ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2013 року
Справа № 5002-19/3402-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Панової І.Ю. - доповідач у справі
суддів:
Білошкап О.В.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"
на ухвалу
господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012
та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013
у справі
№ 5002-19/3402-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим
за заявою
Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
до
Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат"
про
Банкрутство
за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - Ключнікова І.М., від Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат" - Володін Є.Р.
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 у справі № 5002-19/3402-2010 заяву ліквідатора банкрута Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат" Юрченко Д.Ю. про визнання недійсним договору іпотеки № 2168 від 26.05.2008 задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки № 2168, укладений 26.05.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Птахокомбінат" та Акціонерним-комерційним банком "Форум", вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 7260054 від 26.05.2008 про заборону відчуження належних Відкритому акціонерному товариству "Птахокомбінат" нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Залізнична, 1.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 у справі № 5002-19/3402-2010 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 у справі № 5002-19/3402-2010 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Банк Форум" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 у справі № 5002-19/3402-2010 повністю, провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 217, 241, 593 ЦК України, ст. 43 ГПК України.
Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
09.10.2012 на адресу господарського суду від ліквідатора ВАТ "Птахокомбінат" Юрченко Д.Ю. надійшла заява про визнання недійсним договору іпотеки № 2168 від 26.05.2008, з вимогою визнати недійсним зазначений договір, який укладений між ВАТ "Птахокомбінат" та Акціонерним - комерційним банком "Форум"; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 7260054 від 26.05.2008 про заборону відчуження належних ВАТ "Птахокомбінат" нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Залізнична, 1.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 встановлено, що правовою підставою для звернення до суду їз даною заявою ліквідатор визначив відсутність у посадової особи банкрута повноважень на підписання даного договору, оскільки рішення загальних зборів акціонерів з цього питання не приймалось, спірний договір іпотеки укладено в порушення інтересів підприємства банкрута та завдає йому збитків, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Судом першої інстанції при розгляді вищезазначеної заяви встановлено, що 26.05.2008 між АКБ "Форум" (Іпотекодержатель) та ВАТ "Птахокомбінат" (Іпотекодавець), який є майновим поручителем ТОВ "Східні ласощі", укладено договір іпотеки № 2168, відповідно до п.1.1 якого, договір забезпечує виконання ТОВ "Східні ласощі" (Боржник) зобов'язань, що випливають з укладеного між Боржником та Іпотекодержателем кредитного договору № 0025/08/01/KLI від 23.05.2008 та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, за умови якого Боржник зобов'язаний повернути Іпотекодержателю кредитні кошти у формі відкличної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості у сумі 8500000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 22.05.2009, здійснювати повернення кредиту згідно Кредитного договору, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в валюті кредиту з розрахунку 20% річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і цим Договором, а також, інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
Відповідно до п.1.2 Іпотечного договору предметом договору є нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Залізнична, 1 (предмет іпотеки), який належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Наказу № 342 від 26.03.1996, виданого Фондом майна Автономної Республіки Крим, акту прийняття-передачі від 21.07.1999, виданого Фондом майна Автономної Республіки Крим, зареєстрованих в Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації 01.06.2001, номер запису 3819, в книзі 22, реєстраційний номер 9671284.
Господарським судом встановлено, що іпотечний договір було укладено за наявності рішення загальних зборів акціонерів про надання дозволу на укладення договору іпотеки.
Зокрема, протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Птахокомбінат" від 17.03.2008 прийнято рішення про затвердження договору іпотеки на 3 роки. Як зазначено в протоколі у відповідності з вимогами ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" за 45 днів до зборів були надруковані повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ВАТ "Птахокомбінат" в газетах "Цінні папери" № 21-22 (1779-1780) від 30.01.2008 та "Оголошення Криму" № 4 від 02.02.2008.
Ухвала судом першої інстанції мотивована тим, що у відповідності до п.9.3.3 Статуту банкрута, про проведення загальних зборів акціонерів власники іменних акцій повідомляються персонально простим листом, спрямованим на адресу, зазначену у реєстрі акціонерів, як адресу місяця проживання акціонера. Повідомлення на адресу власників іменних акцій повинне бути відправлено не менш чим за 45 днів до його скликання по поштовому штемпелі на реєстрі поштових відправлень. Крім цього, у термін не менше як за 45 днів до скликання загальних зборів, повинне бути виконане загальне повідомлення в одній міській або загальнокримській газеті, а також в одному з видань органів Верховної Ради України, Кабінету міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Судом зазначено, що повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ВАТ "Птахокомбінат" надруковане в газеті "Оголошення Криму" № 4 від 02.02.2008 з порушенням положень ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" та Статуту банкрута, в частині строку повідомлення акціонерів, який не може становити менш ніж 45 днів до скликання загальних зборів, зокрема збори акціонерів проведені на 44 день після виходу оголошення у газеті. Статут товариства не передбачає пріоритету одного оголошення над іншим, тому суд дійшов висновку про порушення порядку скликання зборів акціонерів.
Крім того, суду не представлено протокол Рахункової комісії, згідно якого суду можливо було б зробити висновок про кількість акціонерів, які приймали участь у засіданні зборів акціонерів.
Також судом першої інстанції встановлено, що загальними зборами кредиторів прийнято рішення про укладення договору на три роки, а спірний договір іпотеки було укладено без зазначення строку, на який його укладено, тому представник товариства при підписанні безстрокового договору іпотеки перевищив свої повноваження.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заяви ліквідатора банкрута ВАТ "Птахокомбінат" арбітражного керуючого Юрченко Д.Ю. про визнання недійсним договору іпотеки № 2168 від 26.05.2008, та визнав даний договір недійсним.
Суд апеляційної інстанції, в оскаржуваній постанові, погодився із висновком суду першої інстанції про визнання договору іпотеки № 2168 від 26.05.2008 недійсним, оскільки встановив, що в порушення вимог ст. 47 Закону України "Про господарські товариства", ст. 92 ЦК України, а також, наданої загальними зборами компетенції на укладення з банком строкового договору, генеральний директор ВАТ "Птахокомбінат" перевищив надані йому повноваження та уклав на власний розсуд безстроковий договір іпотеки.
Крім того, колегією суддів апеляційної інстанції не взято до уваги доводи заявника апеляційної скарги стосовно неможливості розгляду даної заяви про визнання недійсним договору в межах провадження у справі про банкрутство, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з підстав передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону, ліквідатор з дня свого призначення подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника
Колегія суддів другої інстанції погодилась з твердженням ліквідатора, що оскаржуваний договір завдає збитків боржнику, оскільки за наявності власних кредиторів, загальна сума вимог яких становить близько 1 680 000,00 грн., кошти від реалізації належного боржнику єдиного майнового комплексу площею понад 10 000 кв. м. будуть передані ПАТ "Банк Форм" за оскаржуваним договором іпотеки, укладеним з порушенням вимог законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що згідно з наявною в матеріалах справи оцінкою предмету іпотеки, коштів від його реалізації може бути достатньо для повного погашення вимог всіх кредиторів, включених до реєстру, та відновлення платоспроможності боржника. А оскільки, за наявності оскаржуваного договору іпотеки відновлення платоспроможності боржника є неможливим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що це є окремою підставою для подання заяви про визнання недійсним договору згідно з частиною 10 статті 17 спеціального Закону (у редакції, чинній на дату звернення ліквідатором з заявою).
Враховуючи зазначене, подана ліквідатором заява визнана судом апеляційної інстанції обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, винесені, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням вимог спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з такого.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 спеціального Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи із змісту вищезазначених норм спеціального Закону, потрібно розрізняти дві відмінні за змістом та наслідками процедури у справах про банкрутство, зокрема, ліквідацію та санацію боржника.
Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство не має на меті відновлення платоспроможності боржника, вона направлена на його ліквідацію. Зокрема, з моменту прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, всі дії ліквідатора направлені на задоволення вимог кредиторів переважно за рахунок продажу майна боржника, як це безпосередньо визначено в статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не на відновлення платоспроможності боржника, на що направлена процедура санації боржника.
Тому, висновки суду апеляційної інстанції, що згідно з наявною в матеріалах справи оцінкою предмету іпотеки, коштів від його реалізації може бути достатньо для повного погашення вимог всіх кредиторів, включених до реєстру, та відновлення платоспроможності боржника, а за наявності оскаржуваного договору іпотеки відновлення платоспроможності боржника є неможливим, тому від підлягає визнанню недійсним, є неправомірними, та такими що суперечать вимогам спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор, зокрема, з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.
Згідно з частиною 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що положення ч. 10 ст. 17 спеціального Закону регулюють правовідносини щодо відмови від виконання договорів боржника.
Відповідно до частини 11 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо, зокрема, угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.
Суд апеляційної інстанції, в даному випадку, помилково послався в постанові на ч. 10 ст. 17 спеціального Закону, яка не визначає порядок та спеціальні правові підстави для визнання угод недійсними.
При реалізації ліквідатором своїх повноважень щодо максимально повного задоволення вимог кредиторів та у випадку подання ним заяв про визнання угоди недійсною застосуванню, зокрема, підлягає ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство. Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність".
Господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.
Судами попередніх інстанцій, при розгляді справи про визнання договору іпотеки недійсним за заявою ліквідатора, не взято до уваги, що справу про банкрутство ВАТ "Птахокомбінат" порушено до набрання чинності новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто до 19.01.2013, що договір іпотеки укладено до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Птахокомбінат", та що укладав цей договір, від імені боржника, генеральний директор, а не керуючий санацією (ліквідатор).
В даному випадку, спір про визнання договору іпотеки недійсним 04.12.12. не підлягав розгляду в межах справи про банкрутство, а повинен був розглядатись в позовному провадженні, відповідно до загальних підстав і наслідків недійсності правочинів ( господарських договорів), що встановлені ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 207,208 ГК України.
Крім того, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, суди в ухвалі та постанові не надали правового аналізу підставам звернення ліквідатора з заявою про визнання угоди недійсною які викладені в його заяві про визнання договору недійсним, а саме, в судових актах відсутня мотивація стосовно наявності чи відсутності порушень на момент укладення угоди норм ст.ст. 228, 230 ЦК України, на які посилається ліквідатор, що свідчить про неповноту дослідження обставин справи.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції від 04.12.2012 та постанова суду апеляційної інстанції від 20.06.2013, за результатами розгляду заяви ліквідатора ВАТ "Птахокомбінат" про визнання договору іпотеки недійсним, підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 у справі № 5002-19/3402-2010 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді О.В. Білошкап
М.І. Хандурін