ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 34169301

Озвучення тимчасово недоступне

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа № 903/664/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Мамченко Ю.А. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Луцької міської ради, Фізичної особи - підприємця Носалюк Галини Андріївни на рішення господарського суду Волинської області від 06.08.2013 року у справі № 903/664/13 (суддя Костюк С.В.)

за позовом Луцької міської ради

до Волинської обласної спілки споживчих товариств

про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

позивача - Юрченко Н.М., за довіреністю,

відповідача - Сорока В.Г., за довіреністю;

Поддимай А.Б., за довіреністю;

Горгут В.М., за довіреністю;

Данилік Ф.Я., за довіреністю

підприємець Носалюк Г.А., Рязанцев О.Є., за договором.

Постанова приймається 14.10.2013 року, оскільки в судовому засіданні від 07.10.2013 оголошено перерву.

В судовому засіданні 14.10.2013 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.08.2013 року у справі № 903/664/13 відмовлено в позові Луцької міської ради до Волинської обласної спілки споживчих товариств про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Луцька міська рада звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги орган місцевого самоврядування посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на порушення відповідачем укладеного договору оренди, як на підставу для розірвання договору.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 року у справі № 903/664/13 апеляційну скаргу Луцької міської ради прийнято до провадження.

Крім того, вважаючи свої права порушеними, до Рівненського апеляційного господарського суду звернулась також фізична особа - підприємець Носалюк Г.А. з апеляційною скаргою на вказане рішення суду. При цьому підприємець стверджує, що оскаржуване судове рішення безпосередньо стосується її прав та обов'язків.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 року у справі № 903/664/13 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Носалюк Г.А. на рішення господарського Волинської області від 06.08.2013 року прийнято до спільного провадження із апеляційною скаргою Луцької міської ради.

Розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 14.10.2013 року № 137 у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) по справі № 903/664/13 - Коломис В.В. у відпустці, відповідно до пунктів 3.1.11, 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №903/664/13.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи № 903/664/13 визначено головуючого суддю (суддю - доповідача) Огородніка К.М.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року у справі № 903/664/13 апеляційні скарги Луцької міської ради, Фізичної особи - підприємця Носалюк Г.А. прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М, суддя Мамченко Ю.А., суддя Тимошенко О.М.

Враховуючи відкритість судового процесу по даній справі, у ньому беруть участь усі бажаючі особи, в тому числі і представники засобів масової інформації. Так, від присутнього у судовому засіданні кореспондента інформаційно-аналітичного ресурсу ТзОВ "Під прицілом" надійшло клопотання про дозвіл фотозйомки та аудіозапису судового процесу. Крім того, кореспондентом ТРК "Аверс" Притулюк В.В. заявлене клопотання про дозвіл відеозйомки судового засідання. Колегія суддів, розглянувши вказані клопотання, вирішила в задоволенні останніх відмовити в частині здійснення фото та відеозйомки з огляду на наступне. Відповідно до ст. 44 ГПК України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала. Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Статтею 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України, гласність та повне фіксування судового процесу технічними засобами належить до основних засад здійснення судочинства в Україні. За усним клопотанням апелянтів здійснюється звукозапис судового засідання в суді апеляційної інстанції. Враховуючи, що розгляд апеляційних скарг відбувається у відкритому судовому засіданні, проведення якого фіксується за допомогою звукозаписувального технічного засобу, колегія суддів вважає, що у такий спосіб забезпечується дотримання конституційних засад при здійсненні судочинства Рівненським апеляційним господарським судом, а відтак клопотання про проведення фото та відеозйомки в залі судових засідань під час розгляду даної справи задоволенню не підлягають. Щодо проведення аудіозапису, то таке право надано ст. 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Фізична особа - підприємець Носалюк Г.А. подала клопотання про відвід колегії суддів, в задоволенні якого колегією суддів відмовлено. Разом з тим, серед додатків до вказаної заяви про відвід суддів міститься стаття з електронного видання "Під прицілом" та доданий аудіозапис, якими, на думку скаржника, встановлено факт упередженості суддів у справі. Підприємцем було подане клопотання про оголошення судом в судовому засіданні статті з електронного видання "Під прицілом" та доданого аудіозапису, в задоволенні якого колегією суддів відмовлено. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України). Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання. Виходячи зі змісту ст. 32 ГПК України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі. Частина 2 статті 32 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Традиційно правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи. Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Таким чином при поданні вказаних доказів, а саме: статті з електронного видання "Під прицілом" та доданого аудіозапису, підприємцем Носалюк Г.А. порушено загальний характер допустимості доказів, оскільки не вказала джерело та порядок отримання останніх.

Представники апелянтів в судовому засіданні підтримали апеляційні скарги в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, підприємця, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, зважаючи на таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 20.02.2009 року між Луцькою міською радою (орендодавець) та Волинською обласною спілкою споживчих товариств (орендар) було укладено договір оренди землі загальною площею 35294м2 в м. Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 1, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 14.09.2009 року за № 040907700468. Договір укладено до 31.12.2009 року (п. 8 договору). Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж на 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його. Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування ринку "Завокзальний" (п. 14 договору). Пунктом 18 договору дозволено передачу в суборенду земельної ділянки, при умові погодження договору суборенди з Луцькою міською радою та без зміни цільового призначення земельної ділянки. В п. 3 договору вказано, що на земельній ділянці знаходяться будівлі, споруди торгового комплексу "Завокзальний", що належить на праві власності Орендарю, а також інші об'єкти. На виконання п. 19 договору земельну ділянку було передано орендарю по акту прийому-передачі від 14.09.2009 року (додаток № 1 до договору).

Додатковою угодою від 16.10.2009 року внесено зміни в п. 8 договору оренди землі в частині строку укладення договору до 31.12.2014 року та доповнено п. 30 договору щодо зобов'язання орендаря провести інвентаризацію торгових місць на ринку з подальшим укладенням договорів суборенди.

З матеріалів справи вбачається, що орендарем 15.04.2009 року за вих. № 52 на адресу Луцького міського голови були направлені матеріали інвентаризації торгових місць на ринках "Завокзальний" та "Центральний" за формою згідно додатку № 1 до розпорядження Луцького міського голови від 19.02.2009 року № 129. В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що інвентаризація торгових місць на ринку "Завокзальний" проводиться щорічно, матеріали інвентаризації знаходяться в ОПС і надаються Луцькій міській раді на вимогу. Також представлено матеріали інвентаризації торгових місць станом на 01.10.2010 року.

Додатковою угодою від 06.05.2011 року, яка зареєстрована в управлінні Держкомзему у м. Луцьку 24.05.2011 року, внесено зміни до п. 8 договору, а саме продовжено його дію на 22 роки та доповнено п. 30 договору, наступними умовами, якими зобов'язано орендаря:

- виконувати умови інвестиційного договору № 1 на будівництво надземного переходу від Привокзального майдану до Завокзального ринку. Істотними умовами інвестиційного договору, серед іншого, вважати: фінансування будівництва надземного переходу від Привокзального майдану до Завокзального ринку, який стане власністю територіальної громади м. Луцька в межах, передбачених інвестиційним договором;

- до 01.05.2012 року розробити та погодити в установленому порядку проект реконструкції ринку "Завокзальний";

- надати гарантії вільного ведення підприємницької діяльності в рамках чинного законодавства існуючим підприємцям шляхом укладення відповідних господарських договорів оренди торгових місць на термін дії договору оренди землі;

29.05.2013 року Луцькою міською радою прийнято рішення за № 41/22 "Про розірвання в судовому порядку договору оренди землі з усіма змінами та доповненнями до нього укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого в державному реєстрі земель 14.09.2009 року за № 040907700468".

У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За загальними нормами ст. 651 ЦК України, зокрема ч. 2 даної статті, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 37 договору оренди землі, укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого в державному реєстрі земель 14.09.2009 року за № 040907700468 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законодавством.

Отже, господарським судом Волинської області вірно зазначено, що ані приписами чинного цивільного законодавства, ані умовами договору оренди, які прямо передбачають випадки розірвання договору в односторонньому порядку, не передбачено одностороннього розірвання договору з підстав зазначених позивачем.

Крім того, місцевий господарський суд вірно зазначив, що невиконання орендарем пунктів 3.6, 3.7 рішення від 05.05.2011 року № 9/45 та п. 2 додаткових угод від 16.10.2009 року та 06.05.2011 року не є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі від 20.02.2009 року з додатковими угодами, оскільки в даних пунктах не встановлено строки виконання зобов'язань щодо інвентаризації торгових місць та укладення договорів оренди з підприємцями.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми цивільного законодавства, судом першої інстанції надано законну та обґрунтовану оцінку правовідносин, що виникли між сторонами та зроблено цілком правомірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо поданої апеляційної скарги ФОП Носалюк Г.А., колегія суддів зазначає наступне. Предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди землі укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого в державному реєстрі земель 14.09.2009 року за № 040907700468 та зобов'язання повернути земельну ділянку. ФОП Носалюк Г.А. не є стороною вказаного правочину, її право власності чи користування торговим місцем жодним чином не оспорюється або ж не визнається, ніяких самостійних вимог на предмет спору остання не заявляє, відтак, місцевим господарським судом правомірно та підставно відмовлено в задоволенні клопотання про залучення апелянта (ФОП Носалюк Г.А.) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Згідно ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Оскільки місцевий господарський суд вірно зазначив про відсутність процесуально-правових підстав для залучення вказаної особи до участі у справі та відсутність будь-якого правового зв'язку підприємця Носалюк Г.А. з предметом спору, який міг би встановлювати оспорення, порушення у останньої прав чи законних інтересів, а також виникнення обов'язків, то у задоволенні апеляційної скарги підприємця Носалюк Г.А. слід відмовити.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Луцької міської ради, Фізичної особи - підприємця Носалюк Галини Андріївни залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 06.08.2013 року у справі № 903/664/13 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Тимошенко О.М.