**ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА** 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
**0,2**
**УХВАЛА**
про повернення позовної заяви
**26.10.2016**
**Справа № 906/1029/16**
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто»
**до** Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»
**про** визнання договору укладеним та стягнення 62 054,82 грн., -
**ВСТАНОВИВ:**
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто» звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» про визнання договору на розміщення та охорони Н/причіп-платформа Е, ЗАЗ, модель НХ 2110, синього кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР\_1, загальною вартістю 35 879,79 грн. на території стоянки позивача укладеним та стягнення 62 054,82 грн.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.10.2016р. у справі №906/1029/16 позовні матеріали передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
  Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто» позовна заява № 15 від 13.10.2016р. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
**Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.**
Пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" визначено, що станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1378 гривень.
При цьому, згідно з п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 378,00 грн. та не більше 206 700,00 грн., а розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 1 378,00 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пунктів 2.2., 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 позовні заяви про стягнення грошей чи витребування майна мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Щодо позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги, а саме: 1) визнання договору на розміщення та охорони Н/причіп-платформа Е, ЗАЗ, модель НХ 2110, синього кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР\_1, загальною вартістю 35 879,79 грн. на території стоянки позивача укладеним та 2) стягнення з відповідача суми в розмірі 62 054,82 грн.
Таким чином, при зверненні з даним позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір за подання вимоги немайнового характеру (визнання договору укладеним) та за подання вимоги майнового характеру (стягнення коштів).
Однак, як встановлюється доданими до позовної заяви документами, в якості доказу сплати судового збору, позивачем надано платіжне доручення №164 від 13.10.2016р. на суму 1 378,00 грн., тобто як за одну вимогу, з огляду на те, що в даному випадку за майнову вимогу про стягнення з відповідача суми в розмірі 62 054,82 грн. до сплати підлягає сума судового збору в розмірі 1 378,00 грн.
Таким чином, позивачем за подання даного позову не надано доказів сплати судового збору у розмірі, передбаченому законом.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 4 частини першої ст.63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
 
**УХВАЛИВ:**
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто» разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.
**Суддя С.М. Морозов**