ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 57865890

Озвучення тимчасово недоступне

Справа №820/1667/16

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

19 травня 2016 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Савчука С.С.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гайдамаки В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України в особі Управління служби безпеки України в Харківській області про поновлення на посаді, визнання неправомірним та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України в особі Управління служби безпеки України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати наказ Служби безпеки України №100-ос від 30.01.2016р. про звільнення з військової служби ОСОБА_3 за підпунктом "б" пункту 61 та підпунктом "и" пункту 62 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та пунктом 88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України у запас Збройних сил України;

- визнати неправомірним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України в Харківській області від 05.02.2016р. №18-ос про виключення ОСОБА_3 зі списків особового складу;

- зобов'язати Службу безпеки України поновити капітана ОСОБА_3 на військовій службі у Лозівському міжрайонному відділі управління СБУ в Харківській області.

Представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем процесуальних строків на звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначив, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, що передбачено ч.3 ст.99 КАС України. При цьому спірні правовідносини виникли внаслідок винесення Управлінням Служби безпеки України в Харківській області 30.01.2016р. наказу про звільнення позивача, а до суду за захистом своїх порушених прав останній звернувся 04.04.2016 року, тобто з пропуском місячного строку, передбаченого ч.3 ст.99 КАС України.

Представник позивача заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, вважав його необґрунтованим та незаконним, оскільки спірний наказ про звільнення ОСОБА_3 від 30.01.2016 р. було отримано представником позивача лише 11.03.2016 року.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено лише на тій підставі, що пропущено строк звернення.

Статтею 99 КАС України визначено строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають рівними та стабільними.

Такі строки обумовлені законодавцем достатніми для можливості вчасного захисту позивачем своїх порушених прав так і для можливості попередження запобігання зловживань з цього боку.

Як вбачається зі змісту позовних вимог та доказів на їх обґрунтування, позивач фактично оскаржує наказ Служби безпеки України №100-ос від 30.01.2016р. про звільнення з військової служби ОСОБА_3 за підпунктом "б" пункту 61 та підпунктом "и" пункту 62 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та пунктом 88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України у запас Збройних сил України. Решта позовних вимог безпосередньо з цим пов'язана.

При цьому представник позивача, пред'являючи до суду вказаний адміністративний позов зазначає, що спірний наказ був отриманий ним 11.03.2016р., що підтверджує реєстрацією наказу у журналі реєстрації вхідної кореспонденції адвоката ОСОБА_4 Даною обставиною обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду.

Водночас позовна заява взагалі не містить жодних посилань, коли саме позивач, а не його представник, дізнався про наявність наказу про звільнення №100-ос від 30.01.2016р.

Отже, з позовної заяви вбачається, що позивач пов'язує початок перебігу строків на звернення до суду не з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а з моментом отримання представником позивача копії наказу про звільнення.

Надаючи оцінку проміжку часу, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав суд зазначає, що оскільки останнім не було чітко вказано такий, то суд враховує його початок, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та дії представника позивача, спрямовані на отримання таких доказів.

Суд зазначає, що з наявного у справі адвокатського запиту від 26.02.2016 року № 28 представника позивача вбачається, що такий був направлений на адресу відповідача для отримання наказу №100-ос від 30.01.2016р. про звільнення позивача.

Поряд з цим, з наданого представником позивача наказу від 05.02.2016 року № 18-ос про виключення позивача зі списків особового складу Управління СБ в Харківській області вбачається, що у ньому прямо зазначено про те, що ОСОБА_3 було звільнено з військової служби за підпунктом "б" пункту 61 та підпунктом "и" пункту 62 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та пунктом 88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України у запас Збройних сил України наказом №100-ос від 30.01.2016р. з 04.02.2016 року.

Даний наказ містить в собі підпис представника позивача про його отримання 19.02.2016 року.

Таким чином, в ході розгляду клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку, що про те, що позивач вже 19.02.2016 року був чітко обізнаний про існування спірного наказу про звільнення, з яким пов'язував порушення своїх прав.

А відтак, посилання представника позивача на початок перебігу строків на звернення до суду з моменту його отримання копії наказу про звільнення є необґрунтованим та таким, що суперечить ч.2 ст. 99 КАС України, якою унормовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, відповідно до п.1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007, це Положення визначає порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України (далі - військовослужбовці Служби безпеки України), виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період.

Суд зауважує, що складовими елементами спеціального правового статусу публічної служби позивача, як особи молодшого офіцерського складу служби безпеки, є порядок проходження військової служби за контрактом, умови її проходження, соціальні критерії та порядок звільнення. Регламент даного статусу унормований різними галузями права під началом публічної служби, з урахуванням Закону України "Про службу безпеки України" та положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007.

Часиною 3 ст. 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, наведені обставини свідчать про обізнаність позивача про порушення, на його думку, прав та обов'язків з 19.02.2016 року

За захистом своїх порушених прав у сфері проходження публічної служби, ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду через свого представника 01.04.2016 року, надіславши позовну заяву засобами поштового зв'язку, тобто з порушенням строків, передбачених ч.3 ст. 99 КАС України.

При цьому суд зазначає, що обґрунтовуючи поважність пропуску строку на звернення до суду триваючою процедурою одержання наказу про звільнення позивача №100-ос від 30.01.2016р. позивач не був позбавлений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав вчасно та заявити вимогу про витребування даного документа від відповідача судом в порядку підготовчого провадження по справі, з урахуванням приписів п.1 ч.2 ст. 110 КАС України.

Також суд зазначає, що позивач знав про своє звільнення ще 17.02.2016 року, що підтверджується заявою про прийняття ОСОБА_3 на військовий облік у зв'язку із звільненням з органів СБУ, яка підписана власноруч позивачем.

Таким чином, позивач був обізнаний про обставини, що зумовлюють звернення до суду ще 17.02.2016 року.

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до ч.2 ст.155 КАС України про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст.99, 100, п.9 ч.1 ст. 155, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Служби безпеки України в особі Управління служби безпеки України в Харківській області про поновлення на посаді, визнання неправомірним та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 24.05.2016 року.

Суддя Полях Н.А.