Справа № 815/13/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2016 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Мороз А.П.,
представників позивача - Нечитайло О.Є., Усатенко С.В. (згідно довіреності),
представника відповідача - Кравцова Р.В. (згідно довіреності),
представника третьої особи "ПРОМКОМСКЛАД" - Татар В.Г. (згідно довіреності),
представника третьої особи "Енерго Продукт ЛТД" - Тігієвої Ф.Е. (згідно довіреності),
представника третьої особи "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ"" - Слюзара Т.І. (згідно довіреності),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Одеської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОМСКЛАД", Товариство з обмеженою відповідальність "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ", третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" про скасування розпоряджень,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Одеської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОМСКЛАД", Товариства з обмеженою відповідальність "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ", третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" в якому позивач, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 13.11.2015 року №773/А-2015 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту); скасувати розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 16.01.2016 року №21/А-2016 "Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" в оренду на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відведення земельних ділянок під акваторією Аджалицького лиману у постійне користування Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" обумовлене необхідністю виконання адміністрацією морського порту "Южний" своїх прямих функціональних обов'язків, покладених на підставі Закону України " Про морські порти України", зокрема - утримання та збереження у державній власності стратегічних об'єктів портової інфраструктури, модернізація, ремонт, реконструкція та будівництво гідротехнічних споруд, до яких відноситься акваторія морського порту та здійснення контролю і підтримання її оголошених глибин. Наказом голови ДП "АМПУ" від 03.11.2014 року №216 затверджено план розвитку морського порту "Южний" до 2038 року. Тому, позивач вважає, що Одеська обласна державна адміністрація приймаючи розпорядження від 13.11.2015 року №773/А-2015 порушила інтереси держави, в особі державного підприємства "Адміністрація морських портів України", оскільки, на думку позивача, оскаржуване розпорядження може призвести до неможливості виконання державним підприємством функцій передбачених Законом України "Про морські порти України".
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначивши зокрема, що підставою для розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок під акваторією Аджалицького лиману є дозвіл Одеської обласної державної адміністрації, який не був наданий позивачу, отже позивач не звертався до уповноважених органів виконавчої влади для отримання відповідного дозволу. Таким чином, Розпорядження ніяким чином не може призвести до неможливості виконання позивачем своїх функцій, оскільки вказане розпорядження не впливає на права позивача стосовно користування земельними ділянками під акваторією Аджалицького лиману.
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОМСКЛАД" в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, оскільки Одеською ОДА відмовлено ТОВ "ПРОМКОМСКЛАД" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження, а тому вважає що рішення у даній справі може вплинути на права, свободи та інтереси ТОВ "ПРОМКОМСКЛАД".
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов в яких зазначив, що позивач звернувся до Одеської ОДА щодо внесення змін в Розпорядження від 08.07.2009 року №508/А-2009 в частині поновлення строків дії дозволу на розроблення проекту відведення та вимог щодо її відведення та в частині заміни в тексті вказаного розпорядження найменування ДП "Морський торгівельний порт "Южний" на ДП "Адміністрація морських портів" через п'ять років після анулювання дозволу.
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, оскільки ТОВ "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" подано клопотання до Одеської ОДА від 20.07.2015 року №06/469 про прийняття відповідного розпорядження та надання дозволу товариству на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду на 49 років, орієнтовною площею 9,8572 га із земель водного фонду, які не надані у власність або користування на території Визирської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, а тому вважає що рішення у даній справі може вплинути на права, свободи та інтереси ТОВ "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ".
Заслухавши думки представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 08.07.2009 року №508/А-2009 ДП "Морський торгівельний порт "Южний" затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки для забудови з метою забезпечення ДП "Морський торгівельний порт "Южний" безпеки мореплавства в межах акваторії Аджалицького лиману Комінтернівського району Одеської області та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 884,0 га під водою. Однак, встановлений строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становив один рік. Таким чином, дія дозволу ДП "Морський торгівельний порт "Южний" на розроблення проекту відведення земельної ділянки закінчилася 08.07.2010 року, відповідно після сплину дати дозвіл вважається анульованим.
На підставі діючого на момент прийняття розпорядження Земельного кодексу України, а саме п.11 ст.151 строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки не подано на затвердження до відповідного органу, дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Морський торгівельний порт "Южний" 23.12.2009 року укладено договір з проектною організацією ПП "Геозем 8" щодо розробки проекту землеустрою щодо відведення порту земель водного фонду. Проте, позивачем не надано до суду документів, які б підтвердили погодження вказаного проекту з органами виконавчої влади у встановленому законом порядку.
Відповідно до розпорядження КМУ від 04.03.2013 року та Наказу Міністерства інфраструктури від 19.03.2013 року №163 здійснено реорганізацію державних підприємств морського транспорту та створено підприємство "Адміністрація морських портів України". На підставі чого, ДП "Адміністрація морських портів України" вважається правонаступником ДП "Морський торгівельний порт "Южний" лише відносно того майна, яке зазначено у розподільчому балансі.
Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 13.11.2015 року №773/А-2015 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,46 га в оренду на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту). На підставі вказаного розпорядження ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" замовлено та виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.3 а.с. 126-138).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" в довгострокову оренду пройшов обов'язкову державну експертизу, як того вимагає чинне законодавство.
Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 16.01.2016 року №21/А-2016 "Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" в оренду на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано товариству в оренду на 49 років вищезазначену земельну ділянку (т.3 а.с.118-119).
17 лютого 2016 року укладено договір оренди земельної ділянки та 19 лютого 2016 року внесено запис про право власності в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (т.3 а.с.117, 120-125).
Згідно до п.2 ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Відповідно ч.2 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Згідно ч.5 ст.20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.
Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку. Така правова позиція відображена також й в постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 року у справі №6-32цс15.
Відповідно до ч.6 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Згідно з п.п.6 п.1 ст.1 Закону України "Про морські порти України" - "морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також: інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності".
ч.1 ст.15 Закону України "Про морські порти України" визначено що, "Адміністрація морських портів України утворюється з метою: утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об'єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту; надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; організації та забезпечення безпечної експлуатації об'єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту; організації та забезпечення безпеки мореплавства; збору та обліку даних, що вносяться до Реєстру морських портів України; організації розроблення та виконання плану розвитку морського порту, підготовки пропозицій щодо його вдосконалення; організації та координації аварійно-рятувальних робіт; організації робіт з підйому затонулого майна в акваторії морського порту; забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища; забезпечення проведення робіт з ліквідації наслідків забруднення території та акваторії морського порту; надання допомоги потерпілим; визначення районів обов'язкового використання буксирів; справляння та цільового використання портових зборів; координації своєї діяльності та діяльності капітана морського порту, лоцманської служби, власників морських терміналів, портових операторів, інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, у разі виникнення стихійного лиха, аварій, катастроф, інших надзвичайних ситуацій, що потребують взаємодії; забезпечення створення рівних і конкурентних умов ведення господарської діяльності та отримання послуг у морському порту; контролю і підтримання оголошених глибин.
Також, відповідно до п.8,12 ст.1 Закону України "Про морські порти України" об'єкти портової інфраструктури - рухомі та нерухомі об'єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи, лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту. Причал - гідротехнічна споруда, яка має швартовні та відбійні пристрої і призначена для стоянки та обслуговування суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, тобто розміщення вказаних об'єктів на земельній ділянці, яка відводиться ТОВ "Енерго Продукт ЛТД" в оренду на 49 років обґрунтовує відповідність цільового використання вимогам частини 4 статті 59 Земельного кодексу України.
Згідно п.4 ст.59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а саме Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
В ч.2 статті 123 ЗК України зазначено, що Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 09.04.1999, № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до п.3 Наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року №163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" уточнюється, що позивач є правонаступником державних підприємств морського транспорту в частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів. В даному випадку під розподільчим балансом розуміється баланс, що складається під час відокремлення (виділення) об'єктів із цілісного майнового комплексу (Постанова КМУ №15.07.1996 №961). Форма розподільчого балансу складається на розсуд підприємства, що реорганізується, а саме у вигляді звичайного балансу.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73 встановлено, що баланс підприємства складається з активів, зобов'язань та власного капіталу. При цьому, під поняттям активи слід розуміти ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, під зобов'язаннями - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Тобто, до балансу підприємства входять лише сформоване майно щодо якого виникають права та обов'язки. Таким чином, позивач вважається правонаступником Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» лише в частині того майна, що зазначено у розподільчому балансі.
З урахуванням вище вказаного, суд наголошую на наступному. У зв'язка з тим, що можливість здійснення відведення земельної ділянки на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 року №1356-р не реалізована ДП "Морський торгівельний порт "Южний", така можливість не є майновим правом, та вказане право не відображено в розподільчому балансі, згідно якого все майно передано ДП "Адміністрація морських портів України". Тому, позивач не може вважатися правонаступником, а отже і мати будь-які права та обов'язки стосовно земельної ділянки зазначеної в оскаржуваних розпорядженнях Одеської обласної державної адміністрації.
Крім того, чинне законодавство України не передбачає можливості передачі дозволу на розроблення документації із землеустрою у порядку правонаступництва, тобто позивач мав сам звернутись у встановленому порядку для отримання нового дозволу. Водночас, як вбачається з наявних матеріалів справи позивач не скористався зазначеним правом та не здійснив такого звернення.
Окрім цього, законодавство також не забороняє видавати декілька дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою на одну й ту саму земельну ділянку.
Суд звертає увагу позивача, що розміщення об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на зазначеній земельній ділянці передбачене детальним планом території розміщення об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на земельних ділянках площею до 12 га, розташованих на території Визирської сільської ради та Новобілярської селищної ради Комінтернівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Комінтернівської РДА від 27 липня 2015 рок №370/А-2015.
Суд також враховує, що застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. При цьому судочинство має застосовуватись для відображення практичних реалій для того, щоб забезпечити ефективний захист прав і свобод, гарантованих законодавством.
Між тим, в контексті приписів КАС України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку, а обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Відсутність у заявника прав чи обов'язків у зв'язку із виданням оскаржуваного рішення не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.10.2015р. №2138а15.
При цьому обов'язковою умовою скасування рішення суб'єкта владних повноважень є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, про що зауважив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2014р. по справі №826/9638/13-а.
Крім того, в ухвалі від 16.10.2015р. по справі №К/800/19498/15 Вищий адміністративний суд України зазначив, що відсутність порушеного права, встановленого при розгляді справи по суті, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, навіть якщо цей акт прийнятий з порушенням закону.
Отже, оцінюючи фактичні та юридичні обставини справи судом встановлено, що оскаржувані Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 13.11.2015 року №773/А-2015, від 16.01.2016 року №21/А-2016 жодним чином не впливають на неможливість ДП "Адміністрація морських портів України" виконувати функції, що покладені на нього згідно Закону України «Про морські порти України», а отже жодним чином не порушує права та інтереси останнього.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких умов, суд, всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07 квітня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94,158 - 163, 167КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Одеської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОМСКЛАД" та Товариство з обмеженою відповідальність "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ", третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 11 квітня 2016 року.
Суддя Л.М. Токмілова
В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Одеської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОМСКЛАД" та Товариство з обмеженою відповідальність "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ", третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Продукт ЛТД" - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 11 квітня 2016 року.
11 квітня 2016 року.