УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2015 р.
Справа № 876/4236/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в тернопільській області, Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі про визнання неправомірними дій щодо не призначення пенсії на пільгових умовах,-
В С Т А Н О В И Л А:
23.02.2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Гусятинському районі щодо відмови призначення пільгової пенсії, на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відмова у призначенні йому пенсії на пільгових умовах є незаконною, оскільки факт його роботи на посаді тракториста, який безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, підтверджений відомостями внесеними в трудову книжку.
Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незаконним рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років №5 від 30 травня 2014 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, як трактористу, що був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11 березня 2014 року.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі, постанову оскаржило, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі покликається на те, що перевіркою комісії від 30.05.2014 року не підтверджено стаж роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Крім цього зазначають, що позивачем пропущено строки звернення до суду згідно ч.2 ст.99 КАС України.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, передбаченому п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», додавши відповідні підтверджуючі документи.
На підставі рішення Комісії від 30.05.2014 року №5 та доданих документів, Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі 13.02.2015 року відмовило в призначенні пільгової пенсії, оскільки у позивача недостатній стаж роботи який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернувся до суду з відповідним позовними вимогами.
Згідно з абз.2 ч.16 Розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7, згідно якого, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
З трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що позивач працював трактористом в колгоспі «Маяк», який було перейменовано в селянську спілку «Маяк», яка згодом реорганізована в ТзОВ «Маяк». Згідно довідки з Єдиного державного реєстру - 28.12.2004 року державна реєстрація ТзОВ «Маяк» припинена за судовим рішенням.
Згідно довідок архівного відділу Гусятинської РДА від 23.04.2014 року №04-04/91 та Гусятинського управління агропромислового розвитку райдержадміністрації від 25.02.2008 року №64 на базі 3 відділку колгоспу «Маяк» в 1993 року створено селянську спілку «Оришківська», яка в 1997 році перейменована в ТзОВ «Оришківське».
З 02.11.2006 року в Єдиний державний реєстр внесено записи щодо проведення державної реєстрації припинення ТзОВ «Оришківське» в результаті ліквідації за рішенням засновників, а з 20.01.2006 року - ПАП «Оришківське» припинено за судовим рішенням (довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років №5 від 30 травня 2014 року, підтверджено позивачу період роботи з 15.01.1975 року по 30.10.1978 року,з 01.12.1980 року по 31.12.1989 року, з 01.01.1991року по 31.07.1991 року, з 10.06.1996 року по 31.12.1996 року, з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.01.2001 року по 31.12.2001року, з 01.01.2003року по 20.12.2003року, з 23.07.2004року по 26.11.2004року, в тому числі роки, в яких не відпрацьовано встановленого мінімуму трудової участі в господарстві за фактичною тривалістю, до пільгового стажу для призначення пенсії згідно п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до книг обліку розрахунків по оплаті праці позивач протягом періоду роботи в господарствах значиться: в колгоспі «Маяк»:
в книгах «тракторна бригада» - 1976р., 1977р., 1978р., 1986р., 1990р., 1997р., 1998р., 2000р., займана посада не зазначена;
в книгах «тракторна бригада» - 1975р., 1988р., 1989р., 1991р., займана посада тракторист;
в книгах без назви - 1981р., 1984р., займана посада не зазначена;
в книгах без назви - 1980р.,1982р.,1983р., займана посада тракторист;
в книгах «трактористи» - 1985р., 1987р., 1996р., 1999р., займана посада не зазначена;
в ПАП «Оришківське»:
в книгах «тракторна бригада» - 2000р.,2002р., займана посада не зазначена;
в книгах «тракторна бригада» - 2001р., 2003р.,2004р. займана, посада тракторист.
Відповідно ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондують із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.6 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973р. № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» до трудової книжки заносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність, відомості про роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на які прийнято працівника, провадяться: для робітників у відповідності з найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікованому довіднику робіт і професій робітників.
Згідно п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій.
Керуючись вищенаведеним колегія суддів зазначає, що у позивач є необхідний стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно копії трудової книжки. (а.с.4-10)
Також, відповідно до п.2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Факт роботи позивача на посаді тракториста та безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції підтверджена в судовому засіданні суду першої інстанції свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 що працювали разом із ОСОБА_1 в колгоспі «Маяк», а потім у реформованому ТзОВ «Маяк», у селянській спілці «Оришківська», ТзОВ «Оришківське» та ПАП «Оришківське»
Щодо покликання апелянта на пропущення строку звернення до суду то колегія вважає його безпідстаним з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно матеріалів справи позивач звернувся до суду 23.02.2015 року після прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в Гусятинському районі рішення від 13.02.2015 року №24/Б-11, тобто в межах шестимісячного строку. (а.с.15, 16)
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі залишити без задоволення, а постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2015 року у справі №596/373/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
В.С.Затолочний