ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 45205189

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа№ 910/28732/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.06.2015 року по справі № 910/28732/14 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Університету банківської справи Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі № 910/28732/14 (суддя Грєхова О.А.)

За позовом Університету банківської справи Національного банку України

до приватного підприємства "Сервісний центр "Темос"

про розірвання договору та стягнення 147239,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Університет банківської справи Національного банку України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання договору № 001/22-11/3330 від 22.11.2013 укладеного між Університетом банківської справи Національного банку України та ПП "Сервісний центр "Темос" та стягнення з приватного підприємства "Сервісний центр "Темос" 124 851,95 грн. авансу та 22 387,83 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі № 910/28732/14 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, Університет банківської справи Національного банку України, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Університету банківської справи Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі № 910/28732/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Ільєнок Т.В., Куксов В.В.

У зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/28732/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєва П.В. та Куксов В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 року по справі № 910/28732/14 відновлено Університету банківської справи Національного банку України строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 16.06.2015 року.

Приватним підприємством "Сервісний центр "Темос" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі № 910/28732/14 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

12.06.2015 року від приватного підприємства "Сервісний центр "Темос" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надавав свої пояснення, якими підтримував доводи, що викладені в його апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Університету банківської справи Національного банку України - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступи представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року по справі № 910/28732/14 - слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право надавати всі заінтересовані учасники, запрошені розпорядником державних коштів (замовником), який здійснює закупівлю продукції, шляхом публікації оголошення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка належить безпосередньо до сфери державних закупівель, в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, в інформаційних системах у мережі Інтернет.

У статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» зазначено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII-1 цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов'язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Статтею 3. Закону передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ст. 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій; попередня кваліфікація учасників; закупівля в одного учасника; електронний реверсивний аукціон. У випадках, передбачених розділом VIII-1 цього Закону, замовники не мають права при здійсненні закупівлі відступати від обов'язкового застосування процедури електронного реверсивного аукціону. Відповідальність за вибір та застосування процедур закупівлі несуть виключно службові (посадові) особи замовника - члени комітету з конкурсних торгів персонально.

За результатами проведених торгів на закупляю робіт із «Будівництва автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги 55» 22.11.2013 року між між Університетом банківської справи Національного банку України (замовником, позивач) та приватним підприємством "Сервісний центр "Темос" (підрядником, відповідач) укладено договір № 001/22-11/3330 (договір, а.с. 20-25).

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а підрядник у межах договірної ціни виконує на свій ризик у строки, обумовлені в цьому договорі, такі роботи: Будівництво автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55, в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, на підставі якої складені локальні кошториси, які є невід'ємною частиною цього договору, з дотриманням діючих будівельних норм і правил.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором підряду. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строк виконання робіт у повному обсязі 180 календарних днів з дати перерахування авансу (п. 2.1 договору).

Виконання загального обсягу робіт за договором здійснюється відповідно до календарного графіка на весь період виконання робіт, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору).

Загальна вартість робіт за договором становить 4 322 961,00 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 720 493,5 грн. в тому числі: вартість будівельно-монтажних робіт - 1 952 345,85 грн., у т. ч. ПДВ - 325 390,98 грн. відповідно до договірної ціни; вартість обладнання - 2 274 567,15 грн., у т. ч. ПДВ - 379 094,53 грн. відповідно специфікації обладнання; вартість пусконалагоджувальних робіт - 96 048,00 грн., у т. ч. ПДВ - 16 008,00 грн., відповідно до договірної ціни (а.с. 28).

Додатково до договору сторони підписали договірну ціну, додаток № 15 (а.с. 26) до договору - специфікація обладнання, додаток № 16 (а.с. 27) до договору - календарний графік.

Відповідно до п. 4.3 договору додаткових умов оплати: замовник протягом 10 робочих днів після підписання цього договору уповноваженими особами сторін перераховує підряднику аванс у розмірі 5% від вартості обсягу робі 2013 року; погашення авансу здійснюється під час щомісячної оплати шляхом вирахування із суми вартості виконаних робіт за відповідний місяць (за актом) частини суми (авансу), яка визначається множенням обсягу робіт за календарним графіком (є додатком до цього договору) за відповідний місяць на розмір ( у 5%) перерахованого авансу.

На виконання умов договору позивачем по справі перераховано відповідачу аванс в розмірі 124 851,95 грн., (а.с. 34).

Згідно з додатком № 16 "Календарний графік" на весь період виконання робіт "Будівництво автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55" до договору № 001/22-11/3330 від 22.11.2013 року відповідач взяв на себе зобов'язання щодо придбання устаткування для котельної протягом двох місяців, тобто - протягом грудня 2013 року та січня 2014 року.

На підтвердження придбання обладнання по договору відповідач надав суду копію видаткової накладної № 2557 від 18.09.2014 року та копії технічних паспортів, яке, згідно пояснень відповідача, зберігається на складі компанії ТОВ "Укрінстал" (а.с. 59-62).

Відповідно до пункту 5.3 договору № 001/22-11/3330 від 22.11.2013 року замовник зобов'язується передати підряднику для виконання робіт будівельний майданчик за актом, який підписується уповноваженими особами сторін, в строк 10 днів з дати підписання договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про погодження дій щодо виконання договору, а саме прийняття будівельного майданчику, зберігання на території інституту придбаного обладнання та не виконання відповідачем умови договору в частині строків поставки обладнання для котельної.

У відповідь на зазначені листи відповідач повідомляв позивача, що обладнання необхідне для виконання договору відповідачем придбане, проте не може бути поставлене позивачу, оскільки це буде означати початок проведення будівельних робіт. Проте, позивачем не отриманий дозвіл на початок будівельних робіт.

Крім того, відповідач повідомив позивачу, що оскільки позивачем отримана відмова Державної архітектурно-будівельної інспекції України у видачі дозволу, то договірні відносини від 22.11.2013 року призупинені.

04.04.2014 відповідач листом № 01/04-04 просив позивача роз'яснити порядок подальшого виконання підрядником передбачених договором зобов'язань у зв'язку з відсутністю дозволу на проведення будівельних робіт.

Листом № 02/3005 від 30.05.2014 відповідач повідомив позивача про закупівлю обладнання для виконання підрядник робіт по договору та наголосив, що прострочення виконання договору підряду пов'язана із затримкою з боку позивача отримання дозволу на початок будівельних робіт, а тому у відповідача відсутні наміри щодо розірвання договору.

03.06.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією в якій зазначив, що неотримання дозволу на початок проведення будівельних робіт пов'язано зі зміною законодавства України, коригування робочого проекту буде погоджено з контролюючими органами в другому кварталі 2014 року, що не виключає, що в процесі розроблення матеріалів буде коригуватися комплектність обладнання котельні. З огляду на прогнозовані обсяги та строки коригування і погодження в установленому законодавством порядку змін до проекту Будівництва автономної газової котельні за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 55" зміну категорії складності об'єкта, що тягне за собою зміну порядку прийняття об'єкта в експлуатацію, визначену умовами договору є неможливим дотримання положень статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" за умови внесення змін до договору в частині продовження строку дії договору, зміни обсягів та видів робіт та порядку початку робіт і прийняття об'єкта в експлуатацію. Зважаючи на викладене у зв'язку з істотної зміною обставин, позивач пропонує розірвати договір та повернути суму передоплати (а.с. 39-40).

11.06.2014 року у відповіді на претензію відповідач зазначив, що посилання на зміни в законодавстві України у сфері містобудування наприкінці 2013 року є необґрунтованим, ніякого відношення до відмови Державної архітектурно-будівельної інспекції України у видачі дозволу не мають та не можуть вважатися поважною причиною того, що замовник не усунув недоліки проектної документації та повторно не звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з метою отримання дозволу. А також відповідач заперечив на розірвання договору та повернення суми авансу (а.с. 31-33).

Після чого позивач звернувся до відповідача з повторною претензією № 01017/919 про розірвання договору, повернення авансу та сплату неустойки (а.с. 41-43).

У відповіді на претензію № 03/20-06 від 20.06.2014 року відповідач зазначив, що обов'язок підрядника виконати роботи якісно і вчасно прямо залежить від своєчасного надання замовником підряднику проектно-кошторисної документації, дозволу на виконання будівельним робіт та будівельного майданчику. А оскільки, позивач не отримав дозволу на проведення будівельних робіт, то відповідач не мав змоги приступити до їх виконання, проте витратив перерахований аванс на придбання обладнання для виконання договору, в тому числі відповідачу було завдано збитків на суму неодержавного прибутку в розмірі 26412,00 грн. (а.с. 44-47).

У відповіді № 01-017/1152 від 22.07.2014 року на зазначений лист позивач вказав, що у позивача відсутні документи на підтвердження закупівлі відповідачем комплектуючих для виконання підрядних робіт по договору та повторно пропонував розірвати договір, повернути аванс та сплатити неустойку.

Листом № 3/11-08 від 11.08.2014 року відповідач повідомив позивача, що пропозиція щодо розірвання договору може бути розглянута у випадку відсутності претензій до відповідача щодо виконання ним, як підрядником, своїх обов'язків за договором, підписання сторонами акту здійснених підрядником витрат на закупівлю будівельних матеріалів та обладнання у розмірі 124 851,95 грн. та компенсації підряднику упущеної вигоди в розмірі 26 060,00 грн.

Університет банківської справи Національного банку України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання договору № 001/22-11/3330 від 22.11.2013 укладеного між Університетом банківської справи Національного банку України та ПП "Сервісний центр "Темос" та стягнення з приватного підприємства "Сервісний центр "Темос" 124 851,95 грн. авансу та 22 387,83 грн. пені.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Таким чином, оскільки договір будівельного підряду відноситься до двосторонніх правочинів, то права та обов'язки за ним набувають кожна з сторін договору.

Згідно частин 1, 2 статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Так дійсно, відповідач не приступив до виконання умов договору у строк зазначений у договору. Разом з тим 24.12.2013 року позивачем отримана відмова Державної архітектурно-будівельної інспекції України у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки проектна документація не в повному обсязі не відповідає додатку У до ДБН А.2.2-3-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", а саме: "відомості про черговість будівництва та пускові комплекси", "матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля (земельні, водні, та інші ресурси) їх мінімізація та компенсація", "рішення інженерного захисту території і об'єктів", "розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)", "розділ із забезпечення надійності та безпеки", "розрахунок категорії складності", "основні рішення та показники генерального плату, інженерних мереж і комунікацій"; не подано наказ про призначення відповідального за виконання будівельних робіт; копії кваліфікаційних сертифікатів не засвідчені в установленому порядку (пункт 5 додатку 5 до порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" в чинній редакції); відсутній наказ про затвердження проектної документації; не подано експертний звіт по розгляду проектної документації відповідно до п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 "Про затвердження порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертиз"; вид будівництва зазначений в містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки (реконструкція), не відповідає виду об'єкту будівництва в заяві на видачу дозволу на виконання будівельних робіт (нове будівництво); зазначена категорія складності об'єкта будівництва в заяві на видачу дозволу на виконання будівельних робі (ІІІ), не відповідає додатку М до ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"; не надано копію ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт (п. 5. Додатку 5 до порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 466 від 13.04.2011 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" в чинній редакції".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2, 3, 8 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 557 віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Юридичні та фізичні особи, які беруть участь у визначенні категорії складності об'єктів будівництва, несуть відповідно до закону відповідальність за порушення вимог цього Порядку.

Відповідно до п. 1.6 та 1.7 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" виконання підготовчих робіт на будівельному майданчику, будівельних робіт на об'єкті, а також підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд дозволяється лише після оформлення відповідних документів дозвільного характеру інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Види цих документів у залежності від категорії складності будівельного об'єкта та переліки робіт, право на виконання яких надається кожним із них, визначені Законом "Про регулювання містобудівної діяльності". Замовник до початку виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва передає підрядній організації будівельний майданчик і оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для його повноцінного використання, в тому числі дозвільну документацію (якщо договором підряду не передбачено інше).

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання дозволу на початок виконання робіт замовником та встановлений обов'язок саме замовника щодо визначення відповідної категорії складності об'єкта будівництва.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки, саме замовник повинен отримати дозвіл на проведення робіт, відповідно до п. 7.2 договору не вважається виною підрядника затримка строків виконання робіт, пов'язана із підготовкою та поданням замовником декларації про початок виконання будівельних робіт та її реєстрації Держархбудінспекцією, то у суду відсутні підстави для розірвання договору.

Щодо розірвання договору з посиланням на зміну істотної умови у зв'язку зі зміною законодавства, то вони не впливали на відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт датовану 24.12.2013 року.

Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача перерахованого авансу в розмірі 124851,95 грн. та штрафу у розмірі 22387,83 грн. є похідними від вимоги про розірвання договору, то відсутність підстав для задоволення вимоги про розірвання договору виключає можливість задоволення позову в частині стягнення суми авансу та штрафу.

Внаслідок цього, доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі № 910/28732/14 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Університету банківської справи Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі № 910/28732/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі № 910/28732/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/28732/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов