ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 61953954

Озвучення тимчасово недоступне

[image: ]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"10" жовтня 2016 р.

Справа № 916/3170/14

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Бездоля Ю.С.,

судді: Зайцев Ю.О., Никифорчук М.І.

розглянувши матеріали справи за позовом: Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 25042882)

до відповідачів: 1. Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691);

2. Виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40055626).

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595)

2. Управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 14, код ЄДРПОУ 26343789)

3. Державна податкова інспекція в Приморському районі ГУ ДФС України в Одеській області (65012, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 7, код ЄДРПОУ 39565511)

4. Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 5, код ЄДРПОУ 35303262)

про визнання недійсними рішень, свідоцтва про право власності та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2014р. Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про:

- визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2010р. №410 «Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м. Одеси» в частині включення за №10 до затвердженого пунктом 1 переліку об’єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за територіальною громадою м. Одеси, приміщень першого, другого, третього, четвертого поверхів та антресолей №502, загальною площею 1130,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15, та пункту 4 в частині доручення КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» зареєструвати за територіальною громадою м. Одеси право власності на ці приміщення та антресолі;

- визнання недійсним Свідоцтва про право власності від 06.09.2010р. серії САЕ №068436, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові приміщення першого, другого, третього, четвертого поверхів та антресолей №502, загальною площею 1130,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15;

- визнання недійсним пункту 1 рішення Одеської міської ради від 17.12.2013р. №4212-VІ «Перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради» в частині включення до цього переліку за №5 нежитлового приміщення третього поверху площею 49,2 кв.м. нежитлових приміщень першого, другого, третього, четвертого поверхів та антресолей №502 по вул. Ланжеронівській, 15 у м. Одесі;

- визнання права власності на нежитлові приміщення першого, другого, третього, четвертого поверхів та антресолей №502, загальною площею 1130,9 кв.м., основною площею 733,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15, за територіальними громадами сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов’язаннях (у тому числі в зв’язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов’язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).

Така ж правова позиція викладена і у п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 28.11.2013р., тобто, на момент подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 28.11.2013р., тобто, на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

З урахуванням предмету спору у даній справі станом на 08.08.2014р. розмір судового збору за подання позовної заяви становив 5161,50 грн. (по 1147 грн. за кожну з трьох заявлених позовних вимог немайнового характеру та 1720,50 грн. за позовну вимогу про визнання права власності).

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 28.11.2013р., тобто, на момент подання позовної заяви) від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

Так, при поданні позовної заяви в інтересах держави в особі Одеської обласної ради Заступник прокурора Одеської області був звільнений від сплати судового збору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. у задоволенні позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради відмовлено.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 49 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Під час прийняття рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. у справі №916/3170/14 господарським судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Статтею 88 ГПК України передбачено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

Враховуючи, що позов у справі №916/3170/14 було подано до суду до 01.09.2015р., базою для обчислення судового збору є розмір ставки, яку було сплачено при зверненні до суду з позовом, і цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нової редакції Закону №3674-VI.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016р. у справі №21-6545а15.

Відповідно до вимог ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Не підлягає перегляду за новою редакцією Закону України «Про судовий збір» і порядок сплати судового збору за позовом, який було подано до 01.09.2015р.

За таких обставин, враховуючи звільнення органів прокуратури від сплати судового збору відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент звернення прокурора до господарського суду з відповідним позовом, господарський суд визнає за належне винести додаткове рішення, яким розподілити судові витрати у справі №916/3170/14, а саме: на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України покласти судовий збір по справі №916/3170/14 у розмірі 5161,50 грн. на позивача (Одеську обласну раду).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 25042882) на користь Державного бюджету України (УК у м. Одесі/Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 38016923, ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030101) 5161 (п’ять тисяч сто шістдесят одну) грн. 50 коп. судового збору.

Додаткове рішення може бути оскаржено.

Головуючий суддя Ю.С. Бездоля

Суддя Ю.О. Зайцев

Суддя М.І. Никифорчук