КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2016 року справа № П/811/344/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Жука Р.В., судді - Момонт Г.М., судді - Хилько Л.І., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:
позивача : Мішенка О.В.;
відповідача : Шамари О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти"
до
Державної архітектурно - будівельної інспекції України Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області
про
визнання протиправними та скасування наказу, постанов та приписів, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України та Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати наказ (розпорядження) Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08.09.2015 року №976 та перевірки достовірності даних наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта вих.№1011-1.20/1/3.6/327 від 10.02.2016 року;
2) визнати протиправним та скасувати наказ (розпорядження) Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08.09.2015 року №976 та перевірки достовірності даних наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта вих.№1011-1.20/1/3.6/328 від 10.02.2016 року;
3) визнати протиправним та скасувати постанову інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Кіровоградській області №1011-3/23/526/2016-Грв від 22.03.2016 року;
4) визнати протиправним та скасувати постанову інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Кіровоградській області №1011-3/23/527/2016-Грв від 22.03.2016 року;
5) визнати протиправним та скасувати припис №46/2016-Грв від 10.03.2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
6) визнати протиправним та скасувати припис №47/2016-Грв від 10.03.2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 25.03.2016 року підприємством отримано постанови інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Кіровоградській області від 22.03.2016 року про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року.
Позивач вважав, що оскаржувані постанови та приписи є необґрунтованими, протиправними та суперечать чинному законодавству.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову і просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та зазначив, що Інспекція діяла в межах та у спосіб передбачений законодавством, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що на адресу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області надійшли декларації про готовність до експлуатації об'єктів: «Реконструкція основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд під підприємства переробної промисловості по вул. Заводська, 1 «О» смт Салькове, Гайворонського р-ну» та «Реконструкція основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд під підприємства переробної промисловості по вул. Заводська, 1/3 у смт Салькове, Гайворонського р-ну» (а.с.79-86).
З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2016 року посадова особа відповідача здійснила вихід на зазначені в деклараціях об'єкти, але не була допущена позивачем до проведення перевірки на підставі відсутності генерального директора та посилань про дію мораторію на проведення перевірок.
Листом від 23.02.2016 року №1011-1.20/2/1.12/336 управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області повідомило позивача про підстави проведення перевірки та просив забезпечити присутність відповідних осіб для проведення перевірки на 10.03.2016 року (а.с.19).
З метою проведення перевірки достовірності даних наведених у вказаних деклараціях, керівником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на підставі наказу від 08.09.2015 №976 та відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок) видано направлення для проведення перевірки №182, №183 від 09.03.2016 року (а.с.24).
10.03.2016 року по прибутті за адресами зазначеними в деклараціях поданих позивачем, посадова особа Управління не була допущена до проведення перевірки.
У зв'язку з не допуском до перевірки, посадовою особою Управління у присутності уповноваженої особи позивача (начальника юридичного відділу) складено акти №167/2016-Гвр та 168/2016-Гвр від 10.03.2016 про недопущення посадових осіб на об'єкт будівництва (а.с.25, 28).
Разом з актом посадовою особою складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №19/2016-Гвр та № 20/2016-Гвр від 10.03.2016 та видано приписи №46/2016-Гвр, № 47/2016-Гвр від 10.03.2016. Складені матеріали у зв'язку з відмовою у їх підписанні та отриманні про що вчинено відповідні записи у відповідності до п. 21 Порядку, направлено засобами поштового зв'язку (а.с.33-36).
За результатом розгляду актів та складених протоколів 22.03.2016 року уповноваженою особою Управління винесено постанови №1011-3/23/526/2016-Гвр та № 1011-3/23/527/2016-Гвр, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.б ст.2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" і накладено штраф у відповідному розмірі (а.с.17-18).
Позивач вважає рішення відповідача протиправними, оскільки відповідно до листа Державної регуляторної служби України, розміщеному на офіційному сайті, постановою КМУ від 13.08.2014 №408 та Законами України №71-УШта№76-УШ на день проведення перевірки діяв мораторію на здійснення контролюючими органами перевірок.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та щодо підстав проведення перевірки суд зазначає наступне.
Приписами ч.1, 2 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з п. 7 Положення ДАБІ здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України „Щодо діяльності Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області" (далі - Управління) від 31.10.2014 № 361, Управління забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, покладених на нього Положенням про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, затвердженого наказом №992 від 08.09.2015. на території Кіровоградської області.
На підставі п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі за текстом - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до ч.2 п.7 Порядку підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Згідно ч.9 п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014р. №294 у визначених законодавством випадках проводить перевірки зокрема: дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, проведення обстеження об'єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Положеннями частини 1 статті 39 Закону передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Вищезазначений перелік є вичерпним.
Так, відповідно до ч.2 п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації щодо об'єктів, які належать до I-III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;
Згідно п.18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011р. №461 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно визначив, що отриманні управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області декларації про готовність до експлуатації об'єктів є підставою проведення позапланової перевірки.
Щодо посилання позивача на п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» суд зазначає наступне.
Відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має обсяг доходу до 20 мільйонів грн. за попередній 2015 рік (а.с.15).
Проте суд вважає, що порядок проведення перевірок, який розповсюджувався і на органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), закінчився 1 липня 2015 року, з огляду на наступне.
Так, статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами Кабінет Міністрів України постановив, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження. Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Отже, даною постановою Кабінету Міністрів України визначений перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до якого включено й Держархбудінспекцію, проте дія даної постанови вичерпана разом із закінченням періоду, на який розповсюджено дію Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», тобто протягом 2014 року.
Оскільки бюджетний період для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему України, становить один календарний рік (з 01.01 по 31.12 відповідного року), то слід вважати, що вказана постанова припинала свою дію саме 31.12.2014 року, тобто дія даної постанови Уряду вичерпана 31.12.2014 року.
Зазначені обставини підтвердженні в листі Мінекономрозвитку України від 06.04.2016 №3632-01/10151-03 в якому, на виконання доручення Прем'єр-міністра України, надано роз'яснення норм законодавства України, що регулює питання мораторію.
Разом з тим суд наголошує та бере до уваги те, що Міністерством юстиції України листом від 21.07.2015 року №18092-0-26-15/82 повідомлено, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» направлено на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.
При цьому відповідно до підпункту 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового, митного законодавства, а також: законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Згідно пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Враховуючи вищевикладене, під «контролюючими органами» в пункті 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» слід розуміти Державну фіскальну службу України та її територіальні органи.
З системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не є контролюючим органом в розумінні п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Щодо посилання позивача на рішення адміністративних судів у справі за позовом ТОВ «Центр «Сонячне ремесло» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, скасування проведення перевірки, якою визначено, що вимоги пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України, а з іншою боку зазначає, що поняття «контролюючи органи» слід застосовувати у розумінні пункту 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 №817/98, відповідно до якого контролюючи органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, суд зазначає наступне, що вказане судове рішення не є обов'язковим для вирішення даної справи в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Однак, позивачем не надано суду відповідних рішень Верховного Суду України для врахування відповідної правової позиції у подібних правовідносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, Державної архітектурно-будівельної інспекції України доведено правомірність прийнятих оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказу, постанов та приписів - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Повний текст виготовлений 06.07.2016 року.
Головуючий суддя Р.В. Жук
Суддя Л.І. Хилько
Суддя Г.М. Момонт