ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 52262090

Озвучення тимчасово недоступне

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/10600/15

К/800/8728/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді -

Черпіцької Л.Т.

Суддів -

Розваляєвої Т.С.

Маслія В.І.

при секретарі -

Гуловій О.І.

за участю представника:

позивача - Оксюта В.В. відповідача - Дорогін К.Ю. ГПУ - Кузнецова Ю.В. ТОВ «Мірс» - Іваніченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційними скаргами

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірс" 2. Одеської міської ради

на

постанову Приморського районного суду м.Одеси від 18.09.2014р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015р.

у справі

№ 522/7868/13

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер»

до

Одеської міської ради

треті особи

1. Департамент комунальної власності Одеської міської ради, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірс», 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Резон Плюс»

за участю

1. прокурора міста Одеси, 2. прокурора Приморського району м. Одеси

про

визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИЛА:

29 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер» звернулось з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси»

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011 р. «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 р. №41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняття Одеською міською радою оскаржуваних рішень призвело до порушення прав та законних інтересів ТОВ „Завод „Полімер", оскільки нормативна грошова оцінка земель міста Одеси була проведена з порушенням вимог Закону України „Про оцінку землі", Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомземку України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, визначена невірно і значно завищена щодо земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні товариства. Також позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем спірні рішення прийнято з порушенням норм Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме з недотриманням процедури підготовки та оприлюднення регуляторного акта.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Суд першої інстанції вмотивував свої висновки тим, що Одеська міська рада, розглянувши та затвердивши своїм рішенням від 28.12.2010р. № 41-VI технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, виконану та розраховану Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Дніпромісто» станом на 2008 р., діяла відповідно до Земельного кодексу України, Законів України «Про оцінку земель», «Про плату за землю», керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Крім того, рішення, що оскаржуються, не встановлюють, не змінюють норми права та не містить всіх ознак, притаманних нормативно-правовим актам.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015р. постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2014 року змінено, виключено з мотивувальної частини постанови посилання суду на те, що рішення Одеської міської ради № 41-VІ від 28 грудня 2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», та рішення Одеської міської ради № 1268-VІ від 20 вересня 2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-VІ від 28 грудня 2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», не є регуляторним актом, як на підставу відмови у задоволенні позову. В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2014 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що технічна документація нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, яка складена у 2008 році Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», не має позитивного висновку обов'язкової державної експертизи, внаслідок чого використання цієї технічної документації прямо заборонено законом, а тому Одеська міська рада не мала законних підстав для затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Одеси рішенням від 28.12.2010р. та відповідно - рішення від 20.09.2011р. Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення є неправомірними, проте, оскільки оскаржувані рішення не порушують права позивача, погодився з судом першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення органів місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а тому порушення процедури його прийняття є підставою для його скасування.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірс» звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Також Одеська міська рада звернулась з касаційною скаргою на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 18.09.2014р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015р., у якій просить їх скасувати та залишити позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду передбаченого ст. 99 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. № 41-VI „Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, введено в дію затверджену п. 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель м. Одеси з 01.01.2011р., крім випадків, визначених у п. 3 цього рішення, введено в дію затверджену п. 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 01.01.2012р. Зазначене рішення ради оприлюднено в газеті „Одеський вестник" № 5 від 13.01.2011р.

Рішенням від 20.09.2011 р. № 1268-VI „Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.10.2010 р. № 41-VI „Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси" внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 28.10.2010 р. № 41-VI „Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси". Зокрема, введено в дію затверджену п. 1 рішення нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011 року, виключено пункти 4, 5, 6 рішення. Зазначене рішення ради оприлюднено в газеті „Одеський вестник" № 166 від 06.10.2011р.

Розробником затвердженої нормативної грошової оцінки земель м. Одеси виступив Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Діпромісто" (м. Київ), який відповідно до ліцензії від 22.11.2004р. має право на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації Державного комітету України із земельних ресурсів від 06.07.2010р. № 381-10 позитивно оцінено зазначену технічну документацію.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що технічна документація нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, яка складена у 2008 році Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», не має позитивного висновку обов'язкової державної експертизи, внаслідок чого використання цієї технічної документації прямо заборонено законом, а тому Одеська міська рада не мала законних підстав для затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Одеси рішенням від 28.12.2010р. та відповідно - рішення від 20.09.2011р.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем шестимісячного строку на подання адміністративного позову, передбаченого ст. 99 КАС України, то суди дійшли висновку що позивачем його не було пропущено, оскільки про оскаржені рішення підприємство дізналось лише після отримання у лютому 2013 року позову заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, до якого були додані оскарженні рішення міської ради.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 99 КАС України (в редакції станом на час звернення з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.

Відповідно до ч.3 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформація державних органів та органів місцевого самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб, зокрема, шляхом опублікування її в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм слід дійти висновку, що опублікування акта органу місцевого самоврядування в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет визначалось законодавством способом доведення актів органів місцевого самоврядування до відома заінтересованих осіб, у зв'язку з чим факт їх оприлюднення у вищезгаданий спосіб визначає момент, коли всі заінтересовані особи повинні були дізнатись про відповідні акти.

Під час розгляду справи до судів першої та апеляційної інстанції відповідачем надавались докази оприлюднення рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 року № 41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» в офіційному друкованому засобі Одеської міської ради газеті «Одеський вісник» від 13 січня 2011 року № 5. Зазначене рішення також було розміщено на офіційній сторінці Одеської міської ради у мережі Інтернет.

Рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 року № 1268- VI «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 року № 41 -VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» також 06.10.2011 року було опубліковано у газеті «Одеський вісник» та на офіційній сторінці Одеської міської ради у мережі Інтернет.

Зі змісту опублікованих рішень вбачається, що затверджена ними технічна документація стосується всіх земель в межах міста Одеси без виключення, відтак, виходячи з того, що нормативна грошова оцінка землі відповідно до приписів Закону України «Про оренду землі» використовується для розрахунку орендної плати за користування земельними ділянками, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування апріорі зачіпає права всіх користувачів земельних ділянок на умовах оренди в межах міста Одеси.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач є орендарем земельної ділянки, розташованої у м. Одесі, починаючи з 05.02.2008 року.

Отже, на момент оприлюднення спірного рішення, яке є визначальним для встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою, мав усвідомлювати його неминучий вплив на свої права, обов'язки та інтереси, що випливають із договірних відносин з Одеською міською радою, та мав визначений процесуальним законодавством час для вивчення необхідних документів з метою захисту своїх порушених прав у разі потреби.

Більш того, наявність у суб'єкта господарювання правовідносин із органом місцевого самоврядування з приводу оренди земельної ділянки комунальної власності визначають його обов'язок слідкувати за діяльністю такого органу місцевого самоврядування в сфері регулювання земельних відносин на відповідній території.

Таким чином, позивач мав дізнатися про існування спірних рішень Одеської міської ради 13.01.2011 року та 06.10.2011 року відповідно, у зв'язку з чим посилання ТОВ «Завод «Полімер» на те, що підприємство дізналось про існування вищезгаданих рішень Одеської міської ради лише після початку процедури фактичного перегляду орендної ставки не може розглядатись як поважна причина для пропуску ним строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення в цій частині ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 99, 100, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірс" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 18.09.2014р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015р. скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Полімер" до Одеської міської ради, треті особи: Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Резон плюс", за участю прокурора міста Одеси, прокурора Приморського району м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: