ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" грудня 2016 р.
Справа № 916/2968/16
За позовом: Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «ФОНТАНСЬКИЙ»
До відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТВ-Серрус»
про стягнення
Суддя Оборотова О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 – на підставі довіреності від 14.04.2016р.
Від відповідача: ОСОБА_3 – директор на підставі паспорту від 05.07.1995р.
CУТЬ СПОРУ: 04.11.2016р. до господарського суду Одеської області звернулось Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «ФОНТАНСЬКИЙ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТВ-Серрус» про стягнення 266 000 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2016р. порушено провадження по справі №916/2968/16.
05.10.2016р. до господарського суду Одеської області від представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТВ-Серрус» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав викладених у відзиві.
У судовому засіданні 07.12.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:
Між Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «ФОНТАНСЬКИЙ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТВ-Серрус» було укладено договори про надання послуг зі збирання та вивезення великогабаритних відходів №7Ф від 01.01.2014 року та №322Ф від 01.04.2014 року.
Відповідно до п.2.8. договору №322Ф від 01 квітня 2014р. та п.2.9. договору №7Ф від 01 січня 2014р. зазначено, що послуги Виконавця з вивезення великогабаритних відходів приймаються ОСОБА_4 не пізніше 3-го числа, наступного за звітнім місяцем, після узгодження повноважними представниками ОСОБА_4 про надання послуг та підписаним Виконавцем. Цей акт підтверджує виконання договірних зобов’язань.
У відповідності до п.10.2 вищевказаних договорів, у разі відмови повноважного представника ОСОБА_4 від підписання ОСОБА_4, передбачених умовами цього Договору, він зобов’язаний обґрунтувати причини відмови у письмовій формі та надати їх Виконавцю в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним. У разі, якщо ОСОБА_4 не надав Виконавцю у вказаний строк обґрунтованої відмови від підписання ОСОБА_4 наданих послуг, а також не надав Виконавцю підписаний ОСОБА_4 наданих послуг, послуги вважаються наданими належним чином та в повному обсязі, а акт наданих послуг – підписаним.
Як зазначає представник відповідача, що власне і не було спростовано зі сторони позивача зауважень від ОСОБА_4 послуг до Виконавця не надходило, акти наданих послуг підписані, згідно умов договору та наданих послуг.
За договором №7Ф від 01 січня 2014р. сторонами було підписано без зауважень акти надання послуг: ОСОБА_4 №83 від 31.01.2014р. на суму 12000,00грн., ОСОБА_4 №661 від 31.03.2014р. на суму 16000,00грн.
За договором №322Ф від 01.04.2014р. сторонами було підписано без зауважень акти надання послуг: ОСОБА_4 №1186 від 30.04.2014р., ОСОБА_4 №1640 від 31.05.2014р. на суму 50000,00 грн., ОСОБА_4 №2141 від 30.06.2014р. на суму 74000,00грн., ОСОБА_4 №2625 від 31.07.2014р. на суму 20000,00грн., ОСОБА_4 №3116 від 31.08.2014р. на суму 12000,00грн., ОСОБА_4 №3716 від 30.09.2014р. на суму 14000,00грн., ОСОБА_4 №4082 від 31.10.2014р. на суму 14000,00грн., ОСОБА_4 №4558 від 30.11.2014р. на суму 28000,00 грн., ОСОБА_4 №3120 від 31.12.2014р. на суму 28000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог представник Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «ФОНТАНСЬКИЙ» посилається на те, що в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «ФОНТАНСЬКИЙ», проведеною Державною фінансовою інспекцією в Одеській області було виявлено, недоліки, які, власне і стали підставою для подання відповідного позову.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю природою акт (довідка, вимога та інше) Державної фінансової інспекції є актом ненормативного характеру індивідуальним актом, який породжує права і обов’язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані, а саме, у Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «ФОНТАНСЬКИЙ» та відповідно не породжує для ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТВ-Серрус» жодних правових наслідків.
Таким чином, суд зазначає, що акт ревізії Державної фінансової інспекції в Одеській області не може бути підставою для зміни умов договору. Отже, виявлені Державною фінансовою інспекцією в Одеській області порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договорами
№7Ф від 01.01.2014 року та №322Ф від 01.04.2014 року.
Відповідно до п.2.8. договору №322Ф від 01 квітня 2014р. та п.2.9. договору №7Ф від 01 січня 2014р. зазначено, що послуги Виконавця з вивезення великогабаритних відходів приймаються ОСОБА_4 не пізніше 3-го числа, наступного за звітнім місяцем, після узгодження повноважними представниками ОСОБА_4 про надання послуг та підписаним Виконавцем. Цей акт підтверджує виконання договірних зобов’язань.
За договором №7Ф від 01 січня 2014р. сторонами було підписано без зауважень акти надання послуг: ОСОБА_4 №83 від 31.01.2014р. на суму 12000,00грн., ОСОБА_4 №661 від 31.03.2014р. на суму 16000,00грн.
За договором №322Ф від 01.04.2014р. сторонами було підписано без зауважень акти надання послуг: ОСОБА_4 №1186 від 30.04.2014р., ОСОБА_4 №1640 від 31.05.2014р. на суму 50000,00 грн., ОСОБА_4 №2141 від 30.06.2014р. на суму 74000,00грн., ОСОБА_4 №2625 від 31.07.2014р. на суму 20000,00грн., ОСОБА_4 №3116 від 31.08.2014р. на суму 12000,00грн., ОСОБА_4 №3716 від 30.09.2014р. на суму 14000,00грн., ОСОБА_4 №4082 від 31.10.2014р. на суму 14000,00грн., ОСОБА_4 №4558 від 30.11.2014р. на суму 28000,00 грн., ОСОБА_4 №3120 від 31.12.2014р. на суму 28000,00грн.
Отже, господарський суд Одеської області зазначає, що відповідачем належним чином було виконано умови договорів, факт надання послуг з боку відповідача доведено належними та допустимими доказами які містяться в матеріалах справи.
Згідно діючого законодавства України факт надання послуги або виконання роботи за договором підтверджується первинним документом - актом (про надання послуг, виконання робіт), він підписується замовником та виконавцем. Окрім акту надання послуг, який є обов’язковим первинним документом для підтвердження здійснення господарської операції, - усі інші документи (в тому числі журнал виконавця в нашому випадку), можуть бути створені/складені сторонами додатково, якщо це передбачено умовами договору. Не складання (відсутність) цих додаткових документів (журналу виконавця) в разі якщо це прямо не передбачено галузевим законодавством, не протирічить вимогам щодо оформлення та фактичного підтвердження господарської операції між суб’єктами та не порушує їх права.
Суд звертає увагу, що журнал виконавця не передбачений законодавством у якості обов’язкового первинного документу при наданні послуг зі збирання та вивезення великогабаритних відходів, відсутність претензій з боку замовника послуг також це підтверджують, оскільки підписання актів сторони вважали достатнім для підтвердження фактичного здійснення операцій.
Щодо оформлення документів, які підтверджують виконання договірних зобов’язань, господарський суд Одеської області звертає увагу, що вимоги до оформлення первинних документів встановлені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N88: пункт 2.4. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; пункт 2.5. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою; пункт 2.15. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників; пункт 2.16. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання». Такі ж вимоги щодо складання та оформлення первинного документу передбачені статтею 9 Закону України від 16.07.99 N996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи викладене, суд зазначає, що вище перелічені акти наданих послуг оформлені належним чином з повним дотриманням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N88 та Закону України від 16.07.99 N996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та служать законною та обґрунтованою підставою для підтвердження реальності здійснення господарських відносин між сторонами.
Отже, враховуючи викладене, в межах договорів про надання послуг зі збирання та вивезення великогабаритних відходів №7Ф від 01.01.2014 року та №322Ф від 01.04.2014 року відповідач фактично здійснив збирання та вивезення 2 660 м. куб. великогабаритних відходів, що відповідає 133 ходкам, - господарські відносини між суб’єктами оформлені належним чином з повним додержанням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N88 та Закону України від 16.07.99 N996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» а тому стягнення 266000 грн. не підтверджене належними та допустимими доказами, та є безпідставним.
Згідно ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами та матеріалами справи а тому є безпідставними.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 3990,00 грн. покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову – відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 грудня 2016р.
Суддя О.Ю. Оборотова