ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2017 року
Справа № 804/6532/16 Провадження № ЗП/808/30/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Дніпропетровського окружного адміністративного суду
про: стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 69497,91 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2016 адміністративну справу №804/6532/16 передано за підсудністю на розгляд Запорізького окружного адміністративного суду на підставі п. 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
20.12.2016 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №804/6532/16.
Ухвалою суду від 21.12.2016 справу №804/6532/16 (провадження №ЗП/808/30/16) прийнято до провадження суддею Садовим І.В., призначено справу до судового розгляду на 05.01.2017.
Розгляд справи відкладався до 18.01.2017 у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просить суд розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження. На позовних вимогах наполягає. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.02.2016 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою у справі №804/8123/15 задовольнив його позовні вимоги та зобов'язав Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату йому заробітної плати, з урахуванням встановленого законом розміру посадового окладу працівника апарату суду - за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно, відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, із змінами, внесеними Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, та за період з 29.03.2015 по 08.09.2015, відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII, з урахуванням усіх надбавок, залежно від розміру посадового окладу. 09.03.2016 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду видано виконавчий лист №804/8123/15. За вказаним виконавчим листом Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження №50600391. Листом від 30.03.2016 за вих.№2047 відповідач повідомив державного виконавця про здійснення перерахунку заборгованості із виплати заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 36200,37 грн. (з урахуванням податків) та відповідно 29141,29 грн. (без урахування податків) і визнав наявність такої заборгованості. 30.03.2016 наказом керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 №109-к позивача звільнено з роботи у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. В порушення ч.1 ст. 116 КЗпП України, згідно якої при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, відповідач не сплатив заборгованість у сумі 36200,37 гри. (з урахуванням податків). З наданого відповідачем розрахунку №6142/03/16 від 19.09.2016 вбачається, що середній заробіток позивача становить 5549,59 грн. Враховуючи, що з дня звільнення позивача по день подання позову минуло 6 місяців, то Дніпропетровський окружний адміністративний суд станом на 30.09.2016 має виплатити суму у розмірі 69 497,91 грн. (5549,59 грн. х 6 + 36200,37 грн.). Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, в письмових запереченнях від 03.01.2017 просить розглянути справу без участі представника. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки по-перше, спірна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача суду є, на його думку, саме заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені. Однак, природа походження вказаної заборгованості по заробітній платі є постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016, яка скасована ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 05.10.2016. По-друге, головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів є Державна судова адміністрація України, у свою чергу Дніпропетровський окружний адміністративний суд є розпорядником коштів нижчого рівня і повністю підпорядкований Державній судовій адміністрації України у питаннях затвердження штатного розкладу, розмірів посадових окладів тощо.
За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, з 16.10.2014 по 31.03.2016 працював на посаді помічника судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
У липні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулись до суду з адміністративним позовом, з врахуванням уточнень, в якому просили: визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо нездійснення дій з перерахування коштів, з урахуванням встановленого законом розміру посадового окладу на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду за період з 26.10.2014 по 31.12.2014, включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014) та за період з 29.03.2015 по день винесення рішення включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій в статус суддів (в редакції у відповідності до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"); зобов'язати ДСА України здійснити дії з перерахування коштів, з урахуванням встановленого законом розміру посадового окладу, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду за період з 26.10.2014 по 31.12.2014, включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014) та за період з 26.03.2015 по день винесення рішення включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції у відповідності до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"); визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського окружного адміністративного суду в частині не нарахування та невиплати позивачам заробітної плати за період з 31.12.2014, включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014) та за період з 29.03.2015 по день винесення рішення включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції у відповідності до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"; зобов'язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд зробити позивачам перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 31.12.2014, включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014) та за період з 29.03.2015 по день винесення рішення включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції у відповідності до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") та виплати її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Зобов'язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, перерахунок та виплату заробітної плати, з урахуванням встановленого законом розміру посадового окладу працівника апарату суду за період з 26.10.2014 по 28.03.2015, включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI , із змінами, внесеними Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ та за період з 29.03.2015 по 08.09.2015, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ, в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІІ, з урахуванням усіх надбавок, залежно від розміру посадового окладу.
09.03.2016 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду видано виконавчий лист №804/8123/15.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрив виконавче провадження №50600391.
30.03.2016 наказом керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 №109-к позивача звільнено із займаної посади.
Вважаючи, що відповідач не здійснив із ним належних розрахунків, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з Дніпропетровського окружного адміністративного суду заборгованість у розмірі 69 497,91 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
За правилами ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів здійснює Державна судова адміністрація України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо місцевих та апеляційних судів. Зазначені видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.
Статтею 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Згідно частини першої- другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.
Частинами 7,8 ст.23 Бюджетного кодексу України передбачено, що у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (як місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету.
У межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Бюджетним кодексом України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України, нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет, має наслідком, крім зменшення асигнувань на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, також і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
Відповідач є державною установою, повністю фінансується з державного бюджету України та в своїй діяльності керується Конституцією, законами України і не може порушувати чинне законодавство України.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Частиною шостою ст. 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу». Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санітарно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначаються на засадах, встановлених для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Відповідно до ч.7 ст. 33 Закону України «Про державну службу», умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.8 ст. 33 Закону України «Про державну службу», джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів є Державна судова адміністрація України.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд є розпорядником коштів нижчого рівня по відношенню до Державної судової адміністрації України і повністю їй підпорядкований в питаннях затвердження штатного розкладу, розмірів посадових окладів тощо.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з Дніпропетровського окружного адміністративного суду є, на його думку, саме заборгованістю по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені.
Однак, природою походження вказаної заборгованості по заробітній платі була постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 про зобов'язання Дніпропетровського окружного адміністративного суду здійснити, зокрема, ОСОБА_1 перерахунок та виплату заробітної плати, з урахуванням встановленого законом розміру посадового окладу працівника апарату суду за період з 26.10.2014 по 28.03.2015, включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, із змінами, внесеними Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ та за період з 29.03.2015 по 08.09.2015, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ, в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІІ, з урахуванням усіх надбавок, залежно від розміру посадового окладу.
Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2016 встановлено відсутність правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України та скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 і залишено в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2015, якою відмовлено у задоволенні позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а відтак, у його задоволенні слід відмовити у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Садовий