ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 36415329

Озвучення тимчасово недоступне

 **КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД **

Справа: № 1007/3814/12 Головуючий у 1-й інстанції: Дутчак І.М.** ** Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

**У Х В А Л А**

**Іменем України**

19 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

  Головуючого-судді: Мельничука В.П.

  суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА\_2 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2012 року у справі за позовом ОСОБА\_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,-

 **В С Т А Н О В И Л А:**

ОСОБА\_2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності встановлюється для інвалідів війни II групи в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам з числа єфрейторів та сержантів строкової служби - в розмірі 110 % від мінімальної пенсії. При цьому відповідач згідно із п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 додаткова пенсія йому як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської АЕС, виплачується в розмірі 10 % відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позов.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

 Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

  Судом першої інстанції встановлено, що 26 березня 2007 року він є інвалідом війни II групи, з 07 квітня 1993 року його віднесено до 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

01 березня 2012 року він звернувся до Управління ПФУ із заявою про перерахунок розміру його пенсії відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

  14 березня 2012 року Управління ПФУ надало йому відповідь, у якій зазначило, що станом на день звернення він отримує пенсію по інвалідності, розмір якої визначений на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 01 січня 2012 року розмір його пенсії становить 2096 грн. 00 коп. Також повідомило, що згідно із п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 додаткова пенсія йому як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської АЕС, виплачується в розмірі 10 % відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обгрунтованими з огляду на наступне.

  У ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності встановлюється для інвалідів війни II групи в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам з числа єфрейторів та сержантів строкової служби - в розмірі 110 % від мінімальної пенсії.

  Оскільки позивач є інвалідом війни II групи, має військове звання сержанта, враховуючи розмір мінімальної пенсії за віком у сумі 822 грн., розмір його пенсії повинен становити 3164 грн. 70 коп.

Крім цього, відповідно до ст. ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, що на даний час складає 205 грн. 50 коп.

Виходячи з наведеного, всього загальний розмір його пенсії, враховуючи підвищення інваліду армії в сумі 328 грн. 80 коп. і державну адресну допомогу інвалідам війни в сумі 50 грн., має становити 3749 грн. 00 коп.

У Рішенні Конституційного Суду України № 6-рп 2007 визначено, що Законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх оскільки це створює протиріччя в законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

З цього випливає, що постановою Кабінету Міністрів України не можна вносити зміни у ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі № 2-а-1322/10 відповідача уже було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивача.

01 жовтня 2011 року Управління ПФУ нарахувало і сплатило позивачу згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсію в розмірі 3488 грн. 00 коп., а вже з 01 листопада 2011 року стало виплачувати пенсію в меншому розмірі, ніж було встановлено постановою суду.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року № 3491-VІ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" було доповнено п. 4 та установлено що у 2011 році норми і положення ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. ст. 14, 22, 37 і ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільненій з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

З цього Закону випливає, що визначення порядку та розмірів виплати пенсії відповідно до вказаних вище норм Законів України делеговано Кабінету Міністрів України.

06 липня 2011 року на виконання вимог зазначеного Закону України Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 745 "Пре встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

У п. 5 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що призначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для інвалідів війни II групи не може бути нижче 110 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із п. 1 цієї ж постанови особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що належать до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі № 1-42/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

23 листопада 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою затвердив Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У п. 13 Порядку встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, що належать до категорії 3, виплачується з 01 січня 2012 року в розмірі 10 %, з 01 липня 2012 року - в розмірі 12 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року № 4282-УІ, що набрав чинності з 01 січня 2012 року, установлено, що і у 2012 ролі норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 14, 22, 37 і 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

28 грудня 2011 року з метою здійснення у 2012 році заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", у п. 2 якої встановлено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що призначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для інвалідів війни II групи не може бути нижче 110 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Ця постанова набрала чинності з 01 січня 2012 року.

У Рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № З-рп/2012 у справі № 1-11/2012 зазначено, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.

Згідно із п. З вказаного вище Рішення Конституційного Суду України суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність виплат Управлінням ПФУ позивачу ОСОБА\_2 пенсії як інваліду війни II групи в розмірі 110 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 3, у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, оскільки з 01 листопада 2011 року пенсія по інвалідності та додаткова пенсія Управлінням ПФУ позивачу ОСОБА\_2 виплачуються у зазначених вище розмірах, встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України, у зв'язку з цим підстав для перерахунку пенсії позивача не вбачається.

У ч. 2 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті пенсії в розмірі 36547 грн. 94 коп., то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов у цій частині задоволенню не підлягає, оскільки обов'язок по виплаті цієї заборгованості на відповідача Управління ПФУ уже покладено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 41751 грн. 53 коп. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн., оскільки протиправності дій відповідача Управління ПФУ щодо виплати позивачу ОСОБА\_2 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, не встановлено. За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

**У Х В А Л И Л А:**

Апеляційну скаргу ОСОБА\_2 - залишити **без задоволення, **а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2012 року - **без змін**.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

  Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

  Судді: Т.М. Грищенко

  В.Е. Мацедонська

**Головуючий суддя Мельничук В.П. **

**Судді: Грищенко Т.М. **

****

** **