ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 41946487

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р.

Справа № 820/14478/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2014р. по справі № 820/14478/14

за позовом ОСОБА_1

до Чугуївського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

01.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив зобов`язати Чугуївський районний відділ Державної міграційної служби України Головного управління державної міграційної служби в Харківській області здійснити реєстрацію місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 08.10.2014 року відмовив у задоволенні позову.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, факт постійного постійного проживання позивача належним чином доведено в ході судового розгляду справи.

У відповідності до положень ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, рішенням Чугуївського міського суду в Харківській області від 02.09.2013 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 24 травня 2008 року до теперішнього часу.

Жодних доказів ані звернення позивача до Чугуївського РВ ДМС України в Харківській області з приводу реєстрації місця проживання, ані відмови йому у здійсненні реєстрації до суду не надано.

31 липня 2014 року представник позивача звернувся до Чугуївського РВ ДМС України в Харківській області з адвокатським запитом, у якому просив повідомити про підстави відмови реєстрації місця проживання позивача та про те, коли, ким та з якою метою встановлено спостереження за квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 06.08.2014 року за вих. № 52/2231 представнику позивача надано відповідь на адвокатський запит, у якій зазначено перелік документів, які подаються для реєстрації місця проживання та повідомлено, що відомостей про те, коли, ким та з якою метою встановлено спостереження за квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач не має.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду позивачем не підтверджено право на проживання в житлі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з абз.3 ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Відповідно до абз. 5 ст. 3 зазначеного Закону місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Положеннями ч.1 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

При цьому, для реєстрації особа або її законний представник подає:

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі) (ч. 2 та ч. 3 ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ).

Також перелік необхідних документів для реєстрації місця проживання особи закріплений в положеннях пункуту 2.2 розділу 2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року N 1077, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за N 2109/22421.

Разом з тим, в частині 6 ст. 6 вищевказаного Закону зазначається, що забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Слід вказати, що згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.

При цьому, пунктом 1.3 розділу 1 вказаного вище Порядку передбачено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Відповідно до п. 2.6 розділу 2 Порядку працівник територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи):

- перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві;

- реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи (додаток 9);

- заповнює два примірники відомостей про реєстрацію місця проживання особи для надсилання до адресно-довідкового підрозділу та органу державної статистики, картку реєстрації особи та адресну картку, які після здійснення реєстрації протягом доби вміщуються до картотеки територіального підрозділу ДМС України;

- вносить відомості до повідомлення про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання/перебування призовників та військовозобов`язаних (додаток 10), якщо особа є призовником або військовозобов`язаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату;

- вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року N 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за N 1089/21401;

- видає дітям віком від 14 до 16 років довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи (додаток 11);

- повертає особі паспортний документ та інші документи, що подавалися для реєстрації місця проживання.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання особи проводиться спеціальними органами з дотриманням відповідної процедури, визначеної чинним законодавством України. При цьому, для проведення реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання необхідною підставою є письмова заява особи або її законного представника, а також подання визначеного наведеними вище правовими нормами переліку документів.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача або його представника до Чугуївського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління державної міграційної служби в Харківській області з письмовою заявою про реєстрацію місця проживання.

Відтак, колегія суддів зазначає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні реєстрації місця проживання позивача є правомірними.

Крім того, відповідно до положень п. 2.2 розділу 2 вказаного вище Порядку документами, що підтверджують право на проживання в житлі є - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що рішення Чугуївського міського суду в Харківській області від 02.09.2013 року жодним чином не підтверджує право позивача на проживання в житлі за адресою: АДРЕСА_1 , а лише встановлює факт його постійного проживання у вказаному житлі.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та положень вказаних правових норм, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість та правомірність дій відповідача, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з`ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2014р. по справі № 820/14478/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя

Ральченко І.М.

Судді

Бершов Г.Є. Катунов В.В.