, про стягнення 17 244 000 російських рублів заборгованості за контрактом суборенди майна від 01.06.2015 № 181-з/ар/пв та про зобов’язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 прийнято відмову Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" від первісного позову; припинено провадження у справі в частині заявлених вимог Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання контракту суборенди майна від 01.06.2015 № 181-з/ар/пв, про стягнення 17 244 000 російських рублів заборгованості за контрактом суборенди майна від 01.06.2015 № 181-з/ар/пв та про зобов’язання вчинити дії; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" до Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов’язання вчинити дії задоволено; зобов’язано Закрите акціонерне товариство "РТХ-Логістик" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" за контрактом суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 напіввагони у кількості 1827 одиниць; із Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" стягнуто судовий збір у розмірі 1 600 грн 00 коп.; скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 у даній справі.

20.02.2017 до відділу діловодства від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої заявник зазначає, що в прийнятому судом рішенні не розглянуті вимоги про задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов’язання внести Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" до автоматизованої бази даних вантажних вагонів компаній-операторів оператором напіввагонів у кількості 1827 одиниць згідно наведеного переліку.

Відповідно до частини 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення, а також не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

23.10.2015 Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" (замовник за договором) укладено договір про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування № ПР/М-1593/НЮі який регулює взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування та наданням послуг, пов’язаних із цими перевезеннями.

Відповідно до пункту 1.3. договору дані про власні вантажні вагони повинні бути внесені до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (далі - АБД ПВ) з ознакою власника (при необхідності орендаря), а оператора - в базу даних "Вантажні вагони компаній-операторів" (далі - База операторів).

Згідно з пунктом 2.1. пункту договору замовник зобов’язується для внесення даних (зміни) в АБД ПВ надати документи згідно з переліком до пакету документів для внесення даних (зміни) по власних вантажних вагонах. Кожні три роки проводити планове підтвердження даних по вагонах в АБД ПВ.

У відповідності до пункту 2.2.1 договору виконавець зобов’язується забезпечувати внесення необхідних даних про вагони до АБД ПВ або Бази операторів та проінформувати замовника щодо внесення (не внесення) даних.

Регіональною філією "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" листом від 16.08.2016 за № Р-21/651 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" що згідно, з діючим Порядком внесення інформації до автоматизованого банку даних вантажних вагонів компаній-операторів, передача в операторське управління здійснюється тільки після завантаження оператором через АРМ достовірних даних по вагонах та надання заявки з необхідним пакетом документів. Якщо вагони вже знаходяться в операторському управлінні, завантажити їх іншим оператором повторно технологічно неможливо (видається повідомлення про помилку – "Вагони знаходяться в операторському управлінні"), а відповідно і структурний підрозділ філії за жодних умов не зможе затвердити передачу вагонів в операторське управління через відсутність в АРМі завантажених даних про вагони.

При цьому, виключення вагонів із операторського управління здійснюється після завантаження інформації через АРМ і надання в структурний підрозділ філії заявки встановленої форми оператором, в управлінні якого вагони знаходяться.

Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" відмовлено у внесенні змін до бази даних операторів, у зв’язку з тим, що останнім не дотримано встановленого нормами чинного законодавства та умовами договору порядку внесення інформації по вантажних вагонах в базу даних, а саме не надано документів згідно з переліком до пакету документів для внесення даних (зміни) по власних вантажних вагонах.

Також суд зазначає, що пунктом 9.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 включно. Суду не надано доказів пролонгації вказаного договору.

Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосудді, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статті 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Суд зазначає, що у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог про зобов’язання внести Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" до автоматизованої бази даних вантажних вагонів компаній-операторів оператором напіввагонів згідно переліку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" про ухвалення додаткового рішення про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов’язання внести Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" до автоматизованої бази даних вантажних вагонів компаній-операторів оператором напіввагонів у кількості 1827 одиниць згідно наведеного переліку.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Б. Плотницька