КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2013 р. Справа№ 910/11595/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Лобаня О.І.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: представник за довіреністю Мішенкова-Данелюк Г.С.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Черкаської міської ради
на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року
у справі №910/11595/13 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Черкаської міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»
про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 260 460,15 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/11595/13 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/11595/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року апеляційну скаргу Черкаської міської ради прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 06.11.2013 року за участю уповноважених представників сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.11.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник позивача у судове засідання 27.11.2013 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2006 року між Черкаською міської радою (далі - орендодавець) та ТОВ «Епіцентр К» (далі - відповідач) було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в м. Черкаси, по вул. 30-річчя Перемоги, 29.
Відповідно до п. 2.1. договору в оренду (без права передачі її в суборенду) передається земельна ділянка площею 99996 кв.м. під розташування та подальшу експлуатацію торгового центру.
Згідно з п. 3.1. договору сторонами встановлено, що цей договір укладено до 21.12.2055 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку площею 99996 кв.м. під розташування та подальшу експлуатацію торгового центру по вул. Заріччя Перемоги, 29, встановлюється у розмірі 1% від її грошової оцінки і на час укладання цього договору становить: 30 019,0 грн. - на період нормативного терміну будівництва, але не пізніше введення в експлуатацію; у розмірі 3% від її грошової оцінки і на час укладання цього договору становить: 450 252,0 грн. - землі комерційного використання.
Відповідно до п. 4.2. договору розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.
Як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 13.05.2010 року Черкаською міською радою були прийняті наступні рішення:
- за №5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси», яким була затверджена базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки земель міста Черкаси станом на 01.01.2009 року у розмірі 127,48 грн.;
- за №5-657 «Про плату за оренду землі», яким затверджено нові ставки розміру орендної плати за землю в місті Черкаси (Додаток до рішення «Порядок встановлення розмірів річної орендної плати за землю в м. Черкаси).
Згідно з п. 8 вказаного вище рішення міської ради №5-657 встановлено, що рішення набуває чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Як стверджує позивач, з червня 2011 року відповідач сплачує орендну плату не в повному обсязі, внаслідок чого за договором у останнього виникла заборгованість у сумі 234 601,18 грн.
Вказані вимоги обгрунтовані тим, що у період з 17.05.2011 року по 12.09.2011 року розмір орендної плати становив 274 692,35 грн., так як рішення Черкаської міської ради №5-656 набуло чинності 17.05.2011 року, а рішення Черкаської міської ради №5-657 набуло чинності 13.09.2011 року.
При цьому, позивач посилається на те, що зазначені вище рішення були оскаржені у судовому порядку суб'єктом підприємницької діяльності, що орендує у Черкаській міській раді земельну ділянку. Під час судових розглядів справ (ухвалами Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.12.2010 року у справі №2-а-791/11/2316 та від 29.12.2010 року у справі №2а-792/11/2316) було зупинено дію рішень від 13.05.2010 року №5-656 та від 13.05.2010 року №5-657.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 року у справі №2-а-791/11/2316 та від 13.09.2011 року у справі № 2-а-792/11/2316 були скасовані вказані вище ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси.
Разом з тим, як вбачається із постанови від 17.05.2011 року, судом також було встановлено, що пунктом 8 рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-657 рішення набуває чинності з 01.01.2011 року, а отже судом першої інстанції безпідставно вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке на момент винесення ухвали не набрало чинності.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року у справі №2а-791/11/2316 було скасовано постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.11.2011 року, якою було задоволено позовні вимоги про визнання протиправними та скасувати рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 року №5-656 та №5-657.
Даною постановою також встановлено, що окрім того, як вбачається зі змісту рішення №5-656, воно набирає чинності з 01.01.2011 року, а отже розповсюджується на правовідносини, що мають місце після відповідної дати.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В силу ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
Преюдиціальність є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову.
Тобто, із наведеного слідує, що спірні рішення міської ради діяли з 01.01.2011 року.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення боргу з відповідача на користь позивача, оскільки орендна плата за договором оренди від 28.12.2006 року, сплачувалась у відповідності до рішень Черкаської міської ради від 13.05.2010 року №5-656 та №5-657, що набули чинності з 01.01.2011 року, що також встановлено іншими судовими інстанціями.
Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що відсутні підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 25 858,95 грн., оскільки застосування такої міри відповідальності як пеня, можлива лише при порушенні основного зобов'язання, проте, як встановлено судом вище, відповідачем не було порушено основне зобов'язання (зобов'язання щодо сплати орендних платежів), а отже до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді пені.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/11595/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/11595/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі №910/11595/13 залишити без змін.
3. Справу №910/11595/13 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Р.В. Федорчук
Судді О.І. Лобань
А.Г. Майданевич