ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 40798196

Озвучення тимчасово недоступне

[image: ]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"06" жовтня 2014 р. справа № 911/4282/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти»

до: 1. Українського консорціуму «Екосорб»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест»

про визнання права власності

Встановив:

06.10.2014 до господарського суд Київської області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» до Українського консорціуму «Екосорб» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест» про визнання права власності.

Перевіривши матеріали вказаного позову суд дійшов висновку, що останні не є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2014 становить 1 218,00 грн.

Натомість, в порушення вимог вищезазначених норм Закону позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що підтверджується актом загального відділу господарського суду Київської області від 06.10.2014.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду наведеного суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду в порядку п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, приписами статей 56, 57 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Натомість, в порушення вищезазначених вимог Закону, позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, що також підтверджується актом загального відділу господарського суду Київської області від 06.10.2014.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду в порядку п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Таким чином, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а тому вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Пунктом 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд:

- визнати за позивачем право власності на квартиру №19 загальною площею 80,89 м2, що розташована на 4 поверсі; квартиру №43 загальною площею 80,89 м2, що розташована на 8 поверсі; квартиру №102 загальною площею 51,11 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №118 загальною площею 102,64 м2, що розташована на 5 поверсі; квартиру №123 загальною площею 106,34 м2, що розташована на 5 поверсі; квартиру №134 загальною площею 75,54 м2, що розташована на 7 поверсі; квартиру №141 загальною площею 106,34 м2, що розташована на 8 поверсі; квартиру №142 загальною площею 102,34 м2, що розташована на 9 поверсі; квартиру №161 загальною площею 48,97 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №162 загальною площею 48,97 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №167 загальною площею 83,67 м2, що розташована на 3 поверсі; квартиру №201 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 3 поверсі; квартиру №206 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 4 поверсі; квартиру №209 загальною площею 79.18 м2, що розташована на 5 поверсі; квартиру №218 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 7 поверсі; квартиру №222 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 8 поверсі; квартиру №227 загальною площею 103,67 м2, що розташована на 9 поверсі; квартиру №231 загальною площею 103,67 м2, що розташована на 10 поверсі; квартиру №237 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 3 поверсі; квартиру №311 загальною площею 54,83 м2, що розташована на 9 поверсі; квартиру №317 загальною площею 54,83 м2, що розташована на 10 поверсі; квартиру №330 загальною площею 51,11 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №339 загальною площею 54,36 м2, що розташована на 4 поверсі; квартиру №378 загальною площею 54,36 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №383 загальною площею 54,36 м2, що розташована на 3 поверсі; квартиру №396 загальною площею 100,27 м2, що розташована на 6 поверсі; квартиру № 401 загальною площею 100,27 м2, що розташована на 7 поверсі, у незавершеному будівництвом житловому будинку, який будується за адресою: вул. Коцюбинського, 9, с. Чайки, Києво-Святошинського р-ну Київської обл.;

- визнати за позивачем майнові права на об’єкт інвестування у житловому будинку №36 за будівельною адресою: вул. Коцюбинського, 9, с. Чайки, Києво-Святошинського р-ну Київської обл., а саме: квартиру № 19 загальною площею 80,89 м2, що розташована на 4 поверсі; квартиру №43 загальною площею 80,89 м2, що розташована на 8 поверсі; квартиру №102 загальною площею 51,11 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №118 загальною площею 102,64 м2, що розташована на 5 поверсі; квартиру №123 загальною площею 106,34 м2, що розташована на 5 поверсі; квартиру №118 загальною площею 102,64 м2, що розташована на 5 поверсі; квартиру №123 загальною площею 106,34 м2, що розташована на 5 поверсі; квартиру №134 загальною площею 75,54 м2, що розташована на 7 поверсі; квартиру №141 загальною площею 106,34 м2, що розташована на 8 поверсі; квартиру №142 загальною площею 102,34 м2, що розташована на 9 поверсі; квартиру №161 загальною площею 48,97 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №162 загальною площею 48,97 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №167 загальною площею 83,67 м2, що розташована на 3 поверсі; квартиру №201 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 3 поверсі; квартиру №206 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 4 поверсі; квартиру №209 загальною площею 79.18 м2, що розташована на 5 поверсі; квартиру №218 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 7 поверсі; квартиру №222 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 8 поверсі; квартиру №227 загальною площею 103,67 м2, що розташована на 9 поверсі; квартиру №231 загальною площею 103,67 м2, що розташована на 10 поверсі; квартиру №237 загальною площею 79,18 м2, що розташована на 3 поверсі; квартиру №311 загальною площею 54,83 м2, що розташована на 9 поверсі; квартиру №317 загальною площею 54,83 м2, що розташована на 10 поверсі; квартиру №330 загальною площею 51,11 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №339 загальною площею 54,36 м2, що розташована на 4 поверсі; квартиру №378 загальною площею 54,36 м2, що розташована на 2 поверсі; квартиру №383 загальною площею 54,36 м2, що розташована на 3 поверсі; квартиру №396 загальною площею 100,27 м2, що розташована на 6 поверсі; квартиру № 401 загальною площею 100,27 м2, що розташована на 7 поверсі.

Водночас, враховуючи, що позивачем у позові заявлено як вимогу про визнання права власності на майно, так і вимогу про визнання майнових прав на об’єкти інвестування, у той час, як кожна із заявлених вимог є самостійною, які мають різне нормативне обґрунтування, а відтак потребують детального розгляду по суті окремо, суд дійшов висновку про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, позаяк останнім не обґрунтовано необхідність розгляду заявлених позовних вимог у сукупності в межах одного спору, як і не визначено у чому полягає їх взаємопов’язаність, що перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо порушено правила об’єднання вимог або об’єднано в позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з підстав п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При винесенні даної ухвали судом також було враховано, що ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2014 дана позовна заява вже поверталась позивачу без розгляду з аналогічних підстав, у той час, як при повторному зверненні 06.10.2014 позивачем встановлені судом недоліки усунуті не були.

Враховуючи викладене та керуючись п.п. 4-6 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 56, 57, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Суддя В.А. Ярема