ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
20 жовтня 2016 року
справа № 808/918/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)
суддів: Панченко О.М. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №808/918/16
за позовом:
Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
до: треті особи: про:
Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 1. ОСОБА_2 2. ОСОБА_3 визнання дій протиправними
ВСТАНОВИВ:
11.03.2016р. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») за допомогою засобів поштового зв'язку звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - приватний нотаріус ОСОБА_1С.) про визнання дій протиправними / а.с. 51,3-8/, який зареєстровано судом першої інстанції 15.03.2016р.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2016р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №808/918/16 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що 12.09.2008р. між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є позивач у справі, та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту №153СМБ/08, відповідно до якого були надані кредитні кошти в розмірі 65000 доларів США зі сплатою 15% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 11.09.2016р., з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором з ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір №153СМБ/08/1і від 12.09.2008р., предметом іпотеки є нерухоме майно - двокімнатна квартира, загальною площею 53,57кв. м., житловою 20,3 кв. м. розташована за адресою: АДРЕСА_1., яка належить ОСОБА_4, цей договір посвідчено 12.09.2008 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим №4698 та внесена заборона за № 4699/56. У подальшому - 16.12.2010р. приватним нотаріусом ОСОБА_1 на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 09.11.2010р. у справі № 21/133/10 знято заборону відчуження з належної ОСОБА_4 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та без законних підстав вилучено запис про іпотеку у Державному реєстрі іпотек зі вказаного нерухомого майна, про такі дії відповідача позивач дізнався у грудні 2015р. при реалізації свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Вважає вчинення відповідачем дій щодо вилучення запису про іпотеку із Державного реєстру іпотек безпідставними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства, тому просив суд визнати дії приватного нотаріуса ОСОБА_1 з безпідставного влучення запису про іпотеку №7901430 з Державного реєстру іпотек від 16.10.2010р. протиправними.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №808/918/16 в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Укрсоцбанк» до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання дій протиправними - відмовлено. (суддя Нестеренко Л.О. ) / а.с. 116-117/.
Позивач, не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 123-128/, у якій з урахуванням заяви про обґрунтування доводів апеляційної скарги /а.с. 176-178/ посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 31.05.2016р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги.
Відповідач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 151-155/ з урахуванням додаткових письмових пояснень /а.с. 200-201/, заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що позивачу про вчинення оскаржуваної ним дії відповідача відомо з грудня 2010р., що свідчить про те, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним позовом, тому просив апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції від 31.05.2016р. скасувати та залишити адміністративний позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016р. у справі №808/918/16 до участі у розгляді даної адміністративної справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 / а.с. 157-159,229/.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 31.05.2016р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції від 31.05.2016р. у даній справі скасувати та залишити адміністративний позов без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду за захистом порушеного права.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про день, годину та місце розгляду справи повідомлені / а.с. 231,233,234/, про можливість розгляду справи у свою відсутність (або у відсутність свого представника) , або про поважність причин не явки свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність третіх осіб.
Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 12.09.2008р. між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є позивач у справі» та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту №153СМБ/08 від 12.09.2008р., та з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за цим договором, між АКБ «Укрсоцбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (іпотекодавець) також 12.09.2008р. було укладено іпотечний договір №153СМБ/08/1і, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю двокімнатну квартиру загальною площею 53,57кв. м., житловою 20,3 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. (предмет іпотеки), яка належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло №623, яке видано Ленінською районною державною адміністрацією Запорізької міської ради 25.08.2005р., цей договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_1, відповідачем у справі, зареєстровано за реєстровим №4698, та у зв'язку із посвідчення цього договору іпотеки також накладено забору відчуження квартири зазначеної в договорі іпотеки, до припинення чи розірвання договору, що зареєстровано в реєстрі №4699/56, зазначені обставини не заперечувались сторонами та їх представниками під час розгляду справи, та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи / а.с. 9-13
Також судом під час розгляду даної справи встановлено, що 16.12.2010р. відповідачем у справі за заявою арбітражного керуючого ОСОБА_5, ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, на підставі наданих заявником документів - ухвали господарського суду Запорізької області від 09.11.2010р. у справі №21/133/10, постанови господарського суду Запорізької області від 03.06.2010р. у справі №21/133/10 про визнання боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури було вчинено наступні дії : - знято заборону відчуження квартири АДРЕСА_3, яка була предметом іпотечного договору №153СМБ/08/1і від 20.09.2008р. та виключено відповідний запис з Державного реєстру іпотек / а.с. 62-70/, і саме дії відповідача щодо виключення запису з Державного реєстру іпотек і є предметом оскарження у даній справі. .
Як вбачається з наданої суду ксерокопії ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.11.2010р. у справі №21/133/10 / а.с. 104-105 зворотна сторона/, цією ухвалою скасовано заборону на нерухоме майно банкрута - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, що зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна , у тому числі запис №3 від 12.09.2000 11:18 за №7901111, реєстратором Приватним нотаріусом ОСОБА_1, 69001 Запорізька обл.., АДРЕСА_4, підстава - іпотечний договір №153СМБ/08/1і, 4698 від 12.09.20008, ОСОБА_1, приватний нотаріус ЗМНО, на квартиру за РПВН:12610146 за адресою Запорізька обл.., АДРЕСА_5, власник ОСОБА_4, код:НОМЕР_1, Запорізька обл.., АДРЕСА_6, заявник ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк», при цьому необхідно зазначити, що кредитором у справі №21/133/10 був ПАТ «Укрсоцбанк», який є позивачем у даній адміністративній справі.
Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції закону, яка діяла на момент вчинення оскаржуваний дій ), з прийняттям господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.
З огляду на вищенаведену норму закону постанова господарського суду Запорізької області 03.06.2010р. у справі №21/133/10 про визнання боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури є документом, з прийняттям якого закон пов'язує настання цілком конкретних наслідків, зокрема, скасування арештів, накладених на майно банкрута, а також інших обмежень щодо розпорядження цим майном.
У зв'язку з чим, з урахуванням положень ст. 124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, у відповідача після отримання ухвали господарського суду Запорізької області від 09.11.2010р. у справі №21/133/10, постанови господарського суду Запорізької області від 03.06.2010р. у справі №21/133/10 з відповідною заявою арбітражного керуючого ОСОБА_5, ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, були відсутні будь-які встановлені законом підстави для відмови ліквідатору у виключенні запису про виключення заставленого майна банкрута з Державного реєстру іпотек, і відповідач у справі під час виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 09.11.2010р. у справі №21/133/10, приймаючи до уваги положення п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №410 від 31.03.2004р. (який був чинний на момент вчинення нотаріусом оскаржуваних дій), обґрунтовано виконала прямий припис Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо зняття всіх заборон і обмежень з майна боржника, що свідчить про те, що відповідач у справі у даному випадку діяла у межах повноважень та у спосіб, які встановлені чинним законодавством, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для визнання таких дій відповідача протиправними, та як наслідок про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
При цьому колегія суддів критично оцінює посилання позивача на скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 09.11.2010р. у справі №21/133/10 та , постанови господарського суду Запорізької області від 03.06.2010р. у справі №21/133/10 ухвалою Вищого господарського суду України від 14.06.2011р. / а.с. 17-21/, оскільки на момент вчинення відповідачем дій, які оскаржуються позивачем у справі, - 166.12.2010р., вищезазначені рішення суду - ухвала та постанова, набрали законної сили та були обов'язковими для виконання.
Щодо заявлених відповідачем та третіми особами під час апеляційного розгляду справи клопотань про залишення адміністративного позову у даній справі буз розгляду у зв'язку з пропуском позивачем встановленого ст. 99 КАС України строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що це питання вирішено ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. у справі №808/918/16 про відмову в залишенні адміністративного позову без розгляду / а.с. 111/, яка мотивована відсутністю доказів про те, що позивачу про вилучення запису про іпотеку у Державному реєстрі іпотек було відомо з 2010р., і таких доказів не було надано суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення постанову суду першої інстанції від 31.05.2016р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №808/918/16 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку ста строки встановлені ст.. 212 КАС України.
Повний текст виготовлено - 25.10.2016р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: Ю.В. Дурасова