УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року
Справа № 876/4761/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Хобор Р.Б., Попко Я.С.
з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року у справі № 809/4337/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління персоналу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – начальник Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про зобов`язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління персоналу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача начальник Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про зобов`язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог пункту 174 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року за № 1153/2008, не направлено ОСОБА_1 для навчання на курсах підвищення кваліфікації військовослужбовців з метою підтримання належного професійного рівня останнього у звязку із вимушеним прогулом тривалістю близько 15 років. Враховуючи наведене, позивач просив суд зобовязати управління персоналу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України забезпечити йому належне стажування в юридичному департаменті Міністерства оборони України або в відповідному юридичному підрозділі Генерального штабу ЗСУ.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена незаконно та необґрунтовано. Незаконність та необґрунтованість полягає в тому, що суд зазначаючи в своєму рішенні про певні нормативні документи на підтвердження своєї позиції, що позивач немає права на проходження відповідного стажування, яке гарантоване наказом МОУ за №801 від 20.11.2013 року.
Просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2015 року № 129 капітана ОСОБА_1 , поновленого на військовій службі з 09.08.2000 року судовим рішенням, зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 11.08.2015 року за № 345 ОСОБА_1 призначено помічником командира полку з правової роботи - начальником юридичної групи військової частини НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2015 року за № 159 справи та посаду капітан юстиції ОСОБА_1 прийняв 17.07.2015 року.
Аркуш бесіди від 03.07.2015 року, яким зафіксовано зміст розмови начальника управління персоналу - заступника начальника штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України із капітаном ОСОБА_1 , містить прохання останнього про направлення його для підвищення кваліфікації.
Вищенаведені обставини встановлені постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 809/4388/15 від 28.01.2016 року (а.с.58-63), яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 року (а.с.165).
Змінивши заявлені позовні вимоги на зобов`язання відповідача забезпечити ОСОБА_1 належне стажування в юридичному департаменті Міністерства оборони України або у відповідному юридичному підрозділі Генерального штабу ЗСУ, позивач фактично обґрунтовує свої позовні вимоги положеннями щодо порядку проведення підвищення кваліфікації військовослужбовців.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що стажування, за наявності підстав, може бути організоване. Тобто, організація стажуванням, не є обов`язком відповідних посадових осіб, а правом, яке може бути реалізоване щодо конкретного кола осіб та за наявності підстав для організації такого стажування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 65 Конституції України громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІ порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктами 174, 175 Положення про проходження військової служби громадянам України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що добір кандидатів для навчання на курсах підвищення кваліфікації здійснюється на підставі планів переміщення по службі з числа військовослужбовців зарахованих до резерву кандидатів для просування по службі, та на підставі щорічних планів підвищення кваліфікації військовослужбовців, які потребують підвищення професійного рівня. Підвищення кваліфікації військовослужбовців офіцерського складу, сержантського та старшинського складу з метою підтримання їх належного професійного рівня здійснюється не рідше одного разу на п`ять років. Порядок організації підвищення кваліфікації військовослужбовців визначається Міністерством оборони України.
Відповідно до пункту 6.16 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року за №170 підвищення кваліфікації військовослужбовців здійснюється при військових навчальних закладах на підставі щорічних планів підвищення кваліфікації. До планів підвищення кваліфікації включаються військовослужбовці, які: зараховані до Резерву для просування по службі; включені до Плану переміщення на посади; внаслідок існуючої потреби сплановані до призначення за новою спеціальністю чи для допуску до експлуатації нових зразків озброєння і військової техніки. Порядок організації підвищення кваліфікації визначається Міністерством оборони України на підставі існуючих потреб у здійсненні післядипломної освіти військовослужбовців.
Згідно пункту 4 Порядку погодження кандидатур претендентів на посади керівників юридичних служб у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 20 листопада 2013 № 801 під час розгляду питань щодо призначення на посади помічників командирів з правової роботи, якщо вони виконують функції керівника відповідної юридичної служби юридична служба апарату Міністерства оборони попередньо розглядає документи, що надійшли на погодження, і за потреби, протягом п`яти робочих днів, запрошує претендента на співбесіду.
Співбесіда проводиться з метою з`ясування рівня знання чинного законодавства України, у тому числі Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, та нормативно-правових актів у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва. Для перевірки професійного рівня і ділових якостей претендента на посаду, набуття ним практичного досвіду може бути організоване його стажування в юридичній службі апарату Міністерства оборони.
Згідно пункту 2 наказу Міністра оборони України від 27 листопада 2008 року № 593 "Про подальше вдосконалення системи підвищення кваліфікації військовослужбовців та державних службовців Міністерства оборони України та Збройних Сил України" відбір та направлення для навчання на курсах підвищення кваліфікації військовослужбовців здійснюється з числа осіб, яких призначено або зараховано до кадрового резерву для призначення на вищі посади та таких, які потребують підвищення професійного рівня у ході виконання функціональних обовязків за посадою. Підвищення кваліфікації військовослужбовців з метою підтримання їх професійного рівня здійснюється не рідше одного разу на 5 років.
Згідно додатку до цього наказу кількість фахівців юридичної служби, що підлягають підвищенню кваліфікації становить не більше 10 осіб. Вищим навчальним закладом, в якому проводяться дані курси, визначений Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Таким чином, направлення для підвищення кваліфікації (організація стажування) є правом, а не обов`язком відповідних посадових осіб, яке може бути реалізоване щодо конкретного кола осіб та за наявності встановлених законодавством України підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2006 року постановою Замостянського районного суду міста Вінниці у справі №2а-476/2006 залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2006 року наказ заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Повітряними Силами від 9 серпня 2000 року № 0320 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я визнано незаконним та зобов`язано поновити його на військовій службі.
03 липня 2015 року комісією командування Повітряних Сил Збройних Сил України із гр. ОСОБА_1 проведена бесіда з приводу поновлення на військовій службі та запропоновано на вибір три рівнозначні вакантні посади із яких ним була надана згода на призначення на посаду помічника командира полку з правової роботи - начальника юридичної групи військової частини НОМЕР_1 (місто Львів), ВОС 8503003, шпк “капітан”, посадовий оклад 950-1030 гривень, яка за розміром посадового окладу відповідає розміру посадового окладу юрисконсульта військовій частині НОМЕР_2 . Зміст аркушу бесіди містить прохання гр. ОСОБА_1 про направлення його для підвищення кваліфікації;
06 липня 2015 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 129 капітан ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та допущений до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою помічника командира полку з правової роботи - начальника юридичної групи;
21 липня 2015 року Юридичним департаментом Міністерства оборони України складено висновок згідно якого кандидатура капітана ОСОБА_1 погоджена до призначення на посаду помічника командира полку з правової роботи - начальника юридичної групи військової частини НОМЕР_1 . При цьому, необхідність у проведенні співбесіди з претендентом на посаду та стажування Юридичним департаментом Міністерства оборони України, не виявлено;
11 серпня 2015 року наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) № 345 капітана юстиції ОСОБА_1 призначено на посаду помічника командира полку з правової роботи - начальника юридичної групи. 17 серпня 2015 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 159 (по стройовій частині) капітан юстиції ОСОБА_1 вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою;
Згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі №809/4388/15 яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 в кадровому резерві, Резерві просування по службі - не перебуває, до Плану переміщення на посади - не включений, до призначення за новою спеціальністю чи для допуску до експлуатації нових зразків озброєння і військової техніки - не спланований, до Плану підвищення кваліфікації офіцерського складу Повітряних Сил Збройних Сил України на 2015-2016 навчальний рік - не включений
Отже, підстав для направлення гр. ОСОБА_1 для навчання на курсах підвищення кваліфікації, не було.
Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно пункту 1,2 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є безпідставним, не обґрунтованим і не підлягає до задоволення.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року у справі № 809/4337/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Р.Б. Хобор
Я.С. Попко
Повний текст рішення виготовлено 15.11.2016 року.