ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 52083512

Озвучення тимчасово недоступне

**ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД**

**У Х В А Л А**

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2015 року

**справа № 804/5826/15 **

**Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю., **

**суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,**

**за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О., **

**за участю представників:**

позивача: - Омельченка О.О. (довіреність від 10 листопада 2014 року),

відповідача: - Клименка Є.С. (довіреність від 06 лютого 2015 року),

**розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу** Державної фіскальної служби України

**на постанову** Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року

**у справі **№804/5826/15

**за позовом** публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»

**до** Державної фіскальної служби України

**про** визнання недійсною індивідуальної податкової консультації,-

**ВСТАНОВИВ:**

У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації від 09 квітня 2015 року № 7578/6/99-99-15-04-01-15.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Державної фіскальної служби України вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17 березня 2015 року публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Державної фіскальної служби України з листом про надання письмової індивідуальної консультації щодо механізму обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин гірничо-збагачувальними підприємствами з 01 січня 2015 року.

Державною фіскальною службою України 09 квітня 2015 року надано податкову консультацію № 7578/6/99/99-15-04-01-15, у якій зазначено, що під час оцінки ділянок надр, що утворені залізистими кварцитами, здійснюється експертна оцінка таких кондицій мінеральної сировини як сукупність технологічних процесів з добування кварцитів та їх первинна переробка до магнетитових концентратів. При цьому рентабельність гірничого підприємства з видобування залізистих кварцитів обчислюється з урахуванням величини витрат, які формують собівартість товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), а також маркетингових оцінок вартості такої товарної продукції, як магнетитовий концентрат на ринку. Тому база оподаткування може бути визначена як за розрахунковою, так і за фактичною (споживчою) вартістю таких видів товарної продукції у звітному (податковому) періоді.

Підпунктом 14.1.172 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктами 52.1, 52.2 статті 52 Податкового кодексу України встановлено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Судом встановлено, що податковим органом в податковій консультації фактично роз'яснено позивачу, що рентна плата повинна розраховуватись за фактичною вартістю готової продукції яку виробляє підприємство.

Відповідно до підпункту 14.1.51 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

У підпунктах 14.1.91, 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначені поняття: корисних копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки; мінеральної сировини - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Згідно з підпунктом 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» здійснює не лише первинну переробку мінеральної сировини, а й проводить повний технологічний комплекс заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції - глибоке збагачення, яке становить складний ланцюг виробничих процесів від видобутку і транспортування залізної руди до виробництва концентрату залізорудного агломераційного та окатків залізорудних у тому числі неофлюсованих.

Таким чином, кінцевий продукт виробництва - агломераційний концентрат залізної руди та окатки залізорудні не можливо віднести до мінеральної сировини, оскільки позивач здійснює не лише первинну переробку мінеральної сировини, а й проводить повний технологічний комплекс заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції - глибоке збагачення.

Пунктом 252.2 статті 252 Податкового кодексу України встановлено, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Відповідно до пункту 252.3 статті 252 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать: обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.

Згідно з пунктом 252.7 статті 257 Податкового кодексу України вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Оскільки кінцевий продукт виробництва - агломераційний концентрат залізної руди та окатки залізорудні не можливо віднести до мінеральної сировини та визначити як об'єкт рентної плати за користування надрами, суд першої інстанції правильно встановив, що для гірничо-збагачувальних підприємств об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли первинну переробку мінеральної сировини, а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировими - залізної руди, що складається з витрат на видобування та первинну переробку.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

**УХВАЛИВ:**

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

**Головуючий: І.Ю. Богданенко **

** Суддя: С.А. Уханенко **

** Суддя: Ю.М. Дадим **