USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Постанова № 59788680

Reading aloud is unavailable for now

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2016 р. Справа№ 910/1515/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 01.08.2016 року, розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року

у справі № 910/1515/16 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Міський магазин»

про визнання недійсною нікчемної умови договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року по справі № 910/1515/16 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Олександровичадо комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Міський магазин» про визнання недійсною нікчемної умови договору - відмовлено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 21.03.2016 року, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року по справі № 910/1515/16 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 року вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 року у зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/1515/16.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.07.2016 року справу № 910/1515/16 передано для розгляду колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лобаня О.І., суддів Тищенко А.І., Федорчука Р.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 року вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Лобань О.І., судді Тищенко А.І., Федорчук Р.В.

У відзиві на апеляційну скаргу комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради «Міський магазин» вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року законним та обґрунтованим. Відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судових засіданнях 23.05.2016 року, 23.06.2016 року, 29.06.2016 року, 01.07.2016 року та 01.08.2016 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі, в яких підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів, зазначених у ній, та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Міський магазин» в судовому засіданні 29.06.2016 року також надав суду свої пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Представник комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Міський магазин» просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, та оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 21.03.2016 року залишити без змін.

У судове засідання 01.08.2016 року представники відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка з підписом уповноваженого представника відповідача.

У відповідності до п. 3.9.1.Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника позивача, що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач, що не з'явився у судове засідання 01.08.2016 року, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Участь представника, що не з'явився у судове засідання, судом обов'язковою не визнавалась.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради «Міський магазин» (сторона 1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (сторона 2) укладено договір № ПЧ-П-10249/0580 від 15.09.2015 року щодо розміщення засобу пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі (договір). Відповідно до п. 1.1 договору сторона 2 на підставі протоколу про результати торгів від 07.09.2015 року № 13 отримує можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, який розмішується у визначеному згідно з пунктами 1.2 та 1.3 цього договору місці, відповідає вимогам, що зазначені в п. 1.4. цього договору, та отримує послуги з облаштування і утримання місця, а сторона 1 надає послуги з облаштування та утримання місця на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 2.5 договору плата за облаштування та утримання місця, зазначена в пункті 2.2 цього договору, сплачується стороною 2 на рахунок сторони 1 щомісячно, починаючи з другого місяця дії цього Договору протягом перших п'яти календарних днів другого місяця у вигляді платежу в розмірі не менше ніж плата за облаштування та утримання місця за місяць з обов'язковим підписанням акту приймання-передачі послуг з облаштування та утримання місця за місяць протягом п'яти робочих днів з дня настання наступного місяця.

У відповідності до п. 9.2 договору одностороння відмова від цього договору не допускається, крім випадків, передбаченими пунктами 3.1.3 та 9.5 цього договору.

Згідно з п.п. 3.1.1 договору сторона 1 має право відмовитися від цього договору (розірвати в односторонньому порядку цей договір) та вжити необхідних заходів для примусового демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі при простроченні сплати стороною 2 плати за облаштування та утримання місця протягом 1 (одного) місяця з дня закінчення строку платежу.

Як встановлено у п. 9.5 договору, за наявності підстав для розірвання договору, зазначених в пункті 9.3 цього договору, сторона 1 має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом направлення стороні 2 не менше ніж за 10 календарних днів до дати розірвання договору письмового повідомлення із зазначенням підстав розірвання, а засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, що розміщується згідно з цим договором, підлягає демонтажу (переміщенню) з місця за рахунок сторони 2 протягом 2 (двох) календарних днів з дня отримання стороною 2 відповідного письмового повідомлення.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що договір припиняється у разі: 1) п.п. 9.3.1 звернення сторони 2 із заявою про розірвання договору за 30 календарних днів до дати розірвання; 2) п.п. 9.3.2 за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; 3) п.п. 9.3.5 невиконання або систематичного неналежного виконання сторонами умов цього договору, в тому числі не виконання стороною 2 пунктів 2.5 - 2.7, 3.4.1, 3.4.2, 3.4.6 цього договору. Відповідач листом від 03.12.2015 року № 36 повідомив позивача про порушення останнім умов договору, а тому, керуючись п.п. 9.3.5 та протоколом від 03.12.2015 № 25 засідання комісії по проведенню торгів на право розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві, КП виконавчого органу комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради «Міський магазин»в односторонньому порядку на підставі п. 9.5 договору розриває договір. Також даним листом відповідач вимагав від позивача протягом двох днів з дня отримання даного повідомлення звільнити місце, передбачене договором (копії листа та протоколу містяться у матеріалах справи).

Скаржник зазначає, що договір від 15.09.2015 № ПЧ-П-10249/0580 є договором приєднання, та посилаючись на приписи ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України, вважає, що п. 9.5 договору є нікчемним та підлягає визнанню недійсним, оскільки умова, яка міститься у даному пункті, допускає односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця, яким є відповідач. Також апелянт стверджує, що закріплені у п.п. 9.3.1, 9.3.2 права на розірвання договору за ініціативою позивача та за згодою обох сторін виключають можливість одностороннього порядку розірвання відповідачем договору. Крім того, на думку скаржника, оспорюваний пункт договору суперечить припису ст. 654 ЦК України та п. 9.1 договору, тобто порушує право позивача на розірвання договору за згодою сторін та за його ініціативою шляхом укладення у письмовій формі та підписання відповідної угоди.

Судова колегія вважає помилковими вищезазначені твердження скаржника, виходячи з наступного. Ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 907 ЦК України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України унормовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З наведених норм права вбачається, що сторона має право відмовитися в односторонньому порядку від договору про надання послуг, якщо таке право передбачено даним договором. Тобто, відмова відповідача від договору в односторонньому порядку поставлена в залежність від настання певних обставин, зокрема, порушення позивачем умов договору.

Судова колегія зазначає, що договором передбачено право відповідача на односторонню відмову від договору у разі наявності відповідних підстав, закріплених у п. 9.3 договору. Крім того, питання щодо неправомірності відмови відповідача від договору на підставі п. 9.5 договору не є предметом спору у даній справі. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Міський магазин» про визнання недійсною нікчемної умови договору з огляду на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким, що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року у справі № 910/1515/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року у справі № 910/1515/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1515/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді Р.В. Федорчук

А.І. Тищенко

Дата підписання 12.08.2016