RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Постанова № 36469722

Lecture à voix haute momentanément indisponible

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року

Справа № 910/16369/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий),

Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року у справі № 910/16369/13 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до ФОП ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором від 20.05.2009 року № 23, та заборгованості за договорами поставки від 15.05.2007 року № 8/3 і від 01.04.2008 року № 26, право на вимогу якої позивач набув відповідно до договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 19.05.2009 року, та просив розглядати зазначені вимоги в одному позовному провадженні, оскільки вони пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року (суддя Балац С.В.) позовну заяву ФОП ОСОБА_4 було повернуто без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року (судді Коршун Н.М., Пашкіна С.А., Шевченко Е.О.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними ухвалу та постанову скасувати та справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві об'єднані вимоги, які виникли з трьох договорів поставки - від 20.05.2009 року № 23, який укладено між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, від 15.05.2007 року № 8/3 та від 01.04.2008 року № 26, які укладено між ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_5, та право вимоги за якими у позивача виникло за договором від 19.05.2009 року про заміну кредитора у зобов'язанні.

Висновок попередніх судових інстанцій про повернення позовної заяви мотивовано тим, що в ній об'єднано майнові вимоги, підставами яких є три договори поставки і сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і відносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

У п. 3.6 постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, які виникли з трьох різних договорів поставки, і хоча правове обґрунтування вимог є однаковим для всіх договорів, але вони не пов'язані між собою підставами виникнення і не є похідними один від одного.

Крім того, по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з невиконанням відповідачем свого зобов'язання за кожним з договорів поставки.

На підтвердження обставин поставки товару та оплати за поставлений товар за договорами від 15.05.2007 року № 8/3 і від 01.04.2008 року № 26 та за договором від 20.05.2009 року № 23 позивачем подано різні докази, не зв'язані між собою.

Отже, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про повернення позовної заяви без розгляду у зв'язку з об'єднанням в одній позовній заяві кількох вимог до одного відповідача, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржені судові рішення як обґрунтовані й законні підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк