ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 49973819

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р. Справа№ 925/418/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі Вінницькій О.В.

представники сторін:

позивача: Крупа Р.А. - представник за довіреністю;

відповідача 1: не з'явились;

відповідача 2: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика"

на рішення господарського суду Черкаської області від 24.04.2015

у справі № 925/418/15 (головуючий суддя: Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Торговий Дім"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика"

2. Приватного підприємства "Агропоставка-Сервіс"

про стягнення 93 599, 15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі № 925/418/15 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Торговий Дім" -- 6 154,20 грн. залишку основного боргу за товар, 1189,22 грн. інфляційних, 321,20 грн. як 3% річних на підставі договору поставки № 13/01-2 від 24.01.2012 року; -- 68 837,40 грн. залишку основного боргу за товар, 13 301,99 грн. інфляційних, 3 779,46 грн. як 3% річних на підставі договору № 08/12-04 від 28.12.2012 року та 1871,99 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. В решті вимог у позові відмовлено повністю. По вимогах до Приватного підприємства "Агропоставка-Сервіс" у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі №925/418/15 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Скарга мотивована невідповідністю обставинам справи висновків, викладених у рішенні господарського суду Черкаської області, а також порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.05.2015, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Чорної Л.В. суддів: Кропивної Л.В., Смірнової Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 10.06.2015.

05.06.2015 позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.07.2015.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/901/15 від 01.07.2015, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Чорної Л.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 01.07.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 925/418/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 21.07.2015.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/972/15 від 17.07.2015, у зв'язку з виходом головуючого судді Руденко М.А. у довготривалу відпустку, призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 17.07.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №925/418/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному та перебування судді Шевченко Е.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 925/418/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Разіна Т.І., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

21.07.2015 позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 розгляд справи відкладено на 17.08.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року, у зв'язку з перебуванням суддів Агрикової О.В. та Чорногуза М.Г. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 925/418/15 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів:, Ткаченка Б.О., Шевченка Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

17.08.2015 відповідачі явку представників у судове засідання не забезпечили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідачів.

17.07.2015 представник позивача подав клопотання про залучення доказів, у якому вказав, що між сторонами існують декілька судових спорів по різним договорам з аналогічними обставинами, по яким Вищим господарським судом України прийняті рішення на користь позивача.

17.08.2015 представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

24.01.2012 між позивачем - ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім", як постачальником, та відповідачем 1 - ТОВ "Баштанська птахофабрика", як покупцем, було укладено Договір поставки товару № 13/01-2 (далі - Договір № 13/01-2), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцю визначений цим Договором товар, а покупець зобов'язався прийняти названий товар та оплатити його. Під товаром, що є предметом поставки за цим Договором, розуміється соя врожаю 2012 року в кількості 30 тон, ціною 4580 грн. за тону, всього на суму 137400 грн. (з ПДВ), строк поставки 24.01.2013-28.01.2013..

Відповідно до п.4.1. Договору № 13/01-2 розрахунки (оплата товару) здійснюється покупцем в безготівковій формі в термін до 05.02.2013р.

У пункті 9.4 Договору 13/01-2 встановлено, що за прострочення оплати (невчасну оплату, неоплату) покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 50% вартості поставленого товару (суми договору). Сплата штрафу не звільняє покупця від обов'язку оплатити вартість поставленого товару.

На виконання умов Договору № 13/01-2 позивач поставив, а відповідач 1 прийняв товар в кількості 26.660 тон на загальну суму 121102,80 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000003 від 25.01.2013, видатковою накладною № РН-0000002 від 25.01.2013 та довіреністю № бДов-00007 від 24.01.2013, виданої ТОВ "Баштанська птахофабрика" Карпусь Наталії Володимирівні.

28.12.2012 між позивачем - ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім", як постачальником, та відповідачем 1 - ТОВ "Баштанська птахофабрика", як покупцем, було укладено Договір поставки товару № 08/12-04 (далі - Договір № 08/12-04), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцю визначений цим Договором товар, а покупець зобов'язався прийняти названий товар та оплатити його. Під товаром, що є предметом поставки за цим Договором, розуміється соя врожаю 2012 року в кількості 30 тон, ціною 4580 грн. за тону, всього на суму 137400 грн. (з ПДВ), строк поставки 28.12.2012-04.01.2013.

Відповідно до п.4.1. Договору № 08/12-04 розрахунки (оплата товару) здійснюється покупцем в безготівковій формі в термін до 15.01.2013р.

У пункті 9.4 Договору 08/12-04 встановлено, що за прострочення оплати (невчасну оплату, неоплату) покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 50% вартості поставленого товару (суми договору). Сплата штрафу не звільняє покупця від обов'язку оплатити вартість поставленого товару.

На виконання умов Договору № 08/12-04 позивач поставив, а відповідач 1 прийняв товар в кількості 30,060 тон на загальну суму 137674,80 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000001 від 02.01.2013, видатковою накладною № РН-0000001 від 02.01.2013 та довіреністю № бДов-00223 від 28.12.2012, виданої ТОВ "Баштанська птахофабрика" Карпусь Наталії Володимирівні.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частин першої і третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною шостою статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань можуть встановлюватися в т.ч. у відсотках від невиконаного зобов'язання чи у фіксованій сумі.

У відповідності до п. 9.4 обох договорів за прострочення оплати (несвоєчасну оплату, не оплату товару) відповідач 1 сплачує позивачу штраф в розмірі 50 % вартості поставленого товару (суми договору). Сплата штрафу не звільняє відповідача - 1 від обов'язку оплатити вартість поставленого товару.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 05.02.2013 року відповідач 1 за договором № 13/01-2 здійснив частковий розрахунок лише в сумі 10 000,00 грн. (30.01.2013 року) із посиланнями на рах. № 3 від 25.01.2013 року. Отже, по договору № 13/01-2 від 24.01.2012 року у позивача виникло право після 06.02.2013 року нарахувати штраф на підставі п. 9.4 договору в розмірі 50 % від вартості поставленого товару, що складає 61 051,40 грн. (122 102,80 х 50 % = 61 051,40). Після 05.02.2013 року відповідач 1 сплатив кошти в загальній сумі 167 000,00 грн. із посиланням на рах. № 3 від 25.01.2013 року. Сплата коштів підтверджується банківською випискою.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що за договором № 08/12-04 відповідач 1 станом на 15.01.2013 року здійснив частковий розрахунок лише в загальній сумі 39 000,00 грн. (із посиланням на рахунок № 1 від 02.01.2013 року). Отже, по договору № 08/12-04 у позивача після 16.01.2013 року виникло право нарахувати штраф на підставі п. 9.4 договору в сумі 68 837,40 грн. ( 137 674,80 х 50% = 68 837,40 ). Після 15.01.2013 року відповідачем було сплачено кошти в загальній сумі 98 674,80 грн. із посиланням на рах. № 1 від 02.01.2013 року по договору № 08/12-04 від 28.12.2012 року, що підтверджується банківською випискою.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Платежі по Договору № 13/01-2 позивачем, у відповідності до ст. 534 ЦК України, було зараховано в погашення боргу наступним чином: в рахунок погашення штрафу зараховано 61 051,40 грн.; решту зараховано в рахунок погашення основного боргу. Таким чином, залишок заборгованості відповідача 1 перед позивачем по договору № 13/01-2 від 24.01.2012 року станом на 28.02.2013 року становив 6 154,20 грн. ( 122 102,80 -10 000,00 + 61 051,40 грн. штрафу - 167 000,00).

Платежі по Договору № 08/12-04 позивачем, у відповідності до ст. 534 ЦК України, було зараховано в погашення боргу наступним чином: в рахунок погашення штрафу зараховано 68 837,40 грн.; решту сплати зараховано у погашення основного боргу. Таким чином, залишок заборгованості відповідача 1 перед позивачем за поставлену продукцію по договору № 08/12-04 від 28.12.2012 року становить 68 837,40 грн. (137 674,80 - 39 000,00 + 68 837,40 грн. штрафу - 98 674,80).

Строк проведення повного розрахунку за отриманий товар за обома договорами на час прийняття рішення по справі для відповідача 1 настав, доказів повної сплати боргу у справу не надано, а тому до господарський суд Черкаської області прийшов до вірного висновку про те, що примусового стягнення з відповідача 1 на користь позивача належить: по договору № 13/01-2 від 24.01.2012 року в сумі 6 154,20 грн. залишку основного боргу за поставлений товар; по договору № 08/12-04 від 28.12.2012 року в сумі 68 837,40 грн. залишку основного боргу за поставлений товар.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 534 Цивільного кодексу України та умови договору, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що при отримані платежів позивачем вірно першочергово здійснювалось погашення нарахованих штрафних санкцій, а в подальшому - на погашення основної заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений Договором або законом.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача 1 - 1189,22 грн. інфляційних, 321,20 грн. 3% річних на підставі поставки № 13/01-2 від 24.01.2012 року та 13 301,99 грн. інфляційних, 3 779,46 грн. 3% річних на підставі договору № 08/12-04 від 28.12.2012 року.

Доводи відповідача 1, викладені у апеляційній скарзі, щодо неправомірного зарахування сплачених коштів на погашення нарахованого штрафу, не відповідають нормам чинного законодавства, положенням укладених сторонами договорів та фактичним обставинам справи. Посилання скаржника на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові по справі № 06/5026/1052/2011, є безпідставними, оскільки у зазначеній постанові надані висновки щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу, а не по застосуванню ст.534 ЦК України.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції положень ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, ст.83 ГПК України щодо відмови у зменшенні розміру штрафних санкцій, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суду, крім цього, предметом даного спору є стягнення суми основного боргу, а не штрафних санкцій. З цих же підстав господарським судом Черкаської області правомірно відхилені доводи відповідача 1 щодо пропуску річної позовної давності з вимог про стягнення штрафу.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції територіальної підсудності, є безпідставними, оскільки, як вірно встановлено судом, позивач просив стягнути з обох відповідачів борг як із солідарних боржників - як із боржника та його поручителя.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що між ним та відповідачем 2 - ПП "Агропоставка-Сервіс" було укладено договір поруки від 20.09.2014 року, яким було забезпечено, в т.ч. виконання першим відповідачем його зобов'язань за договорами поставки № 13/01-2 від 24.01.2012 року та № 08/12-04 від 28.12.2012 року. За умовами п. 4.2. договору поруки цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України, оскільки спеціальної умови про припинення поруки цей договір не містить.

Відповідно до ч. 3 ст.15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Господарським судом Черкаської області вірно встановлено, що з дати укладення договору поруки (20.09.2014 року) вбачається, що на час укладення цього договору шестимісячний період відповідальності поручителя по ст. 559 ЦК України вже сплив, а тому для відповідальності поручителя в контексті даної справи цей договір поруки від 20.09.2014 року застосований бути не може.

Частино 3 ст. 17 ГПК України встановлено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача 1, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається..

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі №925/418/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" - без задоволення.

2. Справу № 925/418/15 повернути господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Е.О. Шевченко