ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 235-23-25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2013 р. Справа № 910/17895/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП»
до Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК»
про визнання недійсним договору
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Копилова Л.С. (дов. б/н від 16.05.2013р.);
від відповідача Маціборко І.С. (дов. № 2753/13 від 08.10.2013р.).
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» (далі - відповідач) про визнання недійсним кредитного договору на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час укладення кредитного договору на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р. відповідач не мав наміру здійснити виплату позивачу кредитних коштів в розмірі 625 000грн., ні шляхом перерахування їх на поточний рахунок, ні шляхом відступлення права вимоги, оскільки кредитні кошти отримувались з метою укладення в подальшому договору про відступлення права вимоги за іншим кредитним договором, укладеним між сторонами. Договір про відступлення права вимоги було визнано в судовому порядку недійсним, відповідач грошові кошти позивачу, в порушення п. 1.1. кредитного договору № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р., не перерахував. У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати недійсним спірний договір на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2013р. прийнято справу № 910/17895/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 07.10.2013р.
04.10.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. № 20973 від 04.10.2013р.), згідно якої останній, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, змінив предмет позову та просив суд визнати недійсним кредитний договір на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» в частині виділення коштів в сумі 425 000грн., які фактично не були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» в якості кредитних коштів, а були направлені на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» перед Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ БАНК», яка прийнята судом.
07.10.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 21021 від 07.10.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, який прийнято судом.
У судовому засіданні 07.10.2013р. оголошено перерву до 01.11.2013р.
У судовому засіданні 01.11.2013р. представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача заперечив проти позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
02.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ БАНК» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» (Сторона 2) укладено кредитний договір на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980, згідно якого кредитодавець відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі - кредит, та на інших умовах, визначених договором та додатковими договорами до нього, що складають невід'ємну частину договору.
Ліміт кредитної лінії 625 000грн. Термін остаточного повернення кредиту 28.02.2015р. включно. Процентна ставка за користування кредитом 15 % річних (п.п. 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.
На виконання п.п. 1.1. кредитного договору на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.
22.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством „РАДИКАЛ БАНК" (Первіний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 01/2012, згідно якого первісний кредитор зобов'язався передати новому кредитору всі права вимоги за кредитним договором № КЛ-159/1-980 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеним 16.04.2010р. між первісним кредитором і Товариством «БКПБ «ЦЕМБУД», договором застави рухомого майна (обладнання) № DZ-159/1-980, укладеним між первісним кредитором і позичальником 16.04.2010р. в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору, а новий кредитор - прийняти всі права вимоги за договорами.
Згідно п. 3.1. договору відступлення права вимоги № 01/2012 від 22.03.2012р. за право вимоги за договорами, вказаними у пункті 1.1. договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 425 000грн.
Суд встановив, що рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2013р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2013р., у справі № 910/7032/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Трейд Груп» та Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» про визнання недійсним договору, визнано недійсним договір відступлення права вимоги № 01/2012 від 22.03.2012р., оскільки його було укладено за відсутності згоди позивача.
Предметом позову, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с. 25-27), є вимога про визнання недійсним кредитного договору на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» в частині виділення коштів в сумі 425 000грн., які фактично не були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» в якості кредитних коштів, а були направлені на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» перед Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ БАНК».
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.ст. 1054, 1055 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними № 11 від 29.05.2013р. правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.
Суд встановив, що кредитний договір на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р. вчинений у письмовій формі; сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору; станом на момент судового розгляду справи позивач на виконання п.п. 1.1. кредитного договору на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р. перерахував відповідачу грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
Позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду існування підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, необхідних для визнання недійсним кредитного договору на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» в частині виділення коштів в сумі 425 000грн., які фактично не були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» в якості кредитних коштів, а були направлені на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» перед Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ БАНК».
Посилання представника позивача на те, що кредитні кошти за кредитним договором на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р. позивачем отримувалися з метою подальшого укладення договору про відступлення права вимоги оцінюються судом критично, оскільки відповідно до п. 1.2. договору кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.
Крім того, укладення договору відступлення права вимоги № 01/2012 від 22.03.2012р. не звільняє ТОВ «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» від виконання зобов'язань за кредитним договором на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним кредитного договору на відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії № КЛ-1029/1-980 від 02.03.2012р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» в частині виділення коштів в сумі 425 000грн., які фактично не були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ТРЕЙД ГРУП» в якості кредитних коштів, а були направлені на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» перед Публічним акціонерним товариством «РАДИКАЛ БАНК» є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено: 05.11.2013р.
Суддя П.В. Горбасенко