ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 59516618

Озвучення тимчасово недоступне

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження у адміністративній справі

02 серпня 2016 року

м. Ужгород

№ 807/4130/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилко С.Є.,

з участю секретар судового засідання Кубічек Н.І.,

за участі:

прокурора – Стойки Петра Михайловича;

відповідача – ОСОБА_1;

представника відповідача приватної видавничо-комерційної фірми "РКП" – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою Виконувача обов’язків прокурора Закарпатської області старшого радника юстиції ОСОБА_2 в інтересах держави до ОСОБА_1, Приватної видавничо-комерційної фірми "РКП" про припинення випуску друкованого засобу масової інформації, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 та 7 КАС України 02 серпня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08 серпня 2016 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою Виконувач обов’язків прокурора Закарпатської області старший радник юстиції ОСОБА_2 в інтересах держави до ОСОБА_1, Приватної видавничо-комерційної фірми "РКП", якою просить суд: "прийняти адміністративний позов до розгляду; припинити випуск друкованого засобу масової інформації – газети "Рабоче-крестьянская правда"; про дату, час і місце розгляду позовної заяви повідомити прокуратуру Закарпатської області".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області в порядку кримінального судочинства за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 110 та частиною 1 статті 161 КК України .

26 квітня 2016 року, Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду було надіслано копію вироку від 05 січня 2016 року про обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 110 частиною 2 та статтею 161 частиною 1 КК України з відміткою про набрання останнім законної сили.

28 квітня 2016 року, Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було поновлено провадження по даній адміністративній справі, оскільки відпали обставини, що слугували для її зупинення.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв’язку з існуванням на те об’єктивних причин.

У судовому засіданні, що проходило 02 серпня 2016 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою (клопотанням) про закриття провадження у даній адміністративній справі.

Мотивуючи своє клопотання відповідач вказує на те, що предметом даного спору позивачем зазначено припинення випуску друкованого засобу масової інформації – газети "Рабоче-крестьянская правда". Зміст позовних вимог, на думку відповідача, свідчить про те, що спір стосується цивільно-правових відносин, які регулюються цивільним законодавством України, а тому не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Прокурор Стойка П.М. проти заявленого клопотання заперечив та просив суд відмовити у задоволенні такого.

Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі Закарпатський окружний адміністративний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", в цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 є редактором газети "Рабоче-крестьянская правда", а також засновником (учасником) та керівником приватної видавничо-комерційної фірми "РКП", що зареєстрована, 13 лютого 1998 року (а.с.а.с. 24- 29, 158, 159).

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, видом діяльності приватної видавничо-комерційної фірми "РКП" є видання газет (а.с.а.с. 158, 159).

Мотивуючи свої позовні вимоги, суб’єкт звернення до суду у своїй позовній заяві зазначає, що відповідачами порушено вимоги статті 3 частини 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", а тому наявні підстави для припинення випуску друкованого засобу масової інформації у відповідності дог статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 3 частин 1 та 2 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для: закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропаганди війни, насильства та жорстокості; розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі; розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь; пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки. Забороняється використання друкованих засобів масової інформації для: втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом; завдання шкоди честі і гідності особи; розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника.

Відповідно до статті 18 частин 1 та 3 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням засновника (співзасновників) або суду. Суд припиняє випуск видання, зокрема, у разі порушення частини першої статті 3 цього Закону.

Тобто, законодавцем, зокрема, визначено, що у разі порушення статті 3 частини 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" – судом ухвалюється рішення щодо припинення випуску видання.

Відповідно до статті 41 частин 1, 2 пункту 4 частин 3, 4 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об’єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації. Порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації є, зокрема, порушення положень статті 3 цього Закону. За ці порушення винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України. До відповідальності за зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації нарівні з авторами інформаційних матеріалів, що порушують цей Закон, притягаються журналіст редакції, її редактор (головний редактор) або інші особи, з дозволу яких ці матеріали було поширено.

Також законодавцем встановлено, що за порушення, зокрема, статті 3 (на порушення якої посилається прокурор у позовній заяві) Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" винні особи притягуються, крім іншої, до цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до статті статтею 22 Закону України "Про інформацію", масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про інформацію", інформаційна продукція - матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб’єктів інформаційних відносин. Інформаційною послугою є діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб. Інформаційна продукція та інформаційні послуги є об’єктами цивільно-правових відносин, що регулюються цивільним законодавством України.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про інформацію", порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до статті 15 частини 1 пункту 1 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо, зокрема, захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до статті 157 частини 1 пункту 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно згідно зі статтею 157 її частиною 2 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм матеріального права, суд резюмує, що, оскільки правовідносини щодо інформаційної продукції (друкований засіб масової інформації є таким) є об’єктом цивільно-правових відносин, то питання припинення випуску видання належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Оскільки позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 157, 160, 165 КАС України, –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою Виконувача обов’язків прокурора Закарпатської області старшого радника юстиції ОСОБА_2 в інтересах держави до ОСОБА_1, Приватної видавничо-комерційної фірми "РКП" про припинення випуску друкованого засобу масової інформації задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою Виконувача обов’язків прокурора Закарпатської області старшого радника юстиції ОСОБА_2 в інтересах держави до ОСОБА_1, Приватної видавничо-комерційної фірми "РКП" про припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

Роз’яснити позивачеві що даний спір належить до повноважень судів, що здійснюють розгляд (вирішення) цивільних справ.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п’ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя

ОСОБА_4

Постанова № 123719639

Відкрити повний перегляд

Справа № 591/12235/24 Провадження № 3/591/3053/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Ковтун О.М., за участі ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 29.11.2024 о 14-00 год у м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, 143, керуючи т/з Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч не зайняв завчасно відповідне ліве крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, та під час повороту допустив зіткнення з т/з Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду у попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, які зазначені в матеріалах ДТП. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №184811 від 29.11.2024.

ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав свою вину.

Потерпілий у судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Провина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами справи дослідженими у суді, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1), схемою місця ДТП (а.с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 4), фотознімками (а.с. 6-10) та поясненнями ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні.

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 40-1, ст.124, ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя О.М. Ковтун