ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
26.12.2016
Справа № 910/20682/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай"
про звернення стягнення на предмет застави
За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у справі № 52/16 від 30.09.2016 року
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Ягодка О.О. (представник за довіреністю);
від відповідача та третьої особи: не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В листопаді 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у справі № 52/16 від 30.09.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року (суддя Цюкало Ю.В.) призначено розгляд заяви на 07.12.2016 року.
Судове засідання, призначене на 07.12.2016 року, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 року призначено розгляд справи на 26.12.2016 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 4 Господарського процесуального кодексу України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2016 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" прийнято рішення у справі № 52/16 від 30.09.2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай", про звернення стягнення на предмет застави, яким вирішено позов задовольнити повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, в листопаді 2016 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" надійшла заява про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у справі № 52/16 від 30.09.2016 року, яка, по суті, обґрунтована тим, що вказаним третейським судом було здійснено розгляд спору, не передбаченого третейською угодою та з порушенням порядку розгляду, а спір мав бути розглянутий державним судом, а також те, що сума основної заборгованості позичальника не доведена на дату винесення рішення третейського суду.
З викладеними відповідачем в заяві твердженнями позивач не погоджується та у своєму відзиві від 07.12.2016р. вказав, що справа № 52/16 відповідно до Закону України "Про третейські суди" була підвідомча третейському суду, а рішення Третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судових засіданнях докази, господарський суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви б/н від 09.11.2016р. «Про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у справі № 52/16 від 30.09.2016 року» Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат", з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, 06.03.2012 року між позивачем, як Банком, та третьою особою, як Позичальником, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/КL, у відповідності до п. 1.1. якого Банк відкрив Позичальнику не відновлювану кредитну лінію в іноземній валюті (копія кредитного договору міститься в справі, надалі - Договір).
06 березня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави, відповідно до п. 1.1. якого в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, які випливають з Договору, відповідач, як Заставодавець, передав позивачу, як Заставодержателю, в заставу певне майно (копія договору застави міститься в справі, надалі - Договір застави).
В період з 2012 по 2013 роки вносилися зміни до Договору застави (копії договір містяться в справі), серед яких договором № 6 про внесення змін сторонами договору було погоджено, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання неукладеним, або будь-яких питань, що стосуються договору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд 150, корпус А, офіс 25 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду 15.03.2013, видане Державною реєстраційною службою України) згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua./. Спір розглядається одноособово суддею, призначеним Головою Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" зі списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://arbitrate.com.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", добре розуміють положення цього регламенту. Сторони домовилися, що рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" є остаточним і обов'язковим з дати його винесення. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.
Так, Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд 150, корпус А, офіс 25 в складі третейського судді Трубчанінова С.С. розглянувши справу № 52/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай", про звернення стягнення на предмет застави, виніс рішення від 30.09.2016 року про задоволення позовних вимог позивача повністю.
Згідно ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
За ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Статтею 6 Закону України "Про третейські суди" визначено підвідомчість справ третейським судам. Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, було визначено, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання неукладеним, або будь-яких питань, що стосуються договору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".
Крім того, в чинному законодавстві відсутня заборона щодо розгляду третейським судом спорів, що виникають з кредитних договорів.
У відповідності до ст. 1225 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Дослідивши матеріали справи № 910/20682/16, суд дійшов висновку, що справа № 52/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай", про звернення стягнення на предмет застави, відповідно до Закону України "Про третейські суди" була підвідомча Третейському суду. Крім того, судом встановлено, що рішення Третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, а також, визначено відповідну суму заборгованості за Кредитним договором, який пов'язаний з Договором застави, питання якої на предмет підстави для скасування рішення третейського суду в силу вимог ст. 1225 Господарського процесуального кодексу України, між іншим, не передбачено, крім того третейську угоду не було визнано недійсною компетентним судом, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Відповідно до п. 6.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені в частині другій статті 122-5 ГПК, у прийнятті відповідної скарги слід відмовити з посиланням на частину четверту статті 122-1 і відповідний пункт частини другої статті 122-5 ГПК названого Кодексу. Якщо заява про скасування рішення третейського суду обґрунтована посиланням як на підставу (підстави), зазначені в Законі та в ГПК, так і на іншу підставу (підстави), які не передбачені цими законодавчими актами, то відповідна заява підлягає розглядові в тій частині, що підпадає під ознаки частини третьої статті 51 Закону та частини другої статті 122 5 ГПК, а в прийнятті її в іншій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 1226 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 86, 1224, 1225, 1226 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви б/н від 09.11.2016р. «По скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у справі № 52/16 від 30.09.2016 року» Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" - відмовити повністю.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтею 106 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 08.02.2017р.
Суддя Ю.В. Цюкало