ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 42630259

Озвучення тимчасово недоступне

**ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД**

**Київської області**

**01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16**

**тел. 239-72-81**

 

**Р І Ш Е Н Н Я**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

"20" січня 2015 р. ** **Справа № 911/3532/14** **

**Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фірми "Мега Лайфсайенсіз Паблік Компані лімітед" до Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" про стягнення суми,**

**за участю** **представників:**

**позивача: **Кондратюк Я.П. (дов. № 115390 від 29.04.2014);

**відповідача: **не з'явився.

**ОБСТАВИНИ СПРАВИ:**

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Фірми "Мега Лайфсайенсіз Паблік Компані лімітед" до Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" про стягнення суми.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом купівлі-продажу № MLS-202/2013 від 01.05.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.09.2014.

Ухвалою від 02.09.2014 розгляд справи відкладено на 23.09.2014.

Ухвалою від 23.09.2014 провадження у справі було зупинено.

Ухвалою від 29.12.2014 провадження у справі було поновлено, а розгляд справи призначено 13.01.2015.

Ухвалою від 13.01.2015 розгляд справи було відкладено на 20.01.2015.

В судовому засіданні 20.01.2015 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 20.01.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

**Установив:**

01\.05.2013 між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (покупець) та "Мега Лайфсайенсіз Паблік Компані лімітед" (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу № MLS-202/2013, відповідно до п. 1.1. якого продавець продає фармацевтичну продукцію покупцеві на умовах СІП Київ (Інкотермс 2010) на МЛС ТОВ ХФК «Біокон», що знаходиться за адресою: Київська обл., с. Велика Олександрівка, Бориспільський р-н, вул. Бориспільська, 9 (надалі - «Біокон»), на підставі цін і з урахуванням строків оплати, вказаних у додатку А. Всі замовлення,отримані на кумулятивній основі, будуть оброблятися та виконувалися систематично та раціонально, щоб забезпечити ефективне й об'єктивне розповсюдження продукції на ринку, який охоплює територію України.

Продукція буде поставлятися частинами відповідно до специфікацій поставок, що надаються покупцем продавцеві у формі письмового замовлення, не пізніше ніж за 15 днів до дати відвантаження. Продукція буде поставлятися частинами відповідно до інвойсів, наданий продавцем покупцеві. Продавець зобов'язується поставити продукцію протягом 75 днів від дати підтвердження замовлення. Датою поставки продукції вважається дата митного очищення продукції (п.п. 6.2., 6.3., 6.4. договору).

Покупець оплачує 100% товару за безготівковим розрахунком на банківський рахунок продавця протягом 60 днів із моменту поставки товару. Валютою платежу є долар США (п. 3.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до інвойсів, міжнародних товарно-транспортних накладних, митних декларацій тощо було поставлено відповідачу в період з липня 2013 року по березень 2014 року товару на загальну суму 227568,00 доларів США (копії документів, що підтверджують факт поставки, містяться в матеріалах справи). Також про належане виконання позивачем своїх зобов'язань свідчить відсутність скарг або заперечень з боку відповідача.

Відповідачем не надавалось суду жодних скарг щодо якості, комплектності товару або строків поставки. Відтак, у відповідача виник обов'язок сплатити його вартість у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання, та не оплатив вартість прийнятого товару. Водночас, частина вартості товару - 11756,32 доларів США компенсована продавцем відповідно до кредитних авізо як витрати на відшкодування нестачі продуктів, відшкодування пошкоджених продуктів, відшкодування витрат на аналіз якості ліків тощо (копії містяться в матеріалах справи). Відтак, сукупний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 215811,68 доларів США.

Суд зазначає, що в ухвалах про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу пропонувалось надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його доводів, проте відповідач ані відзиву, ані доказів сплати боргу суду не надав.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 215811,68 доларів США обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, відповідачем належним чином не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 80775,95 доларів США штрафних санкцій та 3273,26 доларів США 3% річних.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. договору у разі, коли повна оплата вартості поставленої продукції не здійснена покупцем у строки, передбачені цим контрактом, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 0,2% від невиплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата штрафу не звільняє покупця від необхідності виконати зобов'язання за цим контрактом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та штрафу, наданий позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним, а вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

**В И Р І Ш И В:**

1\. Позов задовольнити.

2\. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" на користь Фірми "Мега Лайфсайенсіз Паблік Компані лімітед" 215811,68 доларів США боргу, 80775,95 доларів США штрафних санкцій та 3273,26 доларів США 3% річних, що на момент прийняття рішення складає 3403350,19 грн, 1273836,73 грн, 51619,31 грн відповідно, а також 70210,48 грн судового збору.

3\. Видати наказ.

*Повний текст рішення складено 06.02.2015.*

 

** Суддя А.Ф. Черногуз **