ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" грудня 2016 р. № 809/1745/16
10 год. 45 хв. м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
при секретарі Назарук В.М.,
за участю: представника позивача Григоріва В.М.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
01.12.2016 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснив, що проведеною податковим органом камеральною перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 виявлено порушення положень Податкового кодексу України, внаслідок чого до відповідача застосовано штрафні санкції 510 грн. Крім того перевіркою стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів податковим органом виявлено зберігання відповідачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та реалізація товарів, які необліковані у встановленому порядку. За результатами вищевказаної перевірки відносно ОСОБА_2 прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за №112/09-40-02/2504802416 від 18.10.2016 року в розмірі 17 000 грн. та податкове повідомлення-рішення за №0000784002 від 18.10.2016 року в сумі 28 492 грн. Позов просив задовольнити повністю.
Відповідач позов не визнав з мотивів, зазначених в поданому запереченні. Суду пояснив, що викладені в акті перевірки факти не відповідають реальним обставинам справи, так як пляшка алкогольного напою, що знаходилась на вітрині бару без марки акцизного податку була відкоркована і в результаті відкриття марка була відірвана. Крім того вказав, що Книга обліку доходів та витрат ним ведеться, прошита та зареєстрована у передбаченому чинним законодавством порядку. Вказав, що його не було повідомлено про час та місце розгляду поданого ним заперечення до акту перевірки, чим порушено його права. Окрім того звернув увагу суду на те, що податкове повідомлення-рішення за №0000784002 від 18.10.2016 не отримував, так як певний час не проживав за місцем реєстрації. З огляду на зазначене вважає, що позивачем рішення про застосування штрафних санкцій в загальній сумі 46 002 грн. прийняті неправомірно. Просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.8-10).
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Судом встановлено, що 30.09.2016 року ГУ ДФС в Івано-Франківській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_2 - пивного бару ПАБ «Шкварок». Перевірка проведена відповідно до направлень за №№1140,1141 від 19.09.2016 та наказу за №925 від 19.09.2016 року, виданих ГУ ДФС в Івано-Франківській області (а.с.24).
За результатами перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області складено акт за №112/09-19-40-02/1/2504802416 від 30.09.2016 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог: пп. 12 ст.3, ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст.177, 226 ПКУ та вимог Наказу Міндоходів України від 16.09.2013 року за №481 (а.с. 24-26).
Так згідно абз.3 ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в тому числі у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Рішенням Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, згідно абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. (а.с.23).
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону, визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. №790.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Пункт 10 Порядку визначає, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Крім того відповідно до положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані в тому числі вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Згідно статті 6 Закону облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до ст.20 вищевказаного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Крім того, відповідно до п.120.1 ст.120 ПКУ України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) є підставою для накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно висновків акту перевірки за №112/09-40-02/2504802416 від 18.10.2016 року та акту камеральної перевірки від 19.11.2014 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську прийняті податкові повідомлення-рішення, якими до ОСОБА_2 застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і за неподання податкових декларацій про майновий стан та доходи в загальному розмірі 29 002 грн. (податкове повідомлення - рішення за № 0000784002 року від 18.10.2016 на суму 28 492 грн. + податкове повідомлення - рішення № 0066711702 від 04.12.2014 року на суму 510 грн. = 29 002 грн.).
Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
На підставі наведеного, податковим органом було надіслано вищевказані податкові повідомлення - рішення відповідачу, які вручені останньому особисто та за довіреністю 09.12.2014 та 24.10.2016 відповідно.
Положеннями п.57.3 ст.57 ПКУ визначено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати штрафних (фінансових) санкцій, визначені податковими повідомленнями - рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження.
Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ф за № 7909-25 від 03.09.2015 року на суму 510 грн, яка отримана ОСОБА_2 15.01.2016 року, що підтверджується як поясненнями останнього так і повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи та досліджена судом в якості письмового доказу (а.с. 6).
Однак зазначену в вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив.
Відповідно до приписів п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На підставі вищенаведеного податковим органом інших вимог платнику не надсилалось.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 ПКУ).
При цьому суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про протиправність винесених рішень, стягнення заборгованості на підставі яких є предметом даного позову з огляду на наступне.
Так згідно ч.2 ст.11 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Оскільки в даній справі вимоги про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень не заявлені, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо неправомірності даних рішень суб'єкта владних повноважень та застосувати відповідні наслідки протиправності цих рішень.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується витягами з облікової картки платника податків, розрахунками сум заборгованості та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.
Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За таких обставин суд дійшов переконання, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу в загальній сумі 46 002 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення повністю.
На підставі ст.ст.11, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ст.ст. 3, 6, 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.58.1 ст.58, п.87.1 ст.87, п.120.1 ст.120 ПКУ, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України податковий борг в загальній сумі 46 002 (сорок шість тисяч дві) гривні.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гундяк В.Д.
Постанова складена в повному обсязі 04.01.2017 року.