ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2016 року (13 год. 00 хв.)
Справа № 808/481/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Фесик А.В.,
за участю представників:
від позивача: Петрушенко Л.Л.,
від відповідача 1: Мигловець К.В.,
від відповідача 2: Корнієць О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за заявою: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.Кузьміна»
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС
до: Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» (надалі - позивач або ПАТ «Дніпроспецсталь») з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (надалі - Відповідач-1, СДПІ) та до Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області (надалі - Відповідач-2, УДКСУ у м.Запоріжжі), в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.62-68) просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС щодо не нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 298 852 грн. за період з 11.07.2014 по 30.07.2015; 2) стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 113481,89 грн.
Позивач у позові (а.с.62-68), зокрема, зазначив, що ПАТ «Дніпроспецсталь» подано до СДПІ декларації з податку на додану вартість в якій було задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення податку на додану вартість за травень 2012р. в сумі 8935345,00 грн., про що подано відповідні заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. Податковим органом було перевірено достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012р. Актом перевірки №273/24-2/00186536 від 06.08.2012 встановлено, що сума бюджетного відшкодування за травень 2012р. у розмірі 298 852,00 грн. була заявлена в порушення вимог Податкового кодексу України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2012р. на загальну суму ПДВ - 298852,00 грн. На підставі вищезазначеного акту перевірки СДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000120024 від 20.08.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за травень 2012р. на суму 298852,00 грн. ПАТ «Дніпроспецсталь» не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням звернулось до суду про визнання їх протиправними та скасування. 25.09.2012 постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №0870/8468/12 адміністративний позов ПАТ «Дніпроспецсталь» до СДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення на суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у загальному розмірі 298852,00 грн. №0000120024 від 25.08.2012, яке прийняте на підставі акту камеральної перевірки №273/24-2/00186536 від 06.08.2012 задоволено в повному обсязі. 12.11.2013 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вказана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2012 залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2015 по справі №К/800/59869/13 касаційна скарга СДПІ залишена без задоволення, а вищевказані рішення судів без змін. Отже достовірність нарахування суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування згідно з податковою декларацією за травень 2012р. підтверджена судовим рішенням, у зв'язку з чим грошові кошти у сумі 298852,00 грн. підлягають відшкодуванню з Державного бюджету на користь позивача. Враховуючи те, що відповідачами було порушено всі вищенаведені норми, позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2014 по справі №808/3080/14, яка залишена в силі Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015, позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність СДПІ щодо ненадання висновку на відшкодування 298852,00 грн., стягнуто з Держбюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 298852,00 грн. та пеню за період з 06.12.2013 по 10.07.2014 у сумі 16422,93 грн. 30.07.2015 СДПІ відшкодовано суму бюджетної заборгованості в розмірі 298852,00 грн. Проте відшкодування відбулось з порушенням строків, передбачених п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України яким передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Розрахунок пені здійснювався за аналогією нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, встановленої, зокрема, Наказом Державної податкової адміністрації України №953 від 17.12.2010. Розрахунок пені на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ здійснено за період з 11.07.2014 по 30.07.2015 (дата початку періоду - це наступна дата за датою, по яку вже стягнуто пеню в судовому порядку (по 10.07.2014), датою закінчення перебігу строку є дата відшкодування бюджетної заборгованості, а саме 30.07.2015). Сума бюджетної заборгованості незмінна і дорівнює 298852,00 грн. Період з 11.07.2014 по 16.07.2014 тривалістю 6 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 9,5% річних (Постанова НБУ №212 від 14.04.2014), рік складає 365 днів. Таким чином сума пені за період з 11.07.2014 року по 16.07.2014 року дорівнює 560,04 грн. Період з 17.07.2014 по 12.11.2014 тривалістю 119 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 12,5% річних (Постанова НБУ №417 від 15.07.2014), рік складає 365 днів. Таким чином сума пені за весь період з 17.07.2014 по 12.11.2014 дорівнює 14615,09 грн. Період з 13.11.2014 по 05.02.2015 тривалістю 85 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 14% річних (Постанова НБУ №719 від 12.11.2014), рік складає 365 днів. Таким чином сума пені за весь період з 13.11.2014 по 05.02.2015 дорівнює 11692,07 грн. Період з 06.02.2015 по 03.03.2015 тривалістю 26 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 19,5% річних (Постанова НБУ №81 від 04.02.2015), рік складає 365 днів. Таким чином сума пені за весь період з 06.02.2015 року по 03.03.2015 року дорівнює 4981,41 грн. Період з 04.03.2015 по 30.07.2015 тривалістю 148 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 30% річних (Постанова НБУ №154 від 02.03.2015), рік складає 365 днів. Таким чином, сума пені за весь період з 04.03.2015 по 30.07.2015 дорівнює 43624,20 грн. Відтак, на думку позивача, сума пені за весь період з 11.07.2014 по 30.07.2015 дорівнює 75472,81 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представником Відповідача-1 подано до суду письмові заперечення, в яких зазначено, що першочергово податковим органом за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпроспецсталь» з питань правомірності нарахування від'ємного значення та бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012р. були винесені податкові повідомлення-рішення, які знаходились на оскарженні в суді (справа №0870/8468/12). В цей же час позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з СДПІ: суму бюджетної заборгованості з ПДВ (справа №808/3080/14), оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення були скасовані на рівні суду апеляційної інстанції, крім того в позовних вимогах була наявна і вимога про стягнення пені нарахованої на суму такої заборгованості - не дивлячись на те, що відшкодування ПДВ на той час ще не відбулось, оскільки тривала процедура судового оскарження (на сьогоднішній день ухвалою ВАСУ від по справі №808/3080/14 зупинено виконання рішення ДААС до перегляду справи в ВАСУ). Після закінчення процедури судового оскарження та винесення остаточного судового рішення СДПІ сформовано реєстр сум, що підлягають відшкодуванню, направлено його до державного казначейства України і 30.07.2015 - відшкодовано підприємству суму ПДВ заявлену до відшкодування за вересень 2012 року у загальному розмірі 298852,00 грн.). Позивачем нарахована пеня стягнення якої стало предметом спору по даній справі, проте є не зрозумілим розрахунок пені, зокрема чому використовувалась саме формула передбачена Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 №953, оскільки цим наказом затверджена інструкція яка розроблена відповідно до ст.ст.2, 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та з метою виконання ст.ст.129, 130, 131 Податкового кодексу України, а не ст.200.23 якою передбачена пеня на суму бюджетної заборгованості з ПДВ. Крім того найголовніша обставина в підтвердження помилковості в розрахунку пені є те, що п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України чітко регламентує яку саме ставку НБУ слід застосовувати при розрахунку пені нарахованої на бюджетну заборгованість з ПДВ, а саме: на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Судами при винесенні рішень по справі №808/3080/14 (де предметом спору була ця ж сама пеня) було вирішено, що початком виникнення пені є 06.12.2013 і саме з цієї дати слід розраховувати пеню. Тобто якщо і робити розрахунок пені, то керуючись обліковою ставкою НБУ, яка встановлювалась на момент виникнення пені, зокрема з 13.08.2013 діяла облікова ставка в розмірі 6,5 % річних (Постанова правління НБУ від 09.08.2013 №315 "Про регулювання грошово-кредитного ринку"). Позивач застосовуючи облікову ставку НБУ у розмірі 30% річних - помилково посилається на приписи наказу ДПА №953 від 17.12.2010 який регулює порядок застосування ст.129 Податкового кодексу України, а не п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представник Відповідача-1 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідачем-2 подано до суду письмові пояснення (а.с.35-36), в яких зазначено, що відповідно до п.200.12, п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України, п.7, п.9 «Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», затвердженого 17.01.2011 постановою Кабінету Міністрів України №39, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державної казначейської служби України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Пунктом 200.17 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що джерелом бюджетного відшкодування, у тому числі заборгованості бюджету, є доходи Державного бюджету України, які по своїй економічно-правовій природі не належать на будь-яких правах органам Державної казначейської служби України. Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, визначено органи державної податкової служби. Вищезазначене свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Оскільки вказані документи не надходили до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, то і підстава для повернення коштів відсутня.
У судовому засіданні представник Відповідача-1 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представників Відповідачів-1,2, розглянувши матеріали справи, суд вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2012 постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №0870/8468/12 (залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013) адміністративний позов ПАТ «Дніпроспецсталь» до СДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №0000120024 від 25.08.2012 прийнятого на підставі акту камеральної перевірки №273/24-2/00186536 від 06.08.2012 - задоволено у повному обсязі.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2014 по справі №808/3080/14 (залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015), позов ПАТ «Дніпроспецсталь» до СДПІ задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність СДПІ щодо ненадання висновку на відшкодування 298852,00 грн., стягнуто з Держбюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 298852,00 грн. та пеню за період з 06.12.2013 по 10.07.2014 у сумі 16422,93 грн. (а.с.23-28).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
30.07.2015 СДПІ відшкодовано суму бюджетної заборгованості в розмірі 298852,00 грн. про що свідчать банківські виписки (а.с.29).
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню через наступне.
1.Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України).
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно з п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як зазначено у п.6 «Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», затвердженого 17.01.2011 постановою Кабінету Міністрів України №39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Пунктом 1 наказу Міністерства фінансів України №1396 від 07.11.2011 «Про затвердження форм документів, що використовуються у процесі відшкодування сум податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1334/20072, затверджено форму Висновку про суми відшкодування податку на додану вартість.
Саме завдяки зволіканню СДПІ щодо повернення 298852,00 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь позивача виникла заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
2. У п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України зазначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Відтак, на суми податку, не відшкодовані протягом визначених ст.200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Аналогічна правова позиція висловлена і колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 03.06.2014 у справі №21-131а14.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Разом з цим судом взято до уваги, що п.2. Наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визнано таким, що втратив чинність: наказ Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року №953 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 року за №1350/18645.
Саме на приписи п.2.1. «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої 17.12.2010 наказом Державної податкової адміністрації України №953, зареєстрованої 27.12.2010 у Міністерстві юстиції України за №1350/18645 (яка втратила чинність 10.06.2016) позивач посилався при нарахуванні пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
«Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» (яка діяла на час виникнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість), визначено, що пеня нараховується: після закінчення, встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.
У відповідності із п. 2.2 Інструкції, нарахування пені, визначеної пп. 2.1.1 п. 2.1 цього розділу, здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
З цих підстав суд погоджується з Розрахунком пені на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за період з 11.07.2014 (наступна дата за датою, по яку вже стягнуто пеню в судовому порядку (по 10.07.2014)) по 30.07.2015 (датою закінчення перебігу строку є дата відшкодування бюджетної заборгованості - 30.07.2015). Сума бюджетної заборгованості дорівнювала 298852,00 грн. Період з 11.07.2014 по 16.07.2014 тривалістю 6 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 9,5% річних (Постанова НБУ №212 від 14.04.2014), рік складає 365 днів. Таким чином сума пені за період з 11.07.2014 року по 16.07.2014 року дорівнює 560,04 грн. Період з 17.07.2014 по 12.11.2014 тривалістю 119 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 12,5% річних (Постанова НБУ №417 від 15.07.2014), рік складає 365 днів. Таким чином сума пені за весь період з 17.07.2014 по 12.11.2014 дорівнює 14615,09 грн. Період з 13.11.2014 по 05.02.2015 тривалістю 85 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 14% річних (Постанова НБУ №719 від 12.11.2014), рік складає 365 днів. Таким чином сума пені за весь період з 13.11.2014 по 05.02.2015 дорівнює 11692,07 грн. Період з 06.02.2015 по 03.03.2015 тривалістю 26 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 19,5% річних (Постанова НБУ №81 від 04.02.2015), рік складає 365 днів. Таким чином сума пені за весь період з 06.02.2015 року по 03.03.2015 року дорівнює 4981,41 грн. Період з 04.03.2015 по 30.07.2015 тривалістю 148 днів, в цей період діяла облікова ставка Національного банку України у розмірі 30% річних (Постанова НБУ №154 від 02.03.2015), рік складає 365 днів. Таким чином сума пені за весь період з 04.03.2015 по 30.07.2015 дорівнює 43624,20 грн. Відтак, сума пені за період з 11.07.2014 по 30.07.2015 дорівнює 75472,81 грн.
Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суб'єктом владних повноважень, до відома якого віднесено своєчасне погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (а не Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, яке здійснює бюджетне обслуговування Відповідача-1 у порядку взаємодії), то саме з бюджетних асигнувань Відповідача-1 повинні бути присуджені судові витрати позивачу, документально підтверджені у сумі 2510 грн. 09 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 71, 94, 158-163 КАС України суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС щодо не нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 298852 грн. за період з 11.07.2014 по 30.07.2015.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 75472 (сімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 81 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (ЄДРПОУ 38732272) на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.Кузьміна» (ЄДРПОУ 00186536) судовий збір у розмірі 2510 (дві тисячі п'ятсот десять) грн. 09 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко