П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2015 р.
м.Одеса
Справа № 522/7868/13
Категорія: 6.2
Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер» та товариства з обмеженою відповідальністю «Мірс» на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер» до Одеської міської ради, треті особи Департамент комунальної власності Одеської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю «Мірс», товариство з обмеженою відповідальністю «Резон Плюс», за участю прокурора міста Одеси, прокурора Приморського району м. Одеси, про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та про внесення змін до рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, -
ВСТАНОВИВ:
29 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер» звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Одеської міської ради, треті особи Департамент комунальної власності Одеської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю «Мірс», товариство з обмеженою відповідальністю «Резон Плюс», за участю прокурора міста Одеси, прокурора Приморського району м. Одеси, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» та рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011 р. «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 р. №41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси».
Постановою від 18 вересня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Приморський районний суд м. Одеси відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду ТОВ «Завод «Полімер» та ТОВ «Мірс» подали апеляційні скарги, в яких, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи, просять оскаржену постанову скасувати та ухвалити нову постанову якою задовольнити адміністративний позов повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційних скарг апелянти послались на те, що оскарженні рішення є регуляторними актами для яких Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлена спеціальна процедура їх прийняття, яка порушена Одеською міською радою. При цьому апелянти послались на те, що проекти оскаржених рішень не були опубліковані заздалегідь для їх обговорення та відповідно відсутній висновок про наслідки регуляторного впливу.
Також апелянти посилаються на те, що, відповідно до Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка проводиться у строк визначений законом та проводиться на підставі рішення ОМР, яке не приймалось, а технічна документація затверджена без усунення недоліків, зазначених у висновку Державної експертизи.
За таких обставин апелянти вважають, що тільки після дотримання зазначених вище умов міська рада могла затвердити технічну документацію, а після затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку таке рішення разом з технічною документацією повинно було бути оприлюднене для вільного доступу землекористувачів, проте Одеська міська рада, навпаки, надала технічній документації гриф «для службового користування».
Прокурор міста Одеси надав письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.
Інші прокурори, які брали участь у розгляді справи в суді першої інстанції та які приймали участь в апеляційному перегляді справи, письмових заперечень на апеляційні скарги не надали.
Одеська міська рада надала письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін. Також Одеська міська рада посилається на помилковість доводів апелянтів щодо наявності у оскаржених рішень ознак регуляторних актів та відповідного поширення на спірні правовідносини вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що рішенням Одеської міської ради від 28 грудня 2010 року № 41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси; введено в дію, затверджену п. 1 цього рішення, нормативну грошову оцінку земель м. Одеси з 01 січня 2011 року, крім випадків, визначених у п. 3 цього рішення; введено в дію, затверджену п. 1 цього рішення, нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 01 січня 2012 року.
Зазначене рішення міської ради оприлюднене в газеті «Одеський вестник» від 13 січня 2011 року № 5.
Рішенням від 20 вересня 2011 року № 1268-VI «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28 жовтня 2010 року № 41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 28 жовтня 2010 року № 41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси». Зокрема, введено в дію, затверджену п. 1 рішення, нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20 вересня 2011 року, виключено пункти 4, 5, 6 рішення. Зазначене рішення ради оприлюднене в газеті «Одеський вестник» № 166 від 06 жовтня 2011 року.
Також суд першої інстанції встановив, що розробником, затвердженої нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, виступив Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» (м. Київ), який відповідно до ліцензії від 22.11.2004 р. має право на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт.
Висновком державної експертизи землевпорядної документації Державного комітету України з земельних ресурсів від 06.07.2010 р. № 381-10 позитивно оцінено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси.
Перевіривши фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов висновку, що Одеська міська рада, розглянувши та затвердивши своїм рішенням від 28 грудня 2010 року № 41-VI технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, виконану та розраховану Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» станом на 2008 р., діяла відповідно до ст. 201 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 5, 13, 15, 18, 20, 21, 23 Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про плату за землю», ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», з дотриманням вимог ст. ст. 1, 6, 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та керуючись ст. 144 Конституції України, п.п. 34, 35 ст. 26, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
При цьому суд першої інстанції послався на положення ст. 23 Закону України «Про землеустрій», відповідно до якої нормативно-правові акти з питань землеустрою є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами землеустрою. Оскільки саме в Законі України «Про оцінку земель» встановлено імперативну норму права, яка надає конкретні вказівки місцевим радам щодо підстав, порядку та строків проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, а також зазначено конкретний орган, на який покладено обов'язок щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яким по цій справі є міська рада, суд першої інстанції дійшов висновку, що суб'єктом нормотворення у даному випадку виступила Верховна Рада України, а не міська рада.
При цьому суд першої інстанції зауважив, що рішення, що оскаржуються, не встановлюють, не змінюють норми права та не містять всіх ознак, притаманних нормативно-правовим актам, а функціонують у площині земельних відносин, які згідно зі ст. 4 Господарського кодексу України не належать до сфери господарювання.
Одною з ознак регуляторного акту є його спрямованість на регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників апелянтів - ТОВ «Завод «Полімер», ТОВ «Мірс», представника відповідача - Одеської міської ради та представника третьої особи - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не можуть бути задоволені.
Апеляційний суд встановив, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси складена у 2008 році (а.с. 122, 123 том.1), зареєстрована 08.06.2010 р. за № 381-10 (а.с. 120а, том.1).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», в редакції чинній на час складання технічної документації, дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.
Розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснена у 2008 році юридичною особою - Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», яке отримало ліцензію на проведення робіт із землеустрою з терміном дії ліцензії з 22.11.2004 р. по 21.11.2009 р. (а.с. 121 том.1).
Відповідно до копії титульного аркуша технічної документації (а.с. 123, том.1) замовником проведення нормативної грошової оцінки земель є Управління земельних ресурсів м. Одеси, а підстава - договір від 17.06.2007 р. № 620-07/2008.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Таким чином, Одеська міська рада зобов'язана була прийняти рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель міста Одеси.
Проте, відповідно до наданої на вимогу протокольної ухвали апеляційного суду про забезпечення доказів від 24 грудня 2014 року (т. 2 а.с. 99), копії технічної документації (т. 2 а.с. 120-252) рішення Одеської міської ради про проведення нормативної грошової оцінки земель міста Одеси - відсутнє.
Наявність договору від 17.06.2007 р. № 620-07/2008, укладеного між Управлінням земельних ресурсів м. Одеси та Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», не оспорюється.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає державній експертизі відповідно до закону.
При цьому, відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов'язковою.
Державна експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок проводиться відповідно до Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсів від 03.12.2004 року № 391, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 р. за 3 1618/10217.
Відповідно до п.п. 3.5.3. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:
- землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);
- землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання (по справі яка розглядається був саме такий висновок (т. 2 а.с. 251-252);
- землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.
Відповідно до п.п. 3.5.7. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, висновки державної експертизи землевпорядної документації після їх підпису експертами, керівником експертного підрозділу та затвердження керівництвом Держкомзему України, Рескомзему АР Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів, скріплені гербовою печаткою, є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником.
Висновки державної експертизи повинні мати відповідні реквізити - реєстраційні номери і дати, що збігаються з номером та датою реєстрації об'єкта в журналі обліку (реєстрації) об'єктів експертизи землевпорядної документації.
Відповідно до п.п. 3.5.8. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб'єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його окремих складових частин.
Відповідно до п.п. 3.5.9 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.
Відповідно до ч. 5 ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
Згідно з копією висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 липня 2010 року № 381-10 (а.с. 120а, том 1), нормативна грошова оцінка земель міста Одеси, виготовлена у 2008 році Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», повернута на доопрацювання.
Як зазначено раніше ліцензія Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», має термін дії з 22.11.2004 р. по 21.11.2009 р. (а.с. 121, том 1).
Відповідно до відповіді державного агентства земельних ресурсів України від 18.06.2013 р. № 720, Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» здійснює господарську діяльність щодо проведення робіт із землеустрою на підставі ліцензії серії АГ № 583330 від 27.04.2011 року, яка є безстроковою.
При цьому, відповідно до п. 58 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» в редакції чинній на час закінчення терміну дії ліцензії - 22.11.2009, передбачав ліцензування таких видів господарської діяльності, як проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів.
З 16 листопада 2010 року обов'язкове ліцензування таких видів господарської діяльності, як проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів, встановлено п. 33 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», в редакції Закону України № 2608-VI від 19.10.2010 р.
З 04.12.2012 року, у зв'язку з внесенням змін та доповнень до Закону України № 2608-VI від 19.10.2010 р., обов'язкове ліцензування передбачено по таким видам господарської діяльності, як проведення землеоціночних робіт та земельних торгів, що встановлено п. 33 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»
Таким чином, з 22.11.2009 року по 26.04.2011 року відсутні відомості щодо наявності у Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ліцензії на проведення робіт із землеустрою, а з 22.11.2009 року відсутні відомості про отримання ліцензії на проведення землеоціночних робіт.
Оскільки експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Одеси здійсненна 06.07.2010 р., а оскаржене рішення про затвердження технічної документації прийнято 28.12.2010 року, з урахуванням напису на висновку про усунення (врахування) зауважень та позитивної оцінки технічної документації, та, за відсутності ліцензії, в період з 06.07.2010 р. по 28.12.2010 р, Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», не мало законних підстав на усунення недоліків технічної документації, як розробники землевпорядної документації - особа, яка допустила порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його окремих складових частин.
Напис на висновку експертизи про усунення (врахування) зауважень та позитивної оцінки технічної документації суперечить п.п. 3.5.7. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, оскільки цей напис не містить дати його вчинення, не містить відомостей щодо особи, яка його вчинила та її повноважень, не засвідчений гербовою печаткою.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що технічна документація нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, яка складена у 2008 році Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», не має позитивного висновку обов'язкової державної експертизи, внаслідок чого використання цієї технічної документації прямо заборонено законом, а тому Одеська міська рада не мала законних підстав для затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Одеси рішенням від 28.12.2010 р. та відповідно - рішення від 20.09.2011 р.
При цьому апеляційний суд зауважує, що предметом спору є рішення Одеської міської ради, а не технічна документація та проведення державної експертизи технічної документації. Окрім іншого, доводи як адміністративного позову так і апеляційних скарг не містять відомостей які саме права, свободи чи інтереси були порушені та потребують відновлення саме внаслідок відсутності позитивного висновку державної експертизи щодо технічної документації.
Відповідно до ст. 2 КАС України адміністративне судочинство - це форма реалізації судової влади, форма здійснення правосуддя в публічних спорах, метою якого є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правові відносини.
Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Завданням адміністративного судочинства є вирішення публічно-правового спору між сторонами. Рішення суду усуває спірність і в цей спосіб досягається захист прав та інтересів особи. Отже, захист прав - це наслідок вирішення спору.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, про що також зазначено і в Рішеннях Конституційного Суду України від 01.12.2004 року N 18-рп/2004, від 02.11.2004 р N 15-рп/2004, від 30.01.2003 року N 3-рп/2003, і в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 р., ратифікованої Законом України від 17.07.97 р., ч. 2 ст. 55 Конституції України, відповідно до яких кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або обмежують права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Таким чином, наявність факту порушень з боку суб'єкта владних повноважень, без зазначення позивачем порушених прав, які потребують захисту, не є підставою для задоволення адміністративного позову.
Доводи на які посилаються апелянти стосуються правовідносин, яки виникли внаслідок отримання Довідки - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, місцезнаходження якої: м. Одеса, вул. Просьолочна, 10-а (т. 1 а.с. 23) по ТОВ «Завод «Полімер», та внаслідок отримання Довідки - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси місцезнаходження якої: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 11 (т. 1 а.с. 83-48) по ТОВ «Мірс».
За таких самих підстав, апеляційний суд не приймає, як належні та допустимі, доводи апелянтів щодо порушення відповідачем вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
При цьому, з урахуванням практики ВАС України (ухвала від 12 квітня 2011 року по справі К/9991/3205/11; ухвала від 10 жовтня 2012 року по справі К/9991/31159/12; ухвала від 11 грудня 2012 року по справі К/9991/76012/11; ухвала від 01 квітня 2014 року по справі К/9991/65360/12; ухвала від 22 травня 2014 року по справі К/9991/15150/13; ухвала від 19 червня 2014 року по справі К/9991/25819/12), відповідно до якої рішення органів місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а тому порушення процедури його прийняття є підставою для його скасування, апеляційний суд вважає за необхідне змінити оскаржену постанову в мотивувальній частині, яка стосується підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову з посиланням на непоширення на спірні правовідносини положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушених прав апелянтів безпосередньо оскарженими рішеннями.
Перевіряючи доводи письмових заперечень на апеляційні скарги стосовно пропуску позивачем - ТОВ «Завод «Полімер» шестимісячного строку звернення до суду, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З адміністративним позовом ТОВ «Завод «Полімер» звернулось 29 березня 2013 року (т. 1 а.с. 1-5), одночасно заявивши в позові про дотримання строків звернення до суду внаслідок того, що про оскаржені рішення підприємство дізналось лише після отримання у лютому 2013 року позову заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, до якого були додані оскарженні рішення міської ради.
Ухвалою від 01 квітня 2013 року, Приморський районний суд м. Одеси встановивши в мотивувальній частині ухвали, поважність причин пропуску строку звернення до суду, відкрив провадження по справі (т. 1 а.с. 33), що відповідає приписам ст. 100, п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України. Зазначена ухвала набрала законної сили, та відповідно до ст. ст. 185, 186 КАС України в апеляційному порядку не оскаржена, внаслідок чого відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України є обов'язковою для виконання на всій території України.
Таким чином, апеляційний суд не приймає доводи письмових заперечень щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив правильне по суті судове рішення, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, апеляційні скарги мають бути залишені без задоволення, а оскаржена постанова - змінена шляхом виключення з мотивувальної частини постанови посилання суду на те, що рішення Одеської міської ради № 41-VІ від 28 грудня 2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», та рішення Одеської міської ради № 1268-VІ від 20 вересня 2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-VІ від 28 грудня 2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», не є регуляторним актом, як на підставу відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 14, 99, 100, 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст. ст. 207, 2011, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер» та товариства з обмеженою відповідальністю «Мірс» залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2014 року змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови посилання суду на те, що рішення Одеської міської ради № 41-VІ від 28 грудня 2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», та рішення Одеської міської ради № 1268-VІ від 20 вересня 2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-VІ від 28 грудня 2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», не є регуляторним актом, як на підставу відмови у задоволенні позову.
В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2014 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 13 лютого 2015 року.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя О.О.Кравець
суддя Л.П.Шеметенко