ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, [email protected]
УХВАЛА
"11" січня 2016 р. Справа № 925/1165/14
Господарський суд Черкаської області в складі в складі колегії суддів: головуючого – судді Потапенко В.В., суддів: Пащенко А.Д. та Довганя К.І., при секретарі судового засідання Швидкій О.В., за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2, ОСОБА_3 – за довіреністю;
від відповідача – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш»
про стягнення 8 796 000 грн. 00 коп., -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8 796 000 грн. 00 коп. вартості частини майна та частку прибутку ТОВ “Черкаситехномаш”.
Представник відповідача подав витребувані судом документи.
Судові експерти ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судове засідання не з»явилися. До суду надійшов лист за підписом т.в.о. директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_9, у якому вказано, що експерти можуть взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Солом»янського суду міста Києва, що знаходиться за адресою: 03680, місто Київ, вулиця Максима Кривоноса, 25, електронна адреса суду - [email protected].
Представник відповідача ОСОБА_4 наполягає на допиті експертів по питаннях визначення вартості обладнання та товарів народного споживання в ході проведення товарознавчої експертизи.
Згідно з ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.
Розглянувши вказаного листа, заслухавши думку учасників судового процесу, суд вважає можливим задовольнити його та постановити ухвалу про участь судових експертів у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позивач подав клопотання про витребування доказів – оригіналів для огляду та належним чином завірених копій Договору №26/06-6 від 26.06.2012 року, Договору №17/07 від 17.07.2012 року, Договору №18/01 від 18.01.2013 року, Договору №П-01/11 від 20.01.2011 року, Договору №П-08-11 від 29.03.2011 року, Договору №П-167/12 від 19.11.2012 року, Договору №П-177/12 від 24.12.2012 року, Договору №П42-БК/13 від 29.04.2013 року, Договору №П97-БК/13 від 07.06.2013 року, а також витребувати у ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» відомості про рух грошових коштів за поточним рахунком відповідача за період з 01 січня 2011 року по 01 липня 2013 року.
Необхідність надання відповідачем вказаних договорів позивач обґрунтовує тим, що вказані договори зазначені у наданих відповідачем банківських виписках як підстава перерахування грошових коштів ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» та АТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал». Щодо відомостей про рух коштів, то в цій частині клопотання позивач обґрунтовує його тим, що відповідач надав суду копії банківських виписок, які належним чином не посвідчив.
Представники відповідача заперечували проти заявленого клопотання, вказуючи, що потреби у витребуванні договорів немає, а банківські виписки відповідач може надати суду в оригіналі.
Заслухавши доводи представників позивача та думку представників відповідача, колегія суддів вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає частковому задоволенню. Колегія суддів погоджується з доводами позивача про необхідність витребування в оригіналі для огляду та належним чином посвідчених копіях для долучення до матеріалів справи Договору №26/06-6 від 26.06.2012 року, Договору №17/07 від 17.07.2012 року, Договору №18/01 від 18.01.2013 року, Договору №П-01/11 від 20.01.2011 року, Договору №П-08-11 від 29.03.2011 року, Договору №П-167/12 від 19.11.2012 року, Договору №П-177/12 від 24.12.2012 року, Договору №П42-БК/13 від 29.04.2013 року, Договору №П97-БК/13 від 07.06.2013 року. Щодо витребування з банку відомостей про рух грошових коштів, то в цій частині колегія суддів вважає, що достатнім буде витребувати у відповідача оригінали та належним чином посвідчені копії банківських виписок АТ «Міжнародний інвестиційний банк» по рахунку №26001010306294, наданих відповідачем суду в копіях без належного їх посвідчення.
Керуючись ст.ст. 31, 74-1, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд у складі колегії суддів, -
УХВАЛИВ:
1.Розгляд справи відкласти і призначити на 11:00 “03” лютого 2016 року. Засідання провести в приміщенні господарського суду Черкаської області, м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, каб. 217, тел. канцелярії: 31-21-49.
2.Витребувати у відповідача до наступного судового засідання: в оригіналі для огляду та належним чином посвідчених копіях для долучення до матеріалів справи Договору №26/06-6 від 26.06.2012 року, Договору №17/07 від 17.07.2012 року, Договору №18/01 від 18.01.2013 року, Договору №П-01/11 від 20.01.2011 року, Договору №П-08-11 від 29.03.2011 року, Договору №П-167/12 від 19.11.2012 року, Договору №П-177/12 від 24.12.2012 року, Договору №П42-БК/13 від 29.04.2013 року, Договору №П97-БК/13 від 07.06.2013 року; оригінали та належним чином посвідчені копії банківських виписок АТ «Міжнародний інвестиційний банк» по рахунку №26001010306294, наданих відповідачем суду в копіях без належного їх посвідчення.
3.Викликати в судове засідання судових експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для надання пояснень по визначенню вартості обладнання та товарів народного споживання в ході проведення ними судової товарознавчої експертизи (висновок експертів від 30.09.2015 року №5188/15-42/5189/15-53/5190/15-45/15633/15-54/17303/15-42).
4.Доручити Солом'янському районному суду міста Києва забезпечити в приміщенні суду проведення в режимі відеоконференції судового засідання у справі № 926/1165/14, призначеної до розгляду на 03 лютого 2016 року на 11 год. 00 хв. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братимуть участь судові експерти ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
5.Копію ухвали суду негайно надіслати на адресу Солом»янського районного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: 03680, місто Київ, вулиця Максима Кривоноса, 25, електронна адреса суду - [email protected] і Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (поштовим зв’язком – 03057, місто Київ, вулиця Смоленська, 6 та на електронну адресу E-mail: [email protected])
6.Визнати участь у судовому засіданні уповноважених представників сторін обов’язковою.
Судді В.В. Потапенко
ОСОБА_10
ОСОБА_11
Ухвала № 123724858
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 грудня 2024 р. Справа № 120/16298/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, із матеріалів позову встановлено, що спірні правовідносини виникли у січні 2024 року - у місяці коли відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача шляхом переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (17.01.2024).
Суд звертає увагу, що за своєю суттю пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Тому про порушення своїх прав позивач могла дізнатися отримавши пенсійні виплати за січень 2024 року.
Водночас, із цим позовом позивач звернулась до суду лише 03.12.2024, тобто з пропуском строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 06.09.2024 вона звернулась до відповідача із заявою в якій просила здійснити перерахунок її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки. Однак листом від 27.09.2024 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Втім з цього приводу суд зауважує, що звернення до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії та отримання відповіді на неї листом від 27.09.2024 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, право на яке позивач реалізувала лише у грудні 2024 року.
Суд вкотре наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Водночас варто наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом, однак не додала до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин його пропуску або ж уточити позовні вимоги з урахуванням 6-ти місячного строку звернення до суду (тобто ставити питання щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, з 03 червня 2024 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна