ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2016
Справа №910/502/16
За позовом
Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк національний кредит»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГФ 2014»
про
зобов'язання повернути грошові кошти у розмірі 66 739,73 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:
Макаренко С.В.
від відповідача:
Коновалов О.С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк національний кредит» (надалі - «Банк») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГФ 2014» (надалі - «Товариство») про зобов'язання повернути грошові кошти у розмірі 66 739,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зобов'язання відповідача повернути грошові кошти у розмірі 66 739,73 грн., одержані за договором про депозитний вклад «Стандартний» від 24.10.2014 № DU1238/2014-1 від 26.06.2014 р. внаслідок незастосування зниженої відсоткової ставки за дострокове повернення депозиту.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.02.2016 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2016 р. розгляд справи відкладено на 17.02.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
15.02.2016 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що сторона були внесені зміни до договору № DU1238/2014-1 від 26.06.2014 р., якими виключено положення про застосування зниженої відсоткової ставки.
В судовому засіданні 17.02.2016 р. судом оголошувалась перерва на 15.03.2016 р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав додаткові пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на викладені у відзиві на позовну заяв обставини.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.06.2014 р. між Банком та Товариством (вкладник) був укладений договір про депозитний вклад «Стандартний» строком на 12 місяців + 1 день (367 днів) в національній валюті (без капіталізації процентів) від 24.10.2014 № DU1238/2014-1 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 2.1 Договору вкладник передає, а банк приймає на депозитний рахунок №26154099516004 в ПАТ «Банк національний кредит», МФО 320702, грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. в національній валюті, на умовах цього договору.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що депозит розміщується на строк з 26.06.2014 р. по 27.06.2015 р. включно; банк сплачує вкладнику процентну ставку за користування депозитом у розмірі 22.00% річних (п. 2.3).
За змістом п. 3.7 Договору вкладник має право звернутися з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів шляхом подання заяви про дострокове розірвання договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику. Банк повертає суму депозиту та нарахованих процентів протягом 10 днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання дії договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок вкладнику №26005099516001 в Банку. У випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2,0% процента річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.
Листом №3 від 26.02.2015 р. відповідач звернувся до Банку із заявою про дострокове припинення дії Договору та повернення грошових коштів разом з відсотками.
Спір у справі виник у зв'язку із відмовою позивача повернути грошові кошти 66 739,73 грн.
Договір є договором банківського вкладу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Стаття 1060 Цивільного кодексу України передбачає, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого Договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Частиною 1 статті 1061 Цивільного кодексу України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листом, в якому просив достроково припинити дію Договору, за наслідками чого Банком були повернуті позивачу грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн., а також нараховані проценти у розмірі 73 232,88грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
За змістом п. 3.7 Договору у випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2,0% процента річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.
Позивач вказує, що до вказаної суми відсотків неправомірно було включено грошові кошти у розмірі 66 739,73 грн. у зв'язку з незастосуванням заниженої процентної ставки згідно п. 3.7 Договору.
В той же час, нормами п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.
Частинами 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчений договір про внесення змін №1 від 27.06.2014 р. до Договору, яким сторонами пункт 3.7 Договору було викладено в наступній редакції: вкладник має право після припинення дії договору застави майнових прав №04-1279/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) від 27.06.2014 р., звернутися з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банку за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів, шляхом подання відповідної заяви про дострокове розірвання дії договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику. Після припинення дії договору застави майнових прав №04-1279/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) від 27.06.2014 р. банк повертає суму депозиту та нарахованих відсотків протягом 10 днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок вкладника №26005099516001/980, відкритий у Банку.
Таким чином, в день укладення Договору, сторонами на власний розсуд було змінено пункт 3.7 такого Договору, в тому числі, в частині застосування зниженої відсоткової ставки у випадку його розірвання за ініціативою вкладника.
Тобто, станом на момент внесення сторонами змін до Договору на підставі договору про внесення змін №1 від 27.06.2014 р., положення про можливість застосування зниженої відсоткової ставки за погодженням сторін були виключені із умов Договору.
При цьому, договір про внесення змін №1 від 27.06.2014 р. до Договору на момент розгляду справи є чинним, а докази оскарження його в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем не доведено суду існування підстав для застосування зниженої відсоткової ставки як наслідку розірвання Договору з ініціативи вкладника, а також для зобов'язання відповідача повернути грошові кошти у розмірі 66 739,73 грн.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача повернути грошові кошти у розмірі 66 739,73 грн., а відтак в задоволенні позовних вимог з викладених позові Банку обставин необхідно відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк національний кредит» відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.03.2016 р.
Суддя В.П. Босий