Справа №: 343/1589/14-к
Провадження №: 1-кп/0343/78/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2014 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді — ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань — ОСОБА_2 ,
прокурора — ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Долина матеріали кримінального провадження №:12014090160000217 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлученого, працюючого на посаді начальника дільниці №7 ВП «Львівська дистанція захисних лісонасаджень», має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 ,являючись службовою особою, вчинив розтрату та заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем. Обвинувачений являючись службовою особою, склав та видав завідомо неправдивий документ та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості.
Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин:
ОСОБА_4 , працюючи на посаді начальника виробничої дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, являючись службовою особою, та обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, та згідно вимог ст. ст. 19, 69 Лісового кодексу України, ст. ст. З, 5, 38-40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.2,3 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, п. 3,4,12,13,55 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від12.05.2007 №724, Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 №23, посадової інструкції, затвердженої 04.02.2013 начальником ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця,” зобов`язаний забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримуватись правил і норм використання лісових ресурсів та використовувати лісові ресурси тільки на підставі спеціального дозволу, який видається постійним лісокористувачем, проводити рубки формування і оздоровлення лісів на підставі матеріалів лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами, забезпечувати збереження підросту не призначених для рубки дерев, при прийомі лісового обходу, в якому є незакінчені рубкою лісосіки, проводити перелік пнів зрублених дерев та таксацію дерев, що залишилися на корні і підлягали рубці, не допускати незаконної (безбілетної) рубки лісу, керувати охороною насаджень і лісів на території дільниці від лісопорушень, оформляти і слідкувати за своєчасним та правильним складанням актів про лісопорушення. Окрім цього , згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 04.02.2013 №3 він зобов`язаний бережно відноситись до переданих йому матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для запобігання втрати, вчинив розтрату та заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем та вчинив службове підроблення.
ОСОБА_4 , після отримання лісорубного квитка №33 від 12.03.2014 року з 24.03.2014 року став проводити порубку аварійних дерев породи тополя, липа, в`яз у кварталі № 95, ділянці №13 в напрямку Долина - Вигода км5+430-6+120 на площі 0,69 га загальною кубомасою 68,5 м3 в смузі захисних лісонасаджень ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, яка згідно ст.4 Лісового кодексу України належить до державного лісового фонду України.
11.04.2014 року, в смузі захисних лісонасаджень біля села Новоселиця, Долинського району, на відстані 50 м від залізничної колії в напрямку Долина - Вигода, обвинувачений виявив два незаконно зрубані дерева породи дуб з діаметрами пнів 79 см X 85 см, 72 см X 70 см. Однак обвинувачений грубо порушуючи вимоги Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 №23, залишив зрубану деревину на місці, вийшов з ділянки. При в`їзді в с. Новоселиця, Долинського району ОСОБА_4 зустрівся із жителем вказаного населеного пункту ОСОБА_5 . В розмові останній повідомив ОСОБА_4 про те, що він бачив в смузі захисних лісонасаджень зрубані дерева породи дуб та хоче їх придбати. Погодившись на пропозицію ОСОБА_5 , обвинувачений повернувся з ним до місця виявлення незаконної порубки двох дерев породи дуб. Провівши обміри, ОСОБА_4 визначив, що обсяг деревини становить 5,6 м3 усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, запропонував ОСОБА_5 придбати 5,6 м3 пиловника дуба за 4586 гривень на що останній погодився.
12.04.2014 року близько 11 год., біля залізничного переїзду в с. Новоселиця, Долинського району ОСОБА_5 згідно попередньої домовленості зустрівся з обвинуваченим де ОСОБА_5 дав ОСОБА_4 кошти в сумі 4586 грн. за відпуск йому пиловника 2 сорту деревини породи дуба в кількості 5,6 м3. Будучи впевненим в законності своїх дій, ОСОБА_5 автомобілем МАН д.№ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 перевіз вказану деревину породи дуб в смт. Вигода, Долинського району на пилораму підприємця ОСОБА_7 , порізав її на дошку та склав на подвір`ї по місцю свого проживання в с. Новоселиця, Долинського району.
ОСОБА_4 , як начальник виробничої дільниці №7, зловживаючи своїм службовим становищем, знаючи, що він порушує порядок відпуску деревини на пні, усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, умисно отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 4586 грн. за незаконну реалізацію деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 та привласнив їх.
Окрім цього, обвинувачений з метою створення у ОСОБА_5 видимості законності своїх дій, попередньо отримавши в бухгалтерії підприємства під звіт бланки накладних на відпуск лісопродукції, усвідомлюючи, що він вчиняє службове підроблення, умисно вніс в бланк накладної №132 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця” завідомо неправдиві дані про відпуск ОСОБА_5 пиловника 2 сорту деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 по ціні 4586,81 грн. з ПДВ, підписав накладну та видав завідомо неправдивий документ ОСОБА_5 , який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною.
12.04.2014 року в такий спосіб, обвинувачений зловживаючи своїм службовим становищем, в період із 11.04.2014 року по 12.04.2014 року усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, умисно отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 4586 грн. за незаконну реалізацію деревини породи дуб в кількості 5,6 м3 та привласнив їх, спричинивши державним інтересам матеріальні збитки на вищевказану суму та попередньо отримавши в бухгалтерії підприємства під звіт бланки накладних на відпуск лісопродукції, усвідомлюючи, що він вчиняє службове підроблення, умисно вніс в бланк накладної №132 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця” завідомо неправдиві дані про відпуск ОСОБА_5 пиловника 2 сорту деревини породи дуб в кількості 5,6 м3 по ціні 4586,81 грн. з ПДВ, підписав накладну та видав завідомо неправдивий документ ОСОБА_5 , який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень відповідно до викладеного, вказавши на те, що він дійсно, працюючи на посаді начальника дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, з метою одержання грошей отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 4586 грн. за незаконну реалізацію деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 та привласнив їх, а також підписав накладну та видав завідомо неправдивий документ, ОСОБА_5 , який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною.
У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно, запевняє суд, що більше такого не повториться, повідомив, що кошти, які він отримав незаконно відшкодував в повному розмірі та подав суду заяву про звільнення його від відбування кримінального покарання по даному кримінальному провадженні у зв"язку із вступом в дію Закону України "Про амністію" від 08.04.2014 року №1185- VII ст.1 п. "В", так як у нього на утриманні перебуває одна неповнолітня дочка ОСОБА_8 29.05.2010 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,щодо якої він не позбавлений батьківських прав.
Прокурор не заперечив проти звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі Закон України «Про амністію у 2014 році».
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, оскільки обвинувачений визнав свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, оскільки він, являючись службовою особою, вчинив розтрату та заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем,та являючись службовою особою, склав та видав завідомо неправдивий документ та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з подальшими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч.2 ст.191 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Суд враховує також дані про особу винного, а саме те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, негативно ставиться до вчиненого, від вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не наступило, має на утриманні неповнолітню дитину, тривалий час працює на посаді начальника дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, на обліках у лікаря нарколога та психіатра Болехівської міської лікарні не перебуває.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, активне сприяння розслідуванню кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Таким чином, з врахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкцій статтей 191ч.2 , 366ч.1 КК України.
Одже , суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, та обрати покарання у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов"язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці .
Відповідно до ст.9 Закону Украни "Про амністію в 2014 році"від 08.04.2014 року №1185- VII, виконання цього Закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Як вбачається із заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , останній просить застосувати, щодо нього Закон України "Про амністію в 2014 році", про що подав письмову заяву.
Згідно ст.1 "в" Закону України "Про амністію" від 08.04.2014 року №1185- VII, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, якщо проти цього не заперечує обвинувачений, підсудний.
Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушеннь, передбачених ст.191 ч.2, ст.366 ч.1 КК України ,призначивши покарання:
- за ст.191 ч.2 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один ) рік шість місяців з позбавленням права обіймати посади ,пов"язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці строком на два роки.
- за ст.366 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один ) рік з позбавленням права обіймати посади ,пов"язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці строком на один рік.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 ,остаточне покарання у виді обмеження волі строком 1 (один ) рік шість місяців з позбавленням права обіймати посади ,пов"язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці строком на два роки.
НА підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обв"язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та періодично з"являтись в ці органи для реєстрації.
На підставі ст.1 п"в" ст.14 Закон України "Про амністію в 2014 році" від 08.04.2014 року №1185- VII, ОСОБА_4 звільнити від відбування основного та додаткового покарання .
Речові докази по справі: накладну №132 від 12.04.2014 року, долучену до матеріалів кримінального провадження № 12014090160000228 – залишити при матеріалах кримінального провадження; дошку дерева породи «дуб» в кількості 3,85 m3 ,яка знаходиться на зберіганні в ОСОБА_5 жителя села Новоселиця - передати ВП "Львівська дистанція захисних лісонасаджень"ДТГО "Львівська залізниця" ; гроші в сумі 4586 гривень - передати в дохід держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: