ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"24" березня 2015 р. справа № 809/442/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.
представника позивача : ОСОБА_1 ОСОБА_2,
представника відповідача : Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання про витребування доказів по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень №20013-15 від 06.10.2014 року, №20042-15/1, №20042-15/2, №20042-15/3, №20042-15/4 від 20.10.2014 року і податкової вимоги від 22.12.2014 року №11642-25, -
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківським окружним адміністративним судом розглядається адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі по тексту відповідача) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень №20013-15 від 06.10.2014 року, №20042-15/1, №20042-15/2, №20042-15/3, №20042-15/4 від 20.10.2014 року і податкової вимоги від 22.12.2014 року №11642-25.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, протиправно нараховано позивачу земельний податок із фізичних осіб на земельну ділянку, на якій розміщений, належний на праві приватної власності ОСОБА_1 об єкт нерухомого майна вбудовані приміщення по вул. Південний Бульвар, 24-Б в м. Івано-Франківську. Позивач вважає, що йому не відводилась у користування та не передавалась у власність земельна ділянка під вказаним об єктом нерухомості.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно підпункту 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
В силу дії частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Частиною 3, 4 статті 79-1 вказаного Кодексу визначено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
В силу вимог пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
За змістом підпункту 14.1.42. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
Для перевірки доводів позивача про відсутність у державному земельному кадастрі даних про реєстрацію право власності чи права користування земельною ділянкою по вул. Південний Бульвар, 24-Б в м. Івано-Франківську, суд вважає за доцільним її отримати від органів державної влади, які є утримувачем такої інформації.
З приводу витребування вказаних відомостей представник позивача і відповідача не заперечили.
Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи та повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Частиною 2 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
З метою з ясування всіх обставин, а також повного, всебічного та об єктивного вирішення даної адміністративної справи, суд вважає за необхідне витребувати в Відділі Держземагенства у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області інформації про реєстрацію за позивачем права користування чи права власності на земельну ділянку за адресою: вул. Південний Бульвар, 24-Б в м. Івано-Франківську.
Керуючись частиною 3 статті 71, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
1. Витребувати в Відділі Держземагенства у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (вул. Ак. Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76018 ) всю наявну інформацію (в т.ч. з державного земельного кадастру) щодо реєстрації за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Луги, 2, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) права користування чи права власності (інших даних щодо не завершення оформлення такого права) на земельну ділянку за адресою: вулиця Південний Бульвар, 24-Б в м. Івано-Франківську .
2. Витребувану судом письмову інформацію (докази) необхідно надати до 01 квітня 2015 року (дня проведення чергового судового засідання) безпосередньо в канцелярію суду за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46, або завчасно направити рекомендованою поштовою кореспонденцією.
У випадку неможливості надання витребуваних документів, зазначити обґрунтовані причини невиконання (несвоєчасного невиконання) вимог суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 6 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту проголошення.
Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя /підпис/ ОСОБА_4