ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 56969702

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 р.

Справа № 876/1830/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Коцур В.К.,

з участю апелянта: Демяніва І.М.,

представника третьої особи: Боберського І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року в справі 809/4337/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління персоналу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України, треті особи: Начальник Генерального штабу Збройних сил України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління персоналу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність щодо незабезпечення проходження підвищення кваліфікації при поновленні на військовій службі, зобов`язання забезпечити проходження підвищення кваліфікації в юридичному департаменті Міністерства оборони України або у відповідному юридичному підрозділі Генерального штабу ЗСУ.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто, з підстав передбачених п.1 ч.3 статті 108 КАС України.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року по справі № 876/12218/15 скасовано ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 року та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління персоналу штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу з усіма доданими документами, відповідно до п.5 ч.3 статті 108 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції її оскаржив позивач ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, що суд прийшов до передчасного висновку, що на розгляді в цьому ж суді вже є тотожна справа.

В судовому засіданні апелянт надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явки належним чином уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Представник третьої особи – Міністерства оборони України Боберський І.М. в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Представники третіх осіб: начальника Генерального штабу Збройних сил України та військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги викладені ОСОБА_1 в даній адміністративній справі № 809/4337/15 є тотожними до вимог в справі Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 809/4388/15, такі спрямовані на захист одного і того ж порушеного права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 809/4388/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління персоналу штабу командування Повітряних сил Збройних Сил України, треті особи: начальник Генерального штабу Збройних сил України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо в не забезпеченні йому проходження підвищення кваліфікації при його поновленні на військовій службі та зобов`язання відповідача забезпечити йому проходження підвищення кваліфікації в юридичному департаменті Міністерства оборони України або в відповідному юридичному підрозділі Генерального штабу ЗСУ.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року по справі № 809/4388/15 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Разом з тим дана справа № 809/4337/15 після повернення з Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла для продовження розгляду до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 29.02.2016 року.

Також 29.02.2016 року ОСОБА_1 подав до суду, в порядку статті 51 КАС України, заяву про зміну та уточнення позовних вимог по справі № 809/4337/15 та просив суд зобов`язати відповідача забезпечити йому належне стажування в юридичному підрозділі Генерального штабу ЗСУ. Позовні вимоги в частині щодо зобов`язання відповідача забезпечити позивачу підвищення кваліфікації просив залишити без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 статті 11 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім цього частиною 1 статті 137 КАС України визначено, що позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам ст. 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

З аналізу наведених норм законодавства колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач не вправі змінювати предмет чи підставу позову лише після початку розгляду справи по суті.

Відтак колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що заява чи клопотання позивача, зокрема, про зміну предмету позову не може бути подана до відкриття провадження у справі, оскільки це суперечить нормам КАС України.

Як приклад колегія суддів зазначає, що позивач вправі подавати клопотання до відкриття провадження у справі, зокрема й про відкликання позовної заяви (п.2 ч.3 ст.108 КАС України).

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги заяву позивача від 29.02.2016 року про зміну та уточнення позовних вимог та передчасно, без врахування вимог даної заяви, прийняв ухвалу від 01.03.2016 року про повернення ОСОБА_1 позовної заяви з усіма доданими документами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, має право скасувати таку ухвалу і направити справу для продовження розгляду.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, оскільки така прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року у справі № 809/4337/15 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

В.С.Затолочний

Повний текст ухвали складений 05.04.2016 року.