ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 4885423

Озвучення тимчасово недоступне

[image: ]

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2009 р.

Справа № 8/70/09

Розпорядженням голови суду про заміну судді від 07.09.2009р. за №156, розгляд справи здійснюється у наступному складі суддів:

Головуючий суддя Жеков В.І.,

Судді Поліщук Л.В., Пироговський В.Т.,

секретар судового засідання Стогній С.Ю.

За участю представників сторін від 07.07.2009р.

Від позивача –Висоцька Н.О.,

Від відповідача - Палій О.В., Лопушанський В.М.

За участю представників сторін 08.09.2009р.:

Від позивача –Лазоренко І.В.

Від відповідача - Палій О.В.

розглянувши апеляційну скаргу

ТОВ „Євро Лізинг”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 31.03.2009р.

по справі №8/70/09

за позовом ТОВ „Євро Лізинг”

до ЗАТ „Південбудтранс”

про стягнення 194201,6 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р., яка надіслана учасникам процесу 15.06.2009р., розгляд апеляційної скарги призначено на 07.07.2009р. Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

03.02.2009р. ТОВ „Євро Лізинг” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом про стягнення з ЗАТ „Південбудтранс” 185598,62 грн. —основного боргу, 6597,8 грн.. - пені, 542,3 грн. –3% річних, 1462,87 грн. –індексу інфляції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2009р. (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) в позові відмовлено повністю.

Судове рішення вмотивовано тим, що позивачем не доведено підставність збільшення розміру лізингових платежів порівняно з планом лізингу.

Не погоджуючись із винесеним рішенням ТОВ „Євро Лізинг” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2009р. та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Скарга мотивована тим, що господарським судом не досліджено та не надано належної оцінки наданим позивачем доказів, оскільки як вказує скаржник, відповідач не сплачував коефіцієнт зміни курсу валюти відповідно до обраних умови оплати лізингових платежів в плані лізингу, що є його невід’ємною частиною, а саме: оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти зазначеної в плані лізингу, на момент виставлення рахунку лізингодавцем, а також в договорі визначено умови нарахування комісії лізингодавцю.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом, 14.12.2006 між сторонами укладений договір фінансового лізингу № 133, за умовами якого позивач передає, а відповідач –отримує у платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби, перелік яких є невід’ємною частиною договору.

На виконання умов Договору, згідно актів приймання-передачі, позивач передав, а відповідач –отримав 36 одиниць ТЗ.

Згідно п. 5.1. укладеного договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (додаток №3 до договору) та інших додатках. Якщо вартість ТЗ до моменту передачі лізингоодержувачу змінюється внаслідок зміни офіційного курсу гривні до долара США, то лізингодавець має право скорегувати пропорційно такій зміні курсу вартість ТЗ, за якою цей ТЗ передається лізингоодержувачу, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів.

Пунктом 5.8. встановлено, що кожний лізинговий платіж здійснюється у наступному порядку:

- сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ, сплачується у сумі, зазначеній у плані лізингу;

- комісія лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ кожен місяць, розраховується за наступною формулою КЛПМ=КЛПЛ+(ЛППЛ*КоефКВ-ЛППЛ). З яких КЛПМ - комісія лізингодавця за поточний місяць; КЛПЛ –комісія лізингодавця за відповідний місяць згідно плану лізингу; ЛППЛ –лізинговий платіж за відповідний місяць згідно плану лізингу; КоефКВ –коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чином: курс валюти на момент оплати/курс валюти, зазначений у плані лізингу.

Отже сторонами відповідно до умов договору, планів лізингу визначено тривалість лізингу, вартість лізингу, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів та чітко передбачено нарахування комісії лізингодавцю з урахуванням коефіцієнту зміни курсу валюти.

Відповідно до вимог ст.173 ГК України, господарським зобов’язанням, є зобов’язання що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України положення якої співпадають зі статтею 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В порушення договірних умов, відповідачем сплачувались рахунки без урахування коефіцієнту зміни курсу валюти, в результаті чого за останнім виникла заборгованість в сумі 185598,62 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами.

Не приймаються до уваги доводи відповідача щодо необхідності внесення змін та доповнень до договору стосовно зміни лізингових платежів, оскільки в даному випадку, в укладеному між сторонами договорі, досягнуто згоди щодо сплати комісії лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ за кожен місяць з розрахунку встановленої договором формули, а отже підписання інших договірних документів між сторонами, для визначення суми сплати, не вимагається.

Пунктом 16.1 договору фінансового лізингу №133, встановлено обов'язок лізингоотримувача у випадку порушення зобов’язань зі сплати лізингових платежів сплатити лізингодавцю пеню у розмірі 1% з простроченої суми за кожен день прострочення.

Також, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.230 ГК України учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні, тобто господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Отже, з урахуванням положень діючого законодавства та умов укладеного договору, колегія суддів визнає, обґрунтованою вимогу позивача щодо сплати відповідачем суми лізингового платежу з урахуванням коефіцієнту зміни курсу валюти, що відповідно не враховано господарським судом при прийнятті рішення. За таких обставин, судова колегія визнає, що судове рішення прийнято при неповному з’ясуванні всіх обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права, а відтак останнє підлягає скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА

Рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2009р. по справі №8/70/09 –скасувати, позов ТОВ „Євро Лізинг” –задовольнити повністю.

Стягнути з ЗАТ „Південбудтранс” на користь ТОВ „Євро Лізинг” основного боргу - 185598,62 грн., пені - 6597,80 грн., 3% річних - 542, 30 грн. ,індекс інфляції - 1462,87 грн., 2913 грн. –витрат по сплаті держмита, в тому числі за перегляд скарги в апеляційному порядку та 118 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

Л.В. Поліщук

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписано 11.09.2009р.