ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 514601

Озвучення тимчасово недоступне

[image: ]

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2007 № 18/49

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Капацин Н.В.

суддів: Зеленіна В.О.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Кулачок О.А.

За участю представників:

Від ВАТ „Укрнафта” – Литвиненко Л.І. (довір. №юр-670/д від 27.12.06); Вугіль О.Ю. (довір. №юр-46/д від 15.01.07);

Від НАК „Нафтогаз України” – Громніцький Ю.П. (довір. №14-76 від 06.03.06);

Від ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” – Гурський М.Р. (довір. №2-09 від 28.12.06);

Від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 22.01.2007

у справі № 18/49 (Якименко М.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

третя особа відповідача Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

третя особа позивача

про спонукання до виконання дії

за скаргою Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства

юстиції України

про визнання дій Департаменту державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України неправомірними

за скаргою Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства

юстиції України

про визнання дій Департаменту державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України неправомірними

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.07 припинено провадження у справі за скаргами Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” і Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на тому, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.05 у справі №18/49 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову №260/14 від 13.06.05 про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження за якою закінчено постановою виконавчої служби №37/4 від 14.11.06 у зв”язку із повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, а тому суд припинив провадження за скаргами НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Укрнафта” на дії державної виконавчої служби.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.07 по даній справі, справу №18/49 направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – Виконавча служба) на виконання рішення суду 06.10.06 вилучено у НАК „Нафтогаз України” 1 390 115 597 куб.м. природного газу, що належить НАК „Нафтогаз України” та знаходиться в підземних сховищах газу Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” та здійснена передача вказаного обсягу газу Відкритому акціонерному товариству „Укрнафта”. Відповідно до ст..20 Закону „Про виконавче провадження” виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцем знаходження його майна, якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Місцезнаходження обсягів природного газу, який знаходиться на зберіганні у ДК „Укртрансгаз” є підземні сховища, які відсутні у місті Києві, тому примусове виконання рішення необхідно здійснювати за місцезнаходженням майна, на яке звернуто стягнення. Оскільки за юридичною адресою ДК „Укртрансгаз” (м. Київ, вул. Кловський узвіз 9/1) відсутні будь-які обсяги природного газу, які належать НАК „Нафтогаз України”, то в даному випадку не було підстав для проведення виконавчих дій в приміщенні ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи колегія суддів встановила наступне:

За рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.05 по даній справі зобов”язано НАК „Нафтогаз України” повернути Відкритому акціонерному товариству „Укрнафта” 1 390 115 597 куб. метрів природного газу. На виконання цього рішення судом видано наказ №18/49 від 25.05.05, постановою Виконавчої служби №260/14 від 13.06.05 відкрито виконавче провадження. Постановою Виконавчої служби №260/14 від 12.12.05 виконавче провадження зупинено, у зв”язку з чим ВАТ „Укрнафта” оскаржило до суду дії виконавчої служби. Ухвалою від 11.04.06 Господарський суд міста Києва скасував постанову Виконавчої служби №260/14 від 12.12.05, постановами Київського апеляційного господарського суду від 25.05.06, Вищого господарського суду України від 13.07.06 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.04.06 у справі №18/49. Постановою Верховного суду України від 21.11.06 скасовано всі процесуальні документи щодо розгляду скарги ВАТ „Укрнафта” на дії державної виконавчої служби щодо зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва №18/49 від 25.05.05, справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Разом з тим, за час розгляду касаційної скарги НАК „Нафтогаз України” у Верховному суді України державною виконавчою службою 06.10.06 складено акт про вилучення у боржника 1 390 115 597 куб.м. природного газу за рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.05 у справі №18/49, а тому суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі за скаргою ВАТ „Укрнафта” на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України (відсутність предмету спору).

Частиною 4 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов”язковими до виконання на всій території України, виконання судових рішень згідно зі ст..115 ГПК України покладається на органи державної виконавчої служби та здійснюється в порядку, визначеному Законом України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону „Про виконавче провадження” державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію. Дочірня компанія „Укртрансгаз” листом № 9660/64 від 16.08.06 повідомила Департамент державної виконавчої служби про наявність в підземному сховищі природного газу, що належить боржникові – НАК „Нафтогаз України” в кількості 1 589 801 250 куб. метрів, а тому 06.10.06 державним виконавцем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.05 у справі №18/49 вилучено на користь ВАТ „Укрнафта” 1 390 115 597 куб.м.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону „Про виконавче провадження” виконання рішення, яке зобов”язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем, за місцем здійснення таких дій.

З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними доводи НАК „Нафтогаз України” на дії виконавчої служби і відхилив їх.

Безпідставним є посилання відповідача на Закон „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, в якому міститься вимога про недопустимість зменшення активів відповідача, оскільки вилучений виконавчою службою у НАК „Нафтогаз України” природний газ не повинен обліковуватись в активах останньої.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.06 у справі №30/557 встановлено право власності ВАТ „Укрнафта” на природний газ в кількості 1 390 115 597 куб.м., який відповідачем було безпідставно отримано і який знаходиться на зберіганні у підземному газовому сховищі ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”.

Оскільки, судом першої інстанції було встановлено факт виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.05 по даній справі, відсутність порушень з боку виконавчої служби при виконанні цього рішення, суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення скаргу НАК „Нафтогаз України” на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.05 у справі №18/49.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.07 у справі № 18/49 залишити без змін, а апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” - без задоволення.

2.Матеріали справи № 18/49 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Капацин Н.В.

Судді Зеленін В.О.

Андрієнко В.В.

30.03.07 (відправлено)

Постанова № 463702

Відкрити повний перегляд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру

20

Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"20" лютого 2007 р.

Справа № 18/49

За позовом Ніжинської

об'єднаної державної податкової інспекції

16600, м. Ніжин, вул. Поштова, 2

До Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про припинення підприємницької діяльності та

зобов'язання вчинити дії

Суддя А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання

І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Чуб І.А.

-держподатінспектор, дов. від 24.01.2007р. № 118/9/10-013

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Ніжинською об'єднаною державною

податковою інспекцією (надалі - Позивач) заявлено адміністративний позов до

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (надалі

-Відповідач) про припинення підприємницької діяльності, у зв'язку з неподанням

протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій,

документів фінансової звітності відповідно до закону, та зобов'язання вчинити

дії, передбачені ч. ч. 9, 11 ст. 47 Закону України „Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, для здійснення процедури

державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідач письмових заперечень

проти позову не надав, в судове засідання не з'явився.

Ухвала господарського суду про

відкриття провадження у справі від 24.01.2007р. та судова повістка про виклик

представника, що направлялись відповідачу на адресу, зазначену в позовній

заяві: АДРЕСА_1, були повернуті до суду з відміткою поштового відділення про

те, що за вказаною адресою адресат не проживає.

Одночасно судова повістка

направлялась відповідачу на адресу, зазначену в довідці паспортного столу, а

саме: АДРЕСА_1 однак також була повернута до суду у зв'язку з тим, що адресат

за вказаною адресою не проживає.

Враховуючи, що ухвала суду та

судові повістки направлялись відповідачу як на адресу, зазначену в позовній

заяві, яка відповідає адресі, вказаній в листі міського фонду підтримки

підприємництва виконавчого комітету Ніжинської міської ради, так і на адресу,

вказану в довідці паспортного столу, неявка відповідача не перешкоджає

вирішенню справи.

Розглянувши подані документи і

матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши

фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1зареєстрований в якості

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи рішенням виконавчого

комітету Ніжинської міської ради від 02.02.1998р. за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 взятий на облік Ніжинською

ОДПІ, як платника податків, НОМЕР_1

У відповідності з вимогами чинного

законодавства, зокрема ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від

25.06.1991р. № 1251-ХІІ, платник податків зобов'язаний вести бухгалтерський

облік, подавати до державних податкових органів та інших державних органів

відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і

відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових

платежів).

Як вбачається із матеріалів справи,

відповідач не подає до органів державної податкової служби декларацій та інших

документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, протягом

останніх 8 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону

України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”

від 15.05.2003р. № 755-ІV (надалі -Закон № 755-ІV), неподання фізичною особою

-підприємцем протягом року органам державної податкової служби податкових

декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, є підставою

для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності

такої особи.

У разі постановлення відповідного

судового рішення проводиться державна реєстрація припинення підприємницької

діяльності фізичної особи -підприємця (ч. 1 ст. 46 Закону № 755-ІV).

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 49 Закону №

755-ІV, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності

фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи -

підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день

набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному

реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до

Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення

підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації

припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з

банкрутством фізичної особи -підприємця, здійснюється за процедурами,

встановленими частинами дев'ятою -вісімнадцятою статті 47 цього Закону:

для проведення державної реєстрації

припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем за її

рішенням фізична особа -підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох

місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі

масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає

рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі

документи:

заповнену реєстраційну картку на

проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною

особою -підприємцем за її рішенням;

свідоцтво про державну реєстрацію

фізичної особи -підприємця;

довідку відповідного органу

державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах

(обов'язкових платежах);

довідку відповідного органу

Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

довідки відповідних органів фондів

соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не

перебувала на обліку (ч. 9 ст. 47 Закону № 755-ІV).

Якщо документи для проведення

державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою

-підприємцем подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково

пред'являється паспорт (ч. 11 ст. 47 Закону № 755-ІV).

Враховуючи вищевикладене, суд

вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному

обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт

владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати,

здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 9 Закону України “Про

систему оподаткування”, ст. ст. 46, 47, 49 Закону України “Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, ст. ст. 94, 158 -163,

167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код

НОМЕР_2).

Зобов'язати суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_2)

вчинити дії, передбачені ч. ч. 9, 11 ст. 47 Закону України „Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, для здійснення

процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

В день набрання судовим рішенням

законної сили направити його копію державному реєстратору виконавчого комітету

Ніжинської міської ради.

Дана постанова може бути оскаржена

до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про

апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного

суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з

дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

Дана постанова набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано

заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної

сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного

розгляду справи.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко